- •Календарний план виконання дипломної роботи
- •Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- •Реферат
- •1.1. Об”єкт, предмет та гіпотеза дослідження.
- •1.2. Аналіз проблеми я-концепції людини в класичних психологічних теоріях
- •1.3. Розвиток позитивної «я-концепції»
- •1.4. Емоційно-оцінкова складова в процесі формування позитивної я-концепції
- •2.1. Задачі і методи експериментального дослідження
- •2.5. Методика діагностики оцінки самопочуття, активності і настрою (сан)
- •2.6.Методика діагностики самооцінки психічних станів за г.Айзенком.
- •2.4.Опитувальник ч. Д. Спілбергера
- •3.1. Обробка і аналіз результатів самосвідомості старшокласників
- •Показники рівня самооцінки старшокласників за методикою Дембо-Рубінштейна.
- •Показники рівня домагань старшокласників за методикою Дембо-Рубінштейна.
- •Показники диференціації між рівнем домагань і самооцінкою старшокласників
- •3.2. Обробка і аналіз результатів методики т.Лірі
- •Показники «я» - реального старшокласників
- •Показники «я» - ідеального старшокласників
- •3.3. Результати дослідження емоційної сфери в юнацькому віці
- •Показники рівня тривожності старшокласників за методикою ч. Д.Спілбергера
- •3.4. Результати дослідження тестування за методиками сан
- •Показники результатів за методикою сан у старшокласників
- •3.5. Результати дослідження тестування за методикою г.Айзенка
- •Показники прояву психічних станів, отримані за допомогою методики самооцінки психічних станів г.Айзенка
- •Фрагмент кореляційної матриці показників компонентів самосвідомості і психічних станів старшокласників
- •Рекомендації
- •Исследование самооценки по методике дембо – рубинштейн в модификации а.М. Прихожан
- •Додаток в
- •Додаток д
Показники рівня тривожності старшокласників за методикою ч. Д.Спілбергера
Тривожність |
Високий рівень |
Помірний рівень |
Низький Рівень |
47,2% |
30, 3% |
22,5% |
1 – високий рівень
2 – середній рівень
3 – низький рівень
Рис.3.4. Результати дослідження рівня тривожності старшокласників
У 22,5% старшокласників виявлений низький рівень тривожності. Це говорить про те, що для цих старшокласників потрібно пробудження активності, підкреслення мотиваційних компонентів діяльності, збудження зацікавленості, висвітлення почуття відповідальності в рішенні тих чи інших задач. Таким чином, у юнацькому віці більша частина дітей має високий рівень тривожності, яку можна оцінити як стан відповідно ситуації подолання дійсних чи мнимих перешкод.
3.4. Результати дослідження тестування за методиками сан
Тестування за методиками САН (стан, активність, настрій) показало, що позитивно забарвлені стани та пов'язані з ними переживання стимулюють активність дитини, у особистості здійснюється формування позитивної Я-концепції.
Таблиця 3.7.
Показники результатів за методикою сан у старшокласників
Сумарний показник |
Рівні станів |
||
Високий |
Середній |
Низький |
|
Самопочуття |
34 |
35 |
41 |
Активність |
47 |
24 |
29 |
Настрій |
19 |
59 |
22 |
1 – високий рівень
2 – середній рівень
3 – низький рівень
Рис.3.5. Результати дослідження самопочуття старшокласників
В результаті проведення методики, ми визначили, що у дітей самопочуття та настрій знаходяться на середньому та низькому рівні, а показники активності в даній вибірці дітей, на високому рівні. Результати методики представлені на таблиці 3.7.
1 – високий рівень
2 – середній рівень
2 – низький рівень
Рис.3.6. Результати дослідження активності старшокласників
Більшість дітей отримали високі показники активності 47%, середні показники настрою визначили 59% старшокласників та більшість старшокласників 41% визначили самопочуття за низьким рівням
1 – високий рівень
2 – середній рівень
3 – низький рівень
Рис.3.7. Результати дослідження настрою старшокласників
Найменші показники визначили старшокласники - 19% за високим рівням настрою, середнім рівням активності - 24% старшокласників, низький рівень настрою у 22% старшокласників.
Порівняльний аналіз показників активності, самопочуття та настрою, свідчать проте, що діти проявляють високу активність. Слід зазначити, що різниця між показниками невелика і це можна пояснити тим, що старшокласники мають позитивну орієнтованість на формування своєї особистості.
