- •І. Пояснювальна записка
- •Іі. Кредитно-модульний план
- •III. Схема організації навчального процесу
- •Іv. Зміст програми теоретичного курсу
- •V. Лабораторні роботи
- •Vі. Зміст видів контролю
- •Іі. Об’єкт та засоби досліджень
- •Ііі. Робоче завдання
- •VII. Зміст самостійної роботи
- •Viiі. Література
- •Астрономічний календар і. Мета роботи
- •Іv. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична база
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична частина
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Програма спостережень і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби досліджень
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Viіi. Теоретична база
- •Європа знаходиться під шаром льоду. Ганімед схожий на Місяць і має багато кратерів на поверхні. Калісто теж вкрито льодом, але видно багато кільцеподібних аномалій.
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Видимі та дійсні рухи планет і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vіі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична база
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Визначення дат сонячних і місячних затемнень і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретичні відомості
- •Сонячні затемнення
- •Місячні затемнення
- •IX. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Підготовка до роботи
- •VI. Методичні вказівки
- •VIII. Теоретична база
- •IX. Акцентні терміни
- •X. Література
- •XI. Додатки
- •Задачі небесної механіки і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Viiі. Теоретична база Рух і конфігурації планет
- •Хі. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Довідникова частина і. Скорочені позначення і співвідношення одиниць вимірювань
- •Іі. Деякі сталі
- •Ііі. Астрономічні знаки і символи
- •IV. Основні дані про Сонце
- •V. Основні дані про Місяць
- •Vі. Формули сферичної тригонометрії
- •VII. Паралактичний трикутник
- •VIII. Шкали вимірювання часу
- •IX. Системи лічби часу
- •Х. Переведення часток доби у години, хвилини та секунди
- •Хі. Переведення годин та хвилин у частки доби
- •Хii. Елементи планетних орбіт
- •XIII. Фізичні характеристики планет
- •Сонячна система
Задачі небесної механіки і. Мета роботи
Оволодіти методикою розв’язування задач. Розв’язування задач, особливо типових, має сприяти закріпленню вивченого матеріалу, демонструвати єдність астрономії з предметами природничого циклу.
Іі. Об’єкт та засоби дослідження
Задачі різних типів, які можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння астрономічного знання: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації студентів до навчання астрономії, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, у процесі формування нових знань студентів, виробленню практичних вмінь студентів, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, з метою контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи моніторингу навчальних досягнень студентів тощо. Розв’язок деяких задач потребує використання рухомої карти зоряного неба, щорічника.
ІІІ. Робоче завдання
1. Ознайомитись з розв’язками задач, представлених в даній роботі.
2. Розв’язати п’ять задач зі списку (номера задач даються викладачем).
IV. Контрольні питання
1. Перший Закон Кеплера з ілюстрацією.
2. Другий Закон Кеплера з ілюстрацією.
3. Третій Закон Кеплера з ілюстрацією.
4. Конфігурації планет (зовнішніх).
5. Конфігурації планет (внутрішніх).
6. Синодичний та сидеричний періоди.
7. Рівняння синодичного руху для верхніх і нижніх планет.
8. Ексцентриситети планетних орбіт.
V. Програма підготовки
1. Вивчити протокол лабораторної роботи.
2. Підготувати відповіді на контрольні питання.
3. Ознайомитися з методичними вказівками щодо виконання робочого завдання.
4. Скласти алгоритм розв’язання астрономічної задачі.
VІ. Методичні вказівки
До кожного блоку теоретичної бази вам пропонуються розв’язки типових задач.
Рух і конфігурації планет
Приклад (Перший Закон Кеплера):
Обрахувати перигелійну і афелійну відстані планети Нептуна, якщо велика піввісь і ексцентриситет його орбіти рівні 30,1 а.о. і 0,008.
Дано: а=30,1 а.о. е=0,008 |
Розв’язування: Згідно формулам (1) та (2), перигелійна відстань (див. п. VІІІ. Теоретична база):
а афелій на відстань:
|
q - ? Q - ? |
Відповідь: q = 29,86 a.o.; Q = 30,34 a.o. |
Задачі
Обрахувати перигелійну і афелійну відстані Меркурія і Землі, якщо у першої з них велика піввісь орбіти рівна 0,387 а.о. і ексцентриситет орбіти дорівнює 0,206, а в іншої – ексцентриситет орбіти дорівнює 0,017. Вказати, яка із цих двох планет обертається навколо Сонця по більш витягнутій орбіті.
Обрахувати велику піввісь і ексцентриситет орбіти Урана і орбіти малої планети Ялти, якщо перигелійна відстань Урана 18,29 а.о., його афелійна відстань 20,09 а.о., а у Ялти q = 1,95 а.о. і Q = 2,75 а.о.
Обрахувати ексцентриситет орбіти і перигелійну відстань Марса і малої планети Адоніса, якщо в першої планети велика піввісь орбіти дорівнює 1,52 а.о. і найбільша відстань від Сонця 1,66 а.о., а в другої планети а = 1,97 а.о. і Q = 3,50 а.о. Яка із цих двох планет проходить ближче до Сонця і віддаляється далі від Сонця?
Приклади (Другий і третій Закони Кеплера):
Обчислити період обертання планети Плутон навколо Сонця, велика піввісь орбіти рівна 39,5 а.о.
Дано: а = 39,5 а.о. |
Розв’язування: Оскільки велика піввісь орбіти Плутона виражена в астрономічних одиницях, то слід скористатись третім законом Кеплера, за формулою:
|
Т - ? |
Відповідь: Т = 248 років |
Обчислити лінійну швидкість малої планети Полігімнії з відомими середніми, перигелійними та афелійними відстанями, якщо велика піввісь її орбіти рівна 2,87 а.о. і ексцентриситет орбіти – 0,334.
Дано: а = 2,87 а.о. е = 0,334 |
Розв’язування: Згідно формули лінійна швидкість Полігімнії:
Обертову
швидкість планети
звідки:
Перигелійна
відстань:
афелійна відстань:
відповідно, швидкість планети в перигелії:
а
швидкість планети в афелії:
|
|
Відповідь:
|
Задачі
Визначити величину великих піввісей орбіт Юпітера і Нептуна, якщо періоди обертання цих планет навколо Сонця відповідно дорівнюють 11,86 років та 164,79 років.
Перший супутник Юпітера, Іо, обертається навколо нього за
на середній відстані, рівній 42800
км. Визначити
період обертання четвертого супутника
Юпітера, Калісто, велика піввісь орбіти
якого рівна 1884000
км.Велика піввісь орбіти Меркурія рівна 0,387 а.о., а ексцентриситет орбіти 0,206. Ексцентриситет земної орбіти рівний 0,017. Обчислити обертальну швидкість двох планет, їх швидкість в перигелії та афелії і пояснити причину їх відмінностей.
Приклади (Конфігурації планет):
1.
Визначити геліоцентричну довготу Землі
і планет 21 березня, якщо в цей день
Меркурій знаходився в верхньому
сполученні, Венера – в найбільш західній
елонгації (
)
і Марс – в протистоянні.
Дано: 21 березня
|
Розв’язування: Будуємо схему (рис. 1), зображуючи орбіти планет концентричними колами, в центрі яких знаходиться Сонце.
Рис. 1. Орбіти планет в центрі яких знаходиться Сонце
Із
Сонця проводимо промінь, який показує
напрямок на точку весняного рівнодення
.
Так як 21 березня Сонце з Землею видно
в точці весняного рівнодення
,
то Земля (З) буде знаходитись в
діаметрально протилежній точці своєї
орбіти, і геліоцентрична довгота Землі
Марс
(Мс) знаходиться в протистоянні, тобто
на прямій «Земля-Сонце», за Землею (в
точці орбіти, протилежній до Сонця),
і його геліоцентрична довгота
|
|
Відповідь: , ,
.
|
2. За синодичним періодом обертання планети Нептун, який дорівнює 368 діб, визначити велику піввісь орбіти цієї планети.
Дано:
|
Розв’язування: Отриманий із спостереження синодичний період обертання Нептуна діб виражається в роках:
За
формулою (12) обраховується синодичний
період обертання планети,
або
Звідси:
З третього закону Кеплера маємо:
або
|
а - ? |
Відповідь:
|
3.
Верхнє сполучення Меркурія відбулось
30 березня 1963р. Знайти день настання
найближчої, найбільшої західної елонгації
планети
,
якщо середньо добовий рух Меркурія
,
а Землі -
.
Дано:
|
Розв’язування: Зробимо просту схему (рис. 2), на якій зобразимо положення Землі (З) і Меркурія в день верхнього сполучення (М1) і в наступний день найбільшої західної елонгації.
Так
як Меркурій рухається швидше Землі
Рис. 2. Положення Землі (З) і Меркурія в день верхнього сполучення (М1) і в наступний день найбільшої західної елонгації
Із схеми видно, що:
Оскільки
і найбільша західна елонгація Меркурія настане в день:
|
|
Відповідь:
|
Задачі:
1.
Визначити геліоцентричну довготу Землі
і планет 23 вересня, якщо в цей день
Меркурій знаходився в найбільш західній
елонгації (
),
Венера – в найбільш східній елонгації
(
)
і Юпітер – в сполучені.
2.
Визначити геліоцентричну довготу Землі
і планет 22 червня, якщо в цей день Меркурій
знаходився в нижньому сполучені, Венера
– в найбільш західній елонгації (
)
і Марс – в сполучені.
3. Обрахувати синодичний період обертання Меркурія, якщо його середня відстань від Сонця рівна 0,387 а.о.
4. Визначити величину великої піввісі орбіти Сатурна за його синодичним періодом обертання, який рівний 378 діб.
5. Визначити дату настання наступного протистояння Марса, якщо попереднє його протистояння було 4 лютого 1963р. Велика піввісь орбіти Марса рівна 1,52 а.о.
6. Знайти день настання наступного верхнього сполучення Венери, якщо 1 квітня 1963р. її геліоцентрична довгота дорівнювала 3370, а геліоцентрична довгота Землі – 1700. Середньо добовий рух Венери дорівнює 10,60, а Землі – 00,99.
Приклади (Ексцентриситети планетних орбіт):
Найбільша елонгація у деякої гіпотетичної внутрішньої планети змінюється в межах
до
.
Знайти велику піввісь і ексцентриситет
цієї планети, її перигелій і афелій на
відстані, синодичний і сидеричний
періоди її обертання.
Дано:
|
Розв’язування: За формулами (18) і (19) знаходимо (див. п. VIII. Теоретична база):
і
оскільки планета нижня то:
або
Ексцентриситет орбіти е може бути знайдений або за формулою (20) або за формулою (24) (див. п. VIII. Теоретична база). За формулою (20):
1,552е = 0,448, звідки е = 0,289.
За
формулою (24):
|
а - ? е - ? q - ? Q - ? T - ? S - ? |
Відповідь: а = 0,388 а.о.; е = 0,289; Q = 0,276 а.о.; Q = 0,500 а.о.; T = 88 діб; S = 116 діб. |
Видимий діаметр сонячного диску зі спостережень з планети Венери змінюється в межах від 43’55” до 44’32”, а нахил осі обертання планети приблизно становить, близько 320. Знайти ексцентриситет орбіти планети Венери і вплив ексцентриситету орбіти і нахилу осі обертання на зміну пір року на цій планеті.
Дано:
|
Розв’язування: Використовуючи формули (20) і (22), знаходимо (див. п. VIII. Теоретична база):
2635+2635е=2672-2672е, або 5307е=37, звідси: е=0,007. Згідно (25), відношення кількості тепла, яку отримує планета в перигелії і афелії (див. п. VIII. Теоретична база):
тобто змінюється всього на 2,8%.
Для
якої-небудь плането графічної широти
в
день літнього сонцестояння
і
в день зимового сонцестояння
де - нахил площини екватора планети до площини її орбіти.
Зробимо
розрахунок для середньої широти
Тоді:
і за формулою (26) знайдемо:
тобто із-за нахилу осі обертання ступінь нагріву Сонцем поверхні планети в області середніх широт змінюється в 4,33 раз, тобто на 333%. Відповідно, ексцентриситет орбіти Венери зовсім не впливає на зміну пір року на планеті. |
е - ?
|
Відповідь:
е=0,007,
|
Задачі:
Найбільша елонгація планети Меркурія змінюється в межах від 180 до 280. Знайти велику піввісь і ексцентриситет орбіти планети.
Найбільша елонгація гіпотетичної планети змінюється в межах від 270 до 360. Визначити велику піввісь і ексцентриситет орбіти планети, її перигелійну і афелійну відстань, зоряний і синодичний період обертання.
Знайти межі зміни видимого діаметру сонячного диску з планети Марс, якщо при середній відстані планети від Сонця, рівна 1,52 а.о., Сонце видно диском з діаметром в 21’03” . Ексцентриситет планети орбіти рівний 0,093.
Діаметр сонячного диску, видимий з Землі змінюється в межах від 31’27” (4 липня) до 32’31” (3 січня). Визначити ексцентриситет земної орбіти, перигелійну і афелійну відстань Землі та вказати дату проходження Землі перигелію і афелію своєї орбіти.
Визначити вплив ексцентриситету земної орбіти і нахил земної осі (рівного 27027’) на зміну пір року на Землі і зробити висновки про причину змін пір року.
VII. Зміст звіту
1. Протокол лабораторної роботи.
2. Розв’язок п’яти задач.
3. Алгоритм розв’язання астрономічної задачі.
4. Висновки про проведену роботу.

,
років.
.
,
простіше виразити в функції середньої
відстані планети від Сонця:
.
.
Планету Меркурій (М) зображуємо в
верхньому сполученні, тобто на прямій
«Земля - Сонце» (за Сонцем). Його
геліоцентрична довгота
.
Проводячи з Землі дотичну до орбіти
Венери, знайдемо положення Венери (В)
на орбіті. Так як Венера знаходиться
в найбільш західній елонгації, то
дотична проводиться вправо (до заходу)
від Сонця по спостереженню з Землі.
Тоді геліоцентрична довгота Венери:
.
,
діб
р.
рік (див.
п. VIII. Теоретична база):
,
.
.
.
а.о.
,
то можна приймати Землю нерухомою і
рахувати, що Меркурій за проміжок
часу
пройшов дугу
з відносною кутовою швидкістю
за
добу.
,
то згідно (16) (див.
п. VIII. Теоретична база):
?
.
,
,
,
зенітна відстань Сонця опівдні в дні
сонцестоянь буде:
,
,
.
,
,
-
?
.