- •2. Сигнал та його основні характеристики
- •2.1. Математична модель сигналу
- •2.2. Векторні простори сигналів
- •2.3. Функціональний простір сигналів
- •2.4. Енергетичні характеристики сигналів
- •2.5. Залежність скалярного добутку сигналів від їх норми
- •2.6. Зміщення сигналів в часі
- •2.7. Типові та особливі сигнали
- •2.7.1. Гармонічні сигнали
- •2.7.2. Комплексно-експоненціальний сигнал
- •2.7.3. Функція одиничного стрибка
- •2.7.4. Цифровий одиничний стрибок
- •2.7.5. Знакова функція
- •2.7.6. Дельта-функція
- •2.7.7. Цифровий одиничний імпульс
- •Висновки
- •2.8. Приклади
- •2.9. Контрольні питання
2.7.4. Цифровий одиничний стрибок
Цифровий одиничний стрибок є дискретним повторенням функції одиничного стрибка і записується у вигляді послідовності
(2.43)
Затриманий на m відліків цифровий одиничний стрибок записується у вигляді послідовності
(2.44)
На рис. 2.20 зображено незміщений та зміщений на два відліки (m = 2) цифровий одиничний стрибок.
Рис. 2.20.
При
множенні цифрового одиничного стрибка
на функцію
він проявляє себе як сигнал вмикання,
подібно сигналу одиничного стрибка. В
результаті множення одержують дискретний
сигнал
,
який повторює значення
в точках
для всіх
:
Якщо множити на зміщений цифровий одиничний стрибок, то одержимо
Дискретний сигнал
повторює
значення функції
в точках
,
що лежать в межах
.
2.7.5. Знакова функція
Знакова
функція або сигнум-функція позначається
або
.
Це
кусково-неперервна функція, яка
складається із двох кусків і однієї
точки
(2.45)
Графік цієї функції зображено на рис. 2.21.
В
сім
додатнім значенням t
відповідає 1, всім від’ємним значенням
t
відповідає −1, а нулю відповідає нуль.
Між функцією Хевісайда та знаковою
функцією існує співвідношення. Легко
бачити, що
,
(2.46)
звідки
.
(2.47)
2.7.6. Дельта-функція
Числовою
характеристикою імпульсу
може служити визначений інтеграл
.
Це функціонал, бо функції
ставиться у відповідність деяке число.
Із множини всіх імпульсів
,
в першу чергу, виділмо такі імпульси
тривалості
,
у яких
.
Для зручності розглянемо прямокутний
імпульс (рис. 2.22).
Рис. 2.22. Прямокутний імпульс
Так
як тривалість початкового прямокутного
імпульсу
,
а його площа дорівнює одиниці, то його
висота дорівнює
.
Спрямуємо
.
При цьому площа імпульсу залишається
рівною одиниці, а його висота
.
Отже,
,
хоча
.
Тим самим ми одержали нескінчену
величину, яка має числову характеристику,
що дорівнює одиниці.
Дельта-функція або функція Дірака вводиться як функція-границя, до якої прямують імпульси з одиничною площею при звуженні їх тривалості до нуля
.
(2.48)
Дельта-функція задається виразом
(2.49)
При умові, що
.
(2.50)
Математичний
зміст дельта-функції визначається не
лише виразом (2.39) та інтегралом (2.50), а й
тими властивостями функцій
,
які відповідають граничному переходу
(2.48). Властивості дельта-функції, в першу
чергу, пов’язані з певними операторними
співвідношеннями. Тобто, -функція
наділяється тими властивостями, які
проявляються у використанні її при
інтегруванні.
Хоча дельта-функція зосереджена в точці , вона вважається парною функцією:
.
(2.51)
Це
твердження випливає із процесу граничного
переходу, коли
,
але все ж таки
.
При цьому
парна функція.
Крім того,
,
.
(2.52)
Тут
бажано осмислити, чому розглядається
модуль
.
Обчислимо інтеграл
.
Зробимо заміну
,
згідно якої
.
Тоді
.
(2.53)
Нехай
.
Тоді (2.53) набуде вигляду
.
(2.54)
Згідно
(2.54)
є непарною функцією, що протирічить
умові (2.51). Це протиріччя можна усунути,
якщо в правій частині (2.53) замість
брати його модуль
.
Дійсно, підставимо значення
у формулу (2.52) і одержимо умову (2.51).
Дельта-функцію умовно зображають у вигляді одиничного вектора в момент дії імпульсу (рис. 2.23, а). Хоча має нескінчене значення, її мірою є інтеграл (2.50). Як і будь-яка функція, може бути зміщена.
Рис. 2.23. Дельта-функція
На
рис. 2.23, b
зображена
з випередженням (
),
а на рис. 2.23, с
− із запізненням (
).
Якщо
характеризує імпульс, площа якого в а
разів відрізняється від одиниці, то
мова буде йти про
функцію. На рис. 2.23, d
зображено сигнал
.
Найважливішою є фільтрувальна властивість дельта-функції, яка записується у вигляді інтегралу
,
(2.55)
де
функція
неперервна в околі точки
.
Добуток
при всіх значеннях
.
При
він дорівнює
,
тому
.
Отже, якщо підінтегральний вираз є добутком функцій і , то результат інтегрування буде дорівнювати значенню функції в точці визначення -функції.
За
допомогою короткочасного імпульсу
можна одержати миттєве значення
функції
,
що дозволяє здійснювати дискретизацію
сигналів.
Графічно і схематично процедура дискретизації зображена на рис. 2.24.
Рис. 2.24. Дискретизація сигналів
Процедура, що відповідає інтегралу (2.55), пропускає через коло лише значення функції . Пропускати означає фільтрувати, звідси і назва цієї властивості дельта-функції.
В
частковому випадку коли
,
а
,
дискретне значення
,
тому
.
(2.56)
Диференціюючи
добуток
,
одержимо
.
(2.57)
Звичайно властивості (2.56) і (2.57) теж отримують зміст лише при інтегруванні їх з достатньо гладкими функціями.
Між дельта-функцією і функцією вмикання існує взаємно-однозначна відповідність, яка визначається формулами:
,
(2.58)
.
(2.59)
Дельта-функції широко використовуються в задачах математичної фізики. В цих задачах замість розподілених використовуються зосередженні фізичні величини (сила, заряд, маса тощо), що визначаються шляхом інтегрування і подаються з допомогою дельта-функції. В цифровій обробці сигналів широко використовуються саме інтегральні характеристики сигналів. Тому, при переході від аналогового до дискретного сигналу саме в дискретних значеннях повинен зберігатись інтегральний зміст характеристик. І це можна робити з допомогою дельта-функцій.
Дискретним аналогом дельта-функції є цифровий одиничний стрибок.
