3.1. Обробка і аналіз результатів самосвідомості старшокласників

В результаті проведеного експериментального дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейна (у модифікації А.М.Прихожан) було встановлено, що більшість старшокласників мають адекватний чи завищений рівень самооцінки. Чверть старшокласників мають низький рівень самооцінки, а п'ята частина - середній рівень самооцінки.

У 30,5% (табл.2.1.; рис.3.1.) старшокласників виявлений адекватний рівень самооцінки. Це свідчить про те, що суб'єкт правильно відноситься до себе, прагне реально дивитися на свої невдачі й успіхи, намагається ставити перед собою досяжні цілі, які можна здійснити на ділі. До оцінки досягнутого він підходить не тільки зі своїми мірками, але й намагається передбачати, як до цього віднесуться інші люди: товариші і близькі. Іншими словами, адекватна самооцінка є підсумком постійного пошуку реальної міри, тобто без занадто великої переоцінки, але і без зайвої критичності до свого спілкування, поведінки, діяльності, переживанням. Така самооцінка є найкращою для конкретних умов і ситуацій, можна говорити що у старшокласників сприятливо проходить процес формування позитивної Я-концепції.

У 28,5% опитаних виявлений середній рівень самооцінки. Це означає, що дитина поважає себе, але знає свої слабкі сторони і прагне до самовдосконалення, саморозвитку.

Але самооцінка може бути і неоптимальною - надмірно завищеною чи занадто заниженою. Так при неадекватно завищеній самооцінці у 24% старшокласників виникає неправильне уявлення про себе, ідеалізований образ своєї особистості і можливостей, своєї цінності для навколишніх, для загальної справи. У таких випадках людина йде на ігнорування невдач заради збереження звичної високої оцінки самого себе, своїх вчинків і справ. Відбувається гостре емоційне «відштовхування» усього, що порушує уявлення про себе. В такому випадку несприятливо проходить процес формування позитивної Я-концепції, виникають гострі переживання, проявляється емоційна нестабільність, нервозність та інші негативні емоційні стани. Сприйняття реальної дійсності спотворюється, відношення до неї стає неадекватним - чисто емоційним. Раціональне зерно оцінки випадає цілком. Тому справедливе зауваження починає сприйматися як причіпка, а об'єктивна оцінка результатів роботи - як несправедливо занижена. Неуспіх з'являється як наслідок чийогось підступу чи несприятливо сформованих обставин, ні в якій мірі не залежних від дій самої особистості.

Таблиця 3.1.

Показники рівня самооцінки старшокласників за методикою Дембо-Рубінштейна.

Самооцінка	Дуже високий рівень (завищена)	Високий рівень (адекватна)	Середній рівень	Низький рівень
	24%	30,5%	28,5%	12,5%

Дитина з завищеною неадекватною самооцінкою не бажає визнавати, що все це - наслідок власних помилок, ліні, недоліку знань, здібностей чи неправильної поведінки. Виникає важкий емоційний стан - афект неадекватності, головною причиною якого є стійкість сформованого стереотипу завищеної самооцінки своєї особистості.

Якщо ж висока самооцінка пластична, то вона міняється відповідно до реального положення справ - збільшується при успіху і знижується при невдачі, то це може сприяти розвитку особистості, тому що їй приходиться прикладати максимум зусиль для досягнення поставлених цілей, розвивати свої здібності і волю.

Занижений рівень самооцінки виявлений у 12,5% старшокласників, тобто нижче реальних можливостей особистості. Звичайно це приводить до непевності в собі, боязкості і відсутності дерзань, неможливості реалізувати свої здібності. Такі люди не ставлять перед собою мети, якої важко досягнути, обмежуються рішенням повсякденних задач, занадто критичні до себе, затримується розвиток особистості.

1 – дуже високий рівень

2 – високий рівень

3 – середній рівень

4 – низький рівень

Рис 3.1. Результати дослідження самооцінки старшокласників

Занадто висока і занадто низька самооцінка порушують процес самоврядування, спотворюють самоконтроль, утрудняють саморозвиток особистості, характеризуються проявом негативних емоційних станів. Особливо це помітно в спілкуванні, де особистість з завищеною і заниженою самооцінкою виступає причиною конфліктів. При завищеній самооцінці конфлікти виникають через зневажливе відношення до інших людей і неповажної поведінки з ними, занадто різких і необгрунтованих висловлень на їх адресу, нетерпимості до чужої думки, прояву зарозумілості і зазнайства, проявляють більш агресивні стани.

Таблиця 3.2.