- •Календарний план виконання дипломної роботи
- •Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- •Реферат
- •1.1. Об”єкт, предмет та гіпотеза дослідження.
- •1.2. Аналіз проблеми я-концепції людини в класичних психологічних теоріях
- •1.3. Розвиток позитивної «я-концепції»
- •1.4. Емоційно-оцінкова складова в процесі формування позитивної я-концепції
- •2.1. Задачі і методи експериментального дослідження
- •2.5. Методика діагностики оцінки самопочуття, активності і настрою (сан)
- •2.6.Методика діагностики самооцінки психічних станів за г.Айзенком.
- •2.4.Опитувальник ч. Д. Спілбергера
- •3.1. Обробка і аналіз результатів самосвідомості старшокласників
- •Показники рівня самооцінки старшокласників за методикою Дембо-Рубінштейна.
- •Показники рівня домагань старшокласників за методикою Дембо-Рубінштейна.
- •Показники диференціації між рівнем домагань і самооцінкою старшокласників
- •3.2. Обробка і аналіз результатів методики т.Лірі
- •Показники «я» - реального старшокласників
- •Показники «я» - ідеального старшокласників
- •3.3. Результати дослідження емоційної сфери в юнацькому віці
- •Показники рівня тривожності старшокласників за методикою ч. Д.Спілбергера
- •3.4. Результати дослідження тестування за методиками сан
- •Показники результатів за методикою сан у старшокласників
- •3.5. Результати дослідження тестування за методикою г.Айзенка
- •Показники прояву психічних станів, отримані за допомогою методики самооцінки психічних станів г.Айзенка
- •Фрагмент кореляційної матриці показників компонентів самосвідомості і психічних станів старшокласників
- •Рекомендації
- •Исследование самооценки по методике дембо – рубинштейн в модификации а.М. Прихожан
- •Додаток в
- •Додаток д
Показники рівня домагань старшокласників за методикою Дембо-Рубінштейна.
Рівень домагань |
Дуже високий рівень (завищений) |
Високий рівень (адекватний) |
Середній рівень |
Низький рівень |
31% |
28% |
21% |
20% |
Низька критичність до себе заважає їм навіть помічати, як вони ображають інших зарозумілістю і незаперечністю суджень, частіше проявляють стани тривожності, неспокою.
Данні дослідження показують (див. таблицю 3.2.), що низький рівень домагань визначили тільки у 20% старшокласників, найменше число має середній рівень домагань. Високий і дуже високий рівні домагання мають 31% і 28% старшокласників відповідно.
1 – дуже високий рівень
2 – високий рівень
3 – середній рівень
4 – низький рівень
Рис.3.2.Показники рівня домагань старшокласників
Можна зробити висновок, що 31% мають дуже високий рівень домагання, в той час як відповідно низький рівень отримали 20%.
Таким чином, старшокласники у більшій ступені мають некритичне відношення до власних можливостей. Це свідчить, що в юнацькому віці більш властиво оптимістичні уявлення про свої можливості. Лише 21% мають середній рівень домагання і тільки 20% старшокласників отримали низький рівень домагання.
Таблиця 3.3.
Показники диференціації між рівнем домагань і самооцінкою старшокласників
Диференціація між рівнем домагань і самооцінкою |
Сильна |
Помірна |
Слабка |
Кількість старшокласників у % |
|||
40% |
31% |
29% |
|
Данні дослідження самооцінки і рівня домагання дозволяють оцінити ступень розходження між домаганням і самооцінкою (див.табл. 2.3.).
1 – сильна
2 – помірна
3 – слабка
Рис.3.3. Показники диференціації між рівнем домагань і
самооцінкою старшокласників
29% обстежених старшокласників показали слабку диференціацію між рівнем домагання і самооцінкою. 31% учнів ставлять перед собою такі цілі, які вони дійсно прагнуть досягнути, таким чином вони у результаті дослідження отримали помірну ступень диференціації між рівнем домагання і самооцінкою. 40% старшокласників мають сильну ступень розходження між рівнем домагання і самооцінкою. Таким чином, більшість старшокласників знаходяться у конфлікті між тим, до чого прагнуть, і тим, що вважають для себе можливим, такі старшокласники неврівноважені і проявляють різні негативні емоційні стани.
3.2. Обробка і аналіз результатів методики т.Лірі
В результаті обробки методики Т.Лірі отримані наступні дані, що наведені в таблиці 3.4. і в таблиці 3.5.
Очевидно, що найбільш розповсюдженими є показник дружелюбність, як з високими, так і з низьким значенням. При низькому рівні можна говорити про емоційну нестійкість, високий рівень тривожності і низький агресивності, підвищений відгук на вплив середовища, залежність самооцінки від думки значимих інших, прагнення до причетності груповим віянням, співробітництву, також потреба у виливі дружелюбності на навколишніх, пошуки визнання в очах найбільш авторитетних особистостей групи. Прагнуть знайти спільність з іншими, сприйнятливі до емоційного настрою групи.
Показники за першим октантом мають середнє значення, це можна пояснити тим, що діти потребують до себе уваги, добре відносяться до інших, впевнені в собі. Показники другої октанти - егоїстичної - мають низькі показники, це пояснюється тим, що діти все ж таки проявляють егоїстичні тенденції. Агресивність отримала середнє значення і пояснюється відкритістю старшокласників, роздратованістю, дуже різкі в оцінки інших. Підозрілість отримала низький рівень, старшокласники дуже критичні по відношенню до оточуючих, замкнуті, негативно проявляють свої переживання. Октанта підпорядкованості має теж середнє значення, багато старшокласники сором'язливі, емоційно можуть себе стримувати. Залежний тип характеризується теж як показник з середнім значенням, діти слухняні, думають що вони завжди праві, впевнені у собі, але часто не слухають оточуючих. Дружелюбний тип отримав високі показники, такі старшокласники орієнтовані на інших, відчувають в собі комфортність, мають емоційну лабільність. Останній октант - альтруїзм - отримав високі показники, такі старшокласники відповідальні, але тривожні, активні, скриті.
Таблиця 3.4.
