- •І. Пояснювальна записка
- •Іі. Кредитно-модульний план
- •III. Схема організації навчального процесу
- •Іv. Зміст програми теоретичного курсу
- •V. Лабораторні роботи
- •Vі. Зміст видів контролю
- •Іі. Об’єкт та засоби досліджень
- •Ііі. Робоче завдання
- •VII. Зміст самостійної роботи
- •Viiі. Література
- •Астрономічний календар і. Мета роботи
- •Іv. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична база
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична частина
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Програма спостережень і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби досліджень
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Viіi. Теоретична база
- •Європа знаходиться під шаром льоду. Ганімед схожий на Місяць і має багато кратерів на поверхні. Калісто теж вкрито льодом, але видно багато кільцеподібних аномалій.
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Видимі та дійсні рухи планет і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vіі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична база
- •Іх. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Визначення дат сонячних і місячних затемнень і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретичні відомості
- •Сонячні затемнення
- •Місячні затемнення
- •IX. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Хі. Додатки
- •Ііі. Робоче завдання
- •IV. Контрольні питання
- •V. Підготовка до роботи
- •VI. Методичні вказівки
- •VIII. Теоретична база
- •IX. Акцентні терміни
- •X. Література
- •XI. Додатки
- •Задачі небесної механіки і. Мета роботи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Viiі. Теоретична база Рух і конфігурації планет
- •Хі. Акцентні терміни
- •Х. Література
- •Довідникова частина і. Скорочені позначення і співвідношення одиниць вимірювань
- •Іі. Деякі сталі
- •Ііі. Астрономічні знаки і символи
- •IV. Основні дані про Сонце
- •V. Основні дані про Місяць
- •Vі. Формули сферичної тригонометрії
- •VII. Паралактичний трикутник
- •VIII. Шкали вимірювання часу
- •IX. Системи лічби часу
- •Х. Переведення часток доби у години, хвилини та секунди
- •Хі. Переведення годин та хвилин у частки доби
- •Хii. Елементи планетних орбіт
- •XIII. Фізичні характеристики планет
- •Сонячна система
VII. Паралактичний трикутник
Паралактичним трикутником називається трикутник небесної сфери, утворений перетином небесного меридіана, вертикала світила та його кола схилень і вершинами якого є полюс світу Р, зеніт Z, світило М. |
|
Зміст |
Зображення |
Перехід від горизонтальних до екваторіальних координат Застосовуючи формулу косинусів для сторони РМ в паралактичному трикутнику PZM маємо:
або:
Такий
вираз використовується для переходу
від горизонтальних координат z і А до
екваторіальної координати
або:
За
останнім виразом знаходять екваторіальну
координату t,
а потім
Перехід від екваторіальних до горизонтальних координат Застосовуючи формулу косинусів для сторони ZM маємо:
або:
Знаючи екваторіальні координати і t, знаходимо за останнім виразом горизонтальну координату z. Скориставшись формулою синусів, запишемо:
або:
За останнім виразом знаходять горизонтальну координату А. |
|
VIII. Шкали вимірювання часу
№ п/п |
Назва шкали часу |
Коли введена |
Одиниця вимірювання часу |
Природний процес, який лежить в основі одиниці вимірювання часу |
1.
|
Астрономічні |
|||
|
|
Зоряна доба
|
Період обертання Землі навколо осі |
|
|
|
Істина сонячна доба |
Період обертання Землі навколо осі |
|
Шкала всесвітнього часу (Universal time) UT |
1928 р |
Середня сонячна доба = 1/365,2422 тропічного року (або 1 секунда = 1/86400 середньої сонячної доби |
Період обертання Землі навколо осі |
|
GTM (Greenwich Mean Time) |
1884 р
|
Середня сонячна доба = 1/365,2422 тропічного року (або 1 секунда = 1/86400 середньої сонячної доби |
Період обертання Землі навколо осі |
|
UT0
|
1928 р.
|
Середня сонячна доба = 1/365,2422 тропічного року (або 1 секунда = 1/86400 середньої сонячної доби |
Період обертання Землі навколо осі |
|
UT1
|
1956 р |
Середня сонячна доба = 1/365,2422 тропічного року (або 1 секунда = 1/86400 середньої сонячної доби |
Період обертання Землі навколо осі |
|
UT2
|
1956 р.
|
Середня сонячна доба = 1/365,2422 тропічного року (або 1 секунда = 1/86400 середньої сонячної доби) |
Період обертання Землі навколо осі |
|
2. |
Шкала ефемеридного часу (Ephemeris time) ET |
1960 р. |
Ефемеридна секунда = 1/31556925,9747 тропічного року 1900 січень, 0,12 год. |
Період обертання Землі навколо Сонця |
Причини переходу до другої шкали і зв’язок між шкалами |
Примітки |
шкали (ньютонівські) |
|
|
Зоряна доба зручна в теорії спостережень, але не зручна в повсякденному житті. |
|
Істина сонячна доба зручна в повсякденному житті, але не зручна при врахуванні часу, бо її тривалість не постійна. |
|
Назва GTM (Гринвіцький середній сонячний час) була замінена на ІІІ-му з’їзді МАС в 1928 р. на UT. |
Не враховані нерівномірності в швидкості обертання Землі і рух полюсів Землі. |
|
Враховано рух полюсів Землі, але не враховано варіації в швидкості обертання Землі. |
Використовується для визначення швидкості обертання Землі. |
Враховані сезонні варіації швидкості обертання Землі. Досягнуто можливе зі спостережень наближення до рівномірної шкали, але не враховані вікові та нерегулярні варіації. |
|
Враховані вікові і нерегулярні варіації в швидкості обертання Землі. Але таке врахування можливе лише для минулих моментів часу і тільки при порівнянні багаторічних спостережень. |
Виведена з користування в 1986 р., бо існувала її залежність від теорії руху Місяця, яка постійно вдосконалюється.
|
№ п/п |
Назва шкали часу |
Коли введена |
Одиниця вимірювання часу |
Природний процес, який лежить в основі одиниці вимірювання часу |
|
|
Астрономічні шкали |
||||
1. |
Шкала динамічного часу (TerrestrialDinamical Time) ТДТ |
1986 р. |
Доба = 86400 атомних секунд, визначених на рівні моря |
Період обертання Землі навколо Сонця |
|
2. |
Шкала земного часу (Terrestrial time) ТТ |
1991 р. |
Доба = 86400 атомних секунд, визначених для поверхні геоїда |
Період обертання Землі навколо Сонця |
|
|
Фізичні |
||||
1. |
Шкала атомногочасу (Atomic Time) АТ
|
1967 р.
|
атомна секунда
|
Тривалість 9192631770 періодів, які відповідають резонансній частоті квантового переходу між рівнями надтонкої структури основного стану атома цезія Cs133 на рівні моря |
|
2. |
ТАІ
|
1970 р.
|
атомна секунда
|
Тривалість 9192631770 періодів, які відповідають резонансній частоті квантового переходу між рівнями надтонкої структури основного стану атома цезія Cs133 на рівні моря. |
|
3. |
Всесвітній координований час (Universal time coordinated) UTC |
1961 р |
атомна секунда
|
Тривалість 9192631770 періодів, які відповідають резонансній частоті квантового переходу між рівнями надтонкої структури основного стану атома цезія Cs133 на рівні моря. |
|
4. |
Шкала (Global Positioning System) GPS |
1997 р |
атомна секунда
|
Тривалість 9192631770 періодів, які відповідають резонансній частоті квантового переходу між рівнями надтонкої структури основного стану атома цезія Cs133 на рівні моря. |
|
5. |
Шкала (Глобальна навігаційна система супутників) ГЛОНАСС |
1997 р. |
атомна секунда
|
Тривалість 9192631770 періодів, які відповідають резонансній частоті квантового переходу між рівнями надтонкої структури основного стану атома цезія Cs133 на рівні моря. |
|
Причини переходу до другої шкали і зв’язок між шкалами |
Примітки |
(релятивістські) шкали |
|
Неоднозначність врахування вікових варіацій в швидкості обертання Землі, якою нехтують: ТДТ = ТАІ + 32s.184 |
Використовується для визначення фундаментальних ефемерид тіл Сонячної системи. Шкала ТДТ прийнята на заміну шкалі ЕТ |
Земний час ТТ є еквівалентом земного динамічного часу TДT: ТТ = ТДТ = ТАІ + 32s.184 |
Використовується для реєстрації астрономічних спостережень. Реалізується наземними еталонами часу і частоти. |
Шкала рівномірна і не залежить від астрономічних спостережень, але не співпадання ходу атомного і “земного” годинників має бути враховане. |
Атомна секунда в 1967 р. прийнята, як одиниця вимірювання часу в системі SI ХІІ Міжнародній конференції по мірам і вагам.
|
Шкала рівномірна і не залежить від астрономічних спостережень, але не співпадання ходу атомного і “земного” годинників має бути враховане. |
Інтернаціональна шкала формується Міжнародним бюром мір і вагів, за результатами роботи всіх лабораторій світу.
|
Шкала є комбінацією шкали ТАІ та UT1. Рівномірна шкала, яка враховує астрономічні спостереження. В межах сучасних технологій немає необхідності подальшого пошуку стабільної одиниці вимірювання часу |
На ХХV з’їзді Міжнародного астрономічного союзу перевизначено поняття цієї шкали в 2003 р
|
Безперервний час, який не коректується: ТАІ - GPS-час = 19с + С0 |
Цю шкалу встановив відділ Морської обсерваторії США. З’явився у зв’язку з запуском супутників Глобальної позиційної системи (GPS), оснащених атомними годинниками. С0 – визначається зі спостережень елементів орбіт супутників. Використовується для синхронізації атомних годинників в лабораторіях світу з точністю до 2 нс |
ГЛОНАСС – супутники поширюють загальну часову шкалу: ТАІ – ГЛОНАСС - час = 32с – С1 |
З’явився після запуску Глобальної навігаційної системи супутників, яка підпорядкована Росії. С1 – визначається зі спостережень супутників в елонгації. Використовується для синхронізації атомних годинників лабораторій світу |
№ п/п |
Назва системи лічби часу |
Коли введена |
Місце нуль-пункта шкали на Землі |
|
|
Місцевий
час,
|
до 1884 р. |
На кожному географічному меридіані |
|
|
Всесвітній
час,
|
з 1884 р. |
На грінвіцькому меридіані |
|
|
Поясний
час,
|
з 1884 р., в Україні з 1922 р. |
На центральному меридіані даного пояса |
|
|
Літній
час,
|
з 1916 р. в Україні з 1990 р. |
Прийнятого постановою
|

.
.
Скориставшись
формулою синусів, запишемо:
.
.
.
.
;
;
;
;
;
;
;
;
.
– паралактичний
кут