6). Закон країни продавця.

Поява прив’язку обмумовлена тим фактом, що продавець є найбільш вразливою стороною в справі (товар передав, а чи заплатять?). В свій час в рамках Ради економічної взаємодопомоги існували “Загальні умови поставок”, за цим актом lex vendetori мав першорядне значення.

7. Закон країни судочинства.

Застосовується в країнах, які відстоюють принцип жорсткої територіальності (країни англо-американського права). В Українському праві це одна з панівних норм, особливо в сфері шлюбних відносин. Означає застосування права тієї держави, суд якої розглядає справу з участю іноземного елементу (суд застосовує своє націо­нальне право)_.

Серед інших прив’язок іноді виділяють:

• Закон мови. В іспанському суді розглядалась справа щодо змісту договору. Все, що було зрозуміло, це його мова.

• Закон імунітету держави. Якщо виникають правовідносини, одним з суб’єктів яких є держава, то розглядатимуться вони по правовій системі цієї держави. Цей принцип поширений в арабських країнах та країнах Латинської Америки.

3. Застереження у міжнародному приватному праві.

Відсилаючи правозастосовний орган до законодавства іноземної держави, колізійна норма не вказує, яке це законодавство буде. Трапляються випадки, коли обране на основі колізійної норми право є явно не сумісним з правовим порядком тієї держави, де воно повинно бути застосоване.

У зв’язку з цим та з метою запобігання зловживань при застосуванні іноземного права введений інститут застережень у міжнародному приватному праві. призначення застереження — обме­жити дію колізійної норми, вилучивши застосування іно­земного закону, — несумісне з публічним порядком країни суду. Воно закріплено в законодавстві багатьох держав, у міжнародних договорах і застосовується при визнанні й ви­конанні іноземних судових і арбітражних рішень.

3.1. Застереження про публічний порядок.

Поняття застереження про публічний порядок наводить французький юрист Батіфон. На його думку, іноземне право і суб’єктивне право, що виникло на його основі, не застосовується, якщо воно протирічить правопорядку держави суда.

Застереження про публічний порядок може розглядатись в двох аспектах:

a) позитивне застереження. Це сукупність важливих норм, які мають застосовуватись незважаючи на те, що колізійна норма відсилає до іноземного правопорядку. Тобто в законодавстві держави зазначається коло суспільних відносин, до яких в обов’язковому порядку повинно бути застосоване внутрішнє законодавство держави;

b) негативне застереження. Іноземний закон не застосовується, якщо він вступає в протиріччя за змістом з основами правопорядку даної країни. Тобто іноземне право не застосовується у тому випадку, коли обране на основі колізійної норми право суперечить основам внутрішнього правопорядку держави.

Якщо застосовується негативне застереження, то правовідносини регулюються на підставі тих норм права, які мають з ними найтісніший правовий зв’язок. Також, іноземне матеріальне право не застосовується в разі, якщо наслідки його застосування викличуть явища, які суперечать основам правопорядку країни.

ЗУ „Про МПП” зайняв негативну концепцію застереження про публічний порядок. Так,