- •Контрольні запитання.
- •Завдання
- •2.1. Поняття про корми та їх класифікація
- •2.2. Визначення вмісту сухої речовини в кормах
- •2.3. Показники поживності кормів
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Врожайність і поживність кормових трав
- •4.1. Однорічні кормові трави
- •4.2. Багаторічні кормові трави
- •Морфологічні, еколого-біологічні та господарські особливості кормових трав
- •5.1. Силосні рослини
- •Врожайність і поживність силосних рослин
- •5.2. Основи технології силосування компонентів з різною вологістю
- •Морфологічні, біологічні та господарські особливості силосних культур
- •Співвідношення компонентів та їх вагова кількість при силосуванні рослин із різною вологістю
- •6.1. Коренеплоди
- •6.2. Бульбоплоди
- •6.3. Баштанні рослини
- •Питання для самоконтролю:
- •Морфологічні і біологічні особливості баштанних культур
- •7.1. Типи рослин за характером пагоноутворення, облистненості та розміщення листків
- •7.2. Деякі особливості розвитку кормових рослин
- •Процентна участь видів насіння трав різних біологічних груп при посіві їх у травосумішках
- •Розрахунки норм висіву насіння трав при створенні травосумішок
- •Орієнтована структура витрати кормів на продукцію тваринництва, % кормових одиниць
- •11.1. Розрахунок потреби господарства в зелених кормах
- •Розрахунок площі посіву кормових культур у зеленому конвеєрі
- •11.2. Розрахунок зеленого конвеєра
- •11.3. Розрахунок потреби в насінні
- •Об’ємна маса доброго і задовільного сіна, кг
- •Облік грубих кормів
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Допоміжна
4.1. Однорічні кормові трави
До групи однорічних кормових трав належать рослини різних родин:
– тонконогові: райграс однорічний, суданська трава, соргосуданкові гібриди, пайза;
– бобові: озима та яра вика; ярий горох, соя, люпин кормовий, чина, сераделла, кормові боби;
– капустяні: озимий та ярий ріпак, суріпиця яра та озима, гірчиця біла та сарептська;
– айстрові: соняшник.
За строками сівби та використання зеленої маси однорічні рослини можна розділити на три групи:
1. озимі та зимуючі — висівають восени, використовують на корм на весні;
2. ранні ярі — висівають рано навесні, використовують на корм у першій половині літа;
3. пізні ярі — висівають у кінці квітня, використовують на корм у другій половині літа.
Перспективні на корм подвійні сумішки бобових і тонконогових рослин. Бобові збагачують корм протеїном, а тонконогові - вуглеводами. Міцні стебла тонконогових є опорою для вилягаючих стебел бобових. Найбільш поширені такі сумішки: соняшник з горохом; кукурудза із соєю, буркуном однорічним; сорго цукрове з соєю та ін.
За виключенням суданської трави і сорго-суданкових гібридів однорічні рослини в чистих посівах і в сумішках погано відростають після скошування і дають один повноцінний укіс зеленої маси.
Скошують рослини на корм в укісній стиглості тонконогові - при появі суцвіть;
бобові, капустяні та айстрові - на початку цвітіння; травосумішки - при появі суцвіть у тонконогових.
4.2. Багаторічні кормові трави
Багаторічні трави - це рослини, що вегетують і дають урожай зеленої маси протягом ряду років. Їх поділяють на 2 групи:
1. багаторічні трави із родини тонконогових, що дають корм із високим вмістом вуглеводів;
2. багаторічні трави із родини бобових, котрі дають корм із високим вмістом протеїну.
Перспективні на корм посіви бобових і тонконогових багаторічних рослин у сумішці. Застосовують такі подвійні сумішки: люцерна посівна із стоколосом або житняком; конюшина червона з тимофіївкою або кострицями.
Для довгорічних зрошуваних пасовищ рекомендуються багатокомпонентні травосумішки, що складаються із 1-2 бобових і 3-4 тонконогових трав.
У таких сумішах висівають:
– із бобових - люцерну посівну, конюшину червону, еспарцет;
– із тонконогових - кострицю лучну та червону, грястицю збірну, стоколос безостий, пажитницю багаторічну, житняки.
Багаторічні трави добре відростають після скошування та випасання і дають за сезон декілька повноцінних укосів зеленої маси, особливо в умовах зрошення.
Скошують бобові рослини на початку цвітіння, тонконогові - при появі суцвіть.
Таблиця 4.1
Врожайність і поживність кормових трав
Рослина, вид корму |
Збір зеленої маси з 1 га, ц |
В 1 ц корму, кг |
Пере-травного протеїну на 1 кормову одиницю, г |
Збір кормо-протеї-нових одиниць з 1 га, ц |
|
кормових одиниць |
пере-травного протеїну |
||||
У |
К |
П |
П:К∙1000 |
|
|
Однорічні кормові трави |
|||||
тонконогові |
|||||
Суданська трава |
300 |
17,0 |
1,6 |
|
|
Могар |
200 |
17,0 |
1,8 |
|
|
Райграс однорічний |
250 |
20,0 |
2,1 |
|
|
Озиме жито |
200 |
19,3 |
2,7 |
|
|
Тритикале |
200 |
19,8 |
2,5 |
|
|
Озима пшениця |
180 |
19,7 |
2,5 |
|
|
Овес |
220 |
19,0 |
2,6 |
|
|
Сорго цукрове |
300 |
22,8 |
1,0 |
|
|
Сорго-суданкові гібриди |
280 |
19,3 |
1,2 |
|
|
бобові |
|||||
Вика яра |
150 |
17,0 |
3,7 |
|
|
Вика озима |
150 |
15,5 |
3,6 |
|
|
Кормовий горох (пелюшка) |
180 |
16,0 |
2,8 |
|
|
Серадела |
150 |
15,3 |
2,7 |
|
|
Соя |
150 |
20,7 |
3,5 |
|
|
Багаторічні кормові трави |
|||||
тонконогові |
|||||
Грястиця збірна |
230 |
22,7 |
2,1 |
|
|
Костриця лучна |
220 |
22,3 |
2,0 |
|
|
Стоколос безостий |
250 |
18,4 |
1,9 |
|
|
Райграс високий |
200 |
18,4 |
1,8 |
|
|
Пажитниця багаторічна |
150 |
18,2 |
1,7 |
|
|
Житняк пустельний |
170 |
20,5 |
1,7 |
|
|
бобові |
|||||
Люцерна посівна |
250 |
21,0 |
4,0 |
|
|
Люцерна жовта |
200 |
22,2 |
3,3 |
|
|
Еспарцет піщаний |
210 |
17,0 |
2,8 |
|
|
Конюшина червона (лучна) |
230 |
20,0 |
3,0 |
|
|
Конюшина біла |
150 |
21,0 |
3,3 |
|
|
Буркун білий |
230 |
17,2 |
3,1 |
|
|
Лядвенець рогатий |
170 |
21,4 |
3,8 |
|
|
Таблиця 4.2
