Тема 4. Організація роботи журналістів у редакційних підрозділах

Відділи редакції. Практика сучасних друкованих видань вживає термін “відділ” у двох значеннях: 1) відповідне місце на газетній полосі з певною добіркою матеріалів, здебільшого однієї тематики (офіційний відділ, відділ оголошень, відділ реклами тощо); 2) структурна одиниця редакції, поділ її творчих працівників для повного та всебічного висвітлення окремих питань, тем, жанрів. На занятті студенти повинні розглянути друге значення терміна, засвоїти основні принципи поділу газетної редакції на відділи, уміти характеризувати діяльність кожного.

Відділ у сучасній газеті – основна творча складова редакційного колективу. В ньому планують, пишуть, готують матеріали до друку, проводять роботу з позаштатними авторами. Очолює відділ завідувач (редактор відділу або начальник), до його складу входять також два-три кореспонденти.

Поділ редакції на відділи залежить від багатьох чинників, з яких головний – тип видання.

Усі відділи газети класифікують на кілька груп, залежно від призначення і завдань, які вони мають виконувати. Це, зокрема, такі відділи, як галузеві, регіональні (територіальні), функціональні, жанрові, тимчасові, позаштатні.

Галузеві відділи (відділ промисловості, сільського господарства, народної освіти) раніше були домінуючими у структурі виконання творчої частини редакції. Сьогодні їх практично відсунули на другий план проблемні відділи (висвітлюють економічні, політичні, соціальні проблеми тощо), які найчастіше так і називають: відділ політики, відділ економіки.

Регіональні (територіальні) відділи відображають події, що відбуваються лише в межах певного регіону (області, країни).

Функціональні відділи виконують функції, які не входять до обов’язків галузевих відділів, пов’язані із забезпеченням видання матеріалів певного характеру (відділ внутрішньої інформації, відділ ілюстрацій, відділ листів тощо).

Жанрові відділи займаються підготовкою матеріалів у якомусь певному жанрі або групі жанрів (відділ сатири, відділ інтерв’ю тощо).

Студентам слід звернути увагу на особливості структури кожного відділу редакції та організації його роботи – планування, системи рубрик, склад його активу, характеру відділів у галузевих виданнях, тижневиках, журналах. Тип видання, завдання і спеціалізація відділу обумовлюють особливості поділу праці між його співробітниками. Студенти повинні чітко усвідомити роль і обов’язки завідувача відділу – керівника невеликого колективу, й кореспондентів відділу, репортерів – у відділі інформації (інформаційній службі). Крім обов’язків, пов’язаних з підготовкою матеріалів за профілем відділу, його співробітники виконують і низку загальноредакційних обов’язків - працюють з активом, з листами читачів, беруть участь у випуску номерів видання тощо.

У редакціях більшості сучасних газет до складу низки відділів входять оглядачі й спеціальні кореспонденти. В інших виданнях вони підпорядковуються редактору або заступникові головного редактора. Для студентів важливо збагнути роль оглядача (як політичного, так і економічного, спортивного, міжнародного) в редакції, специфіку організації його роботи.

Посада спеціального кореспондента у регіональній пресі останнім часом практично скасована, але там, де вона збережена (центральні та регіональні офіційні видання), її обіймають найбільш досвідчені журналісти, яким доручають виконання найскладніших творчих редакційних завдань. Для власкора притаманне поєднання універсальності, володіння найважливішими жанрами публіцистики з універсальністю.

Вивчення студентами матеріалу дає уявлення не тільки про штатні відділи, а й позаштатні (тимчасові, громадські), особливості діяльності та організації їхньої роботи. Студенти повинні знати, що в деяких газетах, особливо багатотиражних, позаштатні відділи є основою для всебічного висвітлення життя того чи іншого підприємства. Так, в університетській газеті “Универия” створено позаштатні відділи науки, побуту, спорту.

Оцінюючи роботу відділів, студенти повинні звертати увагу на те, які саме відділи готують до друку оперативну інформацію.

Організація роботи журналіста в редакції. Вивчаючи це питання, студенти повинні з’ясувати для себе, що робота журналіста, як і будь-яка інша сфера виробничої діяльності, розпочинається з укладення трудової угоди з редакцією, в якій журналіст зобов’язується виконувати роботу на певній посаді з дотриманням правил внутрішнього розпорядку, за що редакція гарантує заробітну платню та забезпечує умови для праці. Влаштовуючись на роботу, журналіст уже в редакції обирає собі певну галузеву, функціональну або жанрову журналістську спеціалізацію (політолог, власний кореспондент, коментатор тощо).

Переходячи до ознайомлення з функціональними та посадовими обов’язками власного кореспондента, студенти насамперед повинні усвідомити, що власкор – це “очі й вуха” редакції, її представник у регіоні, на місці. Тільки з’ясувавши завдання та основні обов’язки власкора, студенти ознайомлюються з особливостями його роботи.

Основною вимогою до власного кореспондента є універсальність, яка передбачає володіння всіма жанрами публіцистики, уміння виступати в різних тематичних напрямах, а також добре організовувати і формувати власний актив.

Особливості роботи власкора полягають насамперед у тому, що він працює на відстані від центрального апарату редакції і часто змушений сам приймати рішення, безпосередньо пов’язані з його діяльністю. Це вимагає від редакції використання різних форм керівництва роботою власкора.

Формування мережі громадських власкорів має особливе значення для діяльності редакцій періодичних видань на сучасному етапі, коли вони не в змозі утримувати у штаті власних кореспондентів.

Ефективність праці журналіста в редакції залежить від організації його роботи на робочому місці. На сьогодні основним знаряддям праці журналіста став персональний комп’ютер, який дає можливість у дуже короткий термін отримувати, обробляти і зберігати інформацію. Саме за його допомогою журналіст має можливість дістатися до великої кількості баз даних, Internet, отримувати інформацію в електронному вигляді від установ, що розсилають її у мережі.

Особливу увагу студентів треба звернути на питання створення здорового психологічного клімату в колективі редакції, бо його недооцінювання може призвести до серйозних наслідків. Нездоровий соціально-психологічний клімат у колективі безпосередньо впливатиме не тільки на атмосферу всередині редакції, а й на якість журналістських матеріалів.

Сучасні видання намагаються створювати редакційний колектив на західному прикладі побудови єдиної команди (team) – за принципом об’єднання людей, що працюють заради спільної справи. Такий принцип спрацьовує там, де потрібні не просто підлеглі, а однодумці, віддані певній ідеї. Саме так можна докорінно змінити підхід до питання створення редакційного колективу, запозичений ще за часів тоталітаризму.

Організація індивідуальної роботи журналіста. Вивчаючи це питання, студент отримує уявлення про різноманітні аспекти організації праці журналіста. Передусім – про планування його індивідуальної роботи. План роботи журналіста – це дуже важлива ланка системи редакційного планування. Важливо зрозуміти особливості структури такого планування, з чого воно складається.

Процес збору інформації не можна собі уявити без спілкування журналіста з людьми – носіями інформації, свідками фактів, подій, явищ. В. Лизанчук і О. Кузнєцова у своєму посібникові “Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці” називали такі психологічні координати майстерності журналіста в його професійному спілкуванні: “Евристичність – уміння бачити неочевидні проблеми; відкритість – здатність сприймати будь-яку інформацію з гуманістичної точки зору; мобільність –уміння переходити зі своєї галузі роботи у суміжні й вирішувати завдання, що там виникають; симультанність – уміння боротися з упередженістю, в тому числі й власною; предикаторність – здатність передбачати розвиток явища або процесу”.

Студенти знайомляться з методами збору, фіксації та зберігання інформації, які використовує журналіст (у тому числі інтерв’ю як найбільш поширеного методу), застосування записника, досьє, картотеки, довідкової літератури тощо. Велике значення в організації праці журналіста має його особистий архів, у якому можуть зберігатися тематичні досьє, котрі він веде, газетні вирізки, фототека та ін.

І хоч основним чинником, що фіксує інформацію, є пам’ять журналіста та його вміння користуватися записником, у сучасних умовах технічного прогресу студенти повинні мати повне уявлення про інструментарій, який використовує журналіст у своїй роботі – диктофон, магнітофон, фотокамера, відеокамера, відеомагнітофон (в тому числі – цифровий). Роботу сучасного журналіста не можна собі уявити без персонального комп’ютера, який допомагає готувати та зберігати матеріали, є засобом комунікації та одним із важливих джерел інформації (Internet, бази даних на CD-R тощо).

**********

• відділ – найважливіша творча ланка структури редакційного апарату газети. Виконує редакторську, літературну й масову роботу, регулярно та кваліфіковано висвітлює проблеми свого профілю, здійснює планування, організовує авторський актив, провадить роботу з дописувачами, готує матеріали до друку, забезпечує їхню якість і точність.

• оглядач – автор узагальнюючих публікацій для газети, журналу або іншого видання. Його виступи, як правило, порушують актуальні проблеми, аналізують численні факти, події.

• спеціальний кореспондент – штатний або позаштатний співробітник, який виконує спеціальне завдання редакції. Йому доручають розслідування найбільш важливих листів, розробку актуальних, глибоких тем, що не увійшли до плану власних кореспондентів. Керує спеціальними кореспондентами завідувач кореспондентської мережі або відповідальний заступник головного редактора. Спеціальним кореспондентом газети може стати кожен співробітник редакції, якому доручено спеціальне завдання.

• власний кореспондент – штатний працівник редакції, який з місця свого постійного перебування надсилає до періодичного видання матеріали, здійснює його зв’язок з місцевими організаціями. Власних кореспондентів мають центральні, обласні, деякі міськрайонні газети.

Питання для обговорення

1. Відділ у системі редакційного апарату.

2. Організація роботи журналіста.

3. Специфіка роботи відділу інформації в газеті.

4. Робота журналіста в редакції.

5. Власний і спеціальний кореспонденти.

6. Робота оглядача в газеті.

7. Журналістські спеціалізації в друкованих ЗМІ.

8. Працівник редакції та соціально-психологічний клімат у колективі.

9. Методи збору, фіксації та зберігання інформації журналістом.

10. Технічні засоби в роботі журналіста.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягають роль і функції відділів редакції?

2. Назвати основні типи відділів редакції. Чим вони різняться?

3. Які структура відділу й обов’язки його співробітників?

4. Які завдання стоять перед оглядачем?

5. Які вимоги висувають власному кореспондентові?

6. Які загальноредакційні обов'язки виконує співробітник відділу?

7. Як планують роботу відділу?

8. У чому полягають роль і завдання власного кореспондента?

9. У чому полягають особливості роботи власного кореспондента?

10. Які основні функції спеціальних кореспондентів?

11. Як редакція керує власними кореспондентами?

12. Які журналістські професії входять у жанрову спеціалізацію?

13. Які основні напрями галузевої спеціалізації журналіста?

14. Які основні напрями функціональної спеціалізації журналіста?

15. Що передбачає створення здорового соціально-психологічного клімату в колективі редакції?

16. Які методи збору, фіксації та зберігання інформації журналістом ви знаєте?

17. Що входить в інструментарій журналіста?

18. Що входить в особистий архів журналіста?

19. Які функції виконує ПК в організації роботи журналіста?

Практичне завдання

1. Підготувати письмові плани відповідей з таких питань:

- специфічні можливості журналістської інформації;

- використання інформації в журналістській роботі;

- джерела журналістської інформації.

2. Спираючись на газети різних типів, підготувати схеми, на основі яких було б видно, які відділи мають загальнополітичні, інформаційно-розважальні, спеціалізовані (галузеві) видання.

3. Готуючись до практичного заняття, студенти повинні опрацювати комплект обласної та будь-якої центральної газети за останні 1-2 місяці, проаналізувати тематику, географію та періодичність виступів власних і спеціальних кореспондентів.

4. Підготувати запитання до запрошеного на практичне заняття власного кореспондента одного з періодичних видань регіону, які б дали можливість визначити особливості його роботи.

Самостійна робота студентів

1. Законспектувати статті 25-27 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, що регламентують професійну діяльність журналіста (додаток 1).

Рекомендована література

1. Гуревич С. Номер газеты. – М., 2002. – С. 38-47.

2. Грабельников А. Работа журналиста в прессе. – М., 2001, - С.117-150.

3. Ковалев В., Синица Г. Научные основы организации внутриредакционной работы. – М., 1985. – С. 82-99.

4. Григораш Д. Журналістика в термінах і виразах. – Львів, 1974. – 293 с.

5. Картер М., Кей Г. Як керувати редакцією газети. – К., 2002. – 28 с.

6. Гуревич С. Организация индивидуального труда журналиста. – М., 1986. – 56 с.

7. Подолян М. Першооснови журналістської праці. – К., 1997. – С. 51-55.

8. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” //Українське законодавство: Засоби масової інформації. – К., 2002. – С. 79-94.