Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции маркетинг.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

4. Методи визначення бюджету на просування товарів.

1. Залишковий метод

Фірма спочатку виділяє кошти на всі інші елементи комплексу маркетингу, а залишок надходить у бюджет видатків на комунікації.

Цей метод часто використовують малі фірми, але він має суттєві недоліки: повністю ігнорується причинно-наслідковий зв’язок між видатками на просування і кінцевими результатами діяльності фірми.

2. Метод приросту

Фірма визначає бюджет на основі попередніх асигнувань, збільшуючи або зменшуючи бюджет року, що передує плановому, на певний відсоток.

Метод цей також використовують переважно невеликі фірми.

3. Метод паритету з конкурентами

При використанні цього методу фірма застосовує як базис відліку відповідні витрати конкурентів.

4. Метод процента від обсягу продажів

Він є найпоширенішим серед неаналітичних методів, оскільки простий для розуміння і доступний у використанні.

На відміну від попередніх методів, існує взаємозв’язок між обсягом видатків на просування і обсягом реалізації продукції. Водночас причина і наслідок у даному разі міняються місцями: обсяг збуту визначає розмір асигнувань на комунікації, а не навпаки.

Метод можна вдосконалити, якщо за базу розрахунків брати прогноз збуту на наступний рік.

5. Метод визначення бюджету "виходячи з цілей і завдань"

Фірма чітко визначає комунікаційні цілі, встановлює завдання, які слід вирішити для досягнення поставлених цілей, а потім формує відповідний бюджет.

6. Метод визначення бюджету на основі планування витрат

Згідно з цим методом спочатку складають розгорнутий річний план діяльності фірми у сфері комунікацій з кожної складової, зокрема з реклами.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ТЕХНІКУМ

ЛЕКЦІЯ

з дисциплін: «Маркетинг», «Основи маркетингу»

тема: "Міжнародний маркетинг"

Підготувала

викладач тевкун І.О.

м. Чернігів

Тема: міжнародний маркетинг

  1. Сутність і форми міжнародного маркетингу.

  2. Вихід товару на міжнародний ринок: етапи, стратегії.

  3. Життєвий цикл товару на міжнародному ринку.

  4. Особливості сучасного світового ринку.

  1. Міжнародний маркетинг базується на:

  • маркетинговій теорії;

  • теорії зовнішньоекономічної діяльності;

  • міжнародному праві;

  • міжнародних фінансах та ін.

Міжнародний маркетинг – це маркетинг підприємств за межами національних ринків.

Мета виходу на міжнародний ринок: посилити конкурентні позиції компанії, збільшити ефективність виробництва та збуту продукції за рахунок участі світової системи розподілу праці і виходу на нові ринки збуту продукції та ринки капіталу.

Форми здійснення бізнесу на міжнародному ринку:

  1. транснаціональні компанії (ТНК) і транснаціональні банки (ТНБ) (фінанси, представництва, дочірні компанії). Наприклад, „Філіпп Моріс”, „СК Джонсон Вакс”;

  2. сумісні підприємства (СП).

Рис. 1 Форми бізнесу на міжнародному ринку

Необхідні умови застосування непрямого або прямого експорту наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Необхідні умови застосування непрямого або прямого експорту

Спосіб експорту

Умови, що визначають

необхідність діяльності

Обов'язки

керуючого у країні

Непрямий (продаж через агентів)

  • Незначна частка експорту на ринку

  • Наявність місцевої специфіки

  • Незначна конкуренція

Немає обов'язків

Прямий (створення свого представництва у країні)

  • Значна частка експорту на ринку

  • Важливість післяпродажного обслуговування

  • Сильна конкуренція

Забезпечення підтримки продажу

  1. Типові етапи виходу компанії на ринок показано на рис. 2.

Рис. 2. Етапи виходу на іноземний ринок

Відмінності у виході на міжнародний ринок ТНК та міжнародних компаній наведено на рис. 3.

Рис. 3. Вихід на міжнародний ринок міжнародної і транснаціональної компаній

Під час виходу на міжнародний ринок компанія може використовувати одну зі стратегій, наведених на рис. 4.

Рис. 4. П'ять стратегій міжнародного маркетингу за Кіганом

Класифікацію типів бізнесу та позицію галузей у топологічних зонах наведено на рис. 5 і 6.

Рис. 5. Типи бізнесу залежно від переваг глобалізації/локалізації

Рис. 6. Різні галузі в системі міжнародної торгівлі

  1. Життєвий цикл товару на міжнародному ринку дещо відрізняється від ЖЦТ у межах національної економіки. Один із видів ЖЦТ показано на рис. 7.

Рис. 7. Життєвий цикл товару на міжнародному ринку „каскад”

Неписане правило світової торгівлі: товари, які не мають сертифіката якості, продаються за ціною вдвічі нижчою за сертифіковані.

Сьогодні є майже 25 млн. найменувань товарів.

Сучасний світовий ринок перенасичено товарами приблизно в 1,5 раза.

Приблизно 80% виробів не виправдовують ринкових сподівань і покидають ринок

  1. Особливості сучасного світового ринку:

  1. Інтернаціоналізація господарської діяльності. Світовий ринок – стійка система товарно-грошових відносин між суб'єктами господарських відносин, пов'язаних між собою участю в міжнародному розподілі праці.

  2. Експорт завжди первинний. Економічний обмін завжди є вигідним для країни за умови формування оптимальної структури експорту.

  3. Участь у міжнародному розподілі праці дає змогу досягти мети з меншим використанням суспільної праці.

  4. Особливість сучасної спеціалізації: поглиблення її привело до повузлової спеціалізації.

  5. Особливості сучасної світової торгівлі:

    • активне використання тарифних і нетарифних бар'єрів у торгівлі;

    • сертифікація продукції згідно з новими стандаратми ISO стає одним з головних чинників конкурентоспроможності;

    • скорочування значення торгівлі сировиною. Падіння цін на сировину. Спостерігається інтенсифікація обміну готовими наукомісткими виробами;

    • „цінові ножиці” на сировину і готову продукцію;

    • активізація торгівлі послугами (25% світового обігу – технічне сприяння: консалтинг, лізинг, інжиніринг тощо);

    • зростає обмін інформацією, науково-технічними досягненнями та ін. Зростає продаж ліцензій і патентів;

    • поширюється безвалютний обмін.

Види безвалютного обміну:

а) компенсаційні угоди (частина за рубежем);

б) кліринг (взаємне погашення платежів);

в) паралельний бартер – два контракти на однакову суму.

Українська специфіка – широке використання толінгу (роботи на давальницькій сировині).