1.5 Класифікація ризиків

У системі ефективного управління ризиком важливе місце належить його класифікації. Необхідність класифікації і систематизації ризиків викликана теоретичними і практичними потребами. Класифікація ризиків забезпечує комунікабельність між суб’єктами, що працюють з ризиками, сприяє встановленню необхідного порядку і послідовності в управлінні ризиками.

Автори, котрі займаються проблемами ризику, стоять на різних позиціях щодо побудови класифікації ризиків. Узагальнюючи різні теорії, можна виділити дві основні вимоги до класифікації видів ризику:

• практичне застосування;

• відображення певної сторони сутності характеристики ризику.

Залежно від конкретних ознак ризик може поділятись на різні види (табл.1.1)

Таблиця 1.1

Види ризику

№ п/п	Ознаки класифікації	Види
1.	Вид діяльності	Підприємницький Виробничий Комерційний Фінансовий Податковий Валютний Банківський Страховий
2.	Характер впливу на кінцеві результати	Позитивний Негативний
3.	Розмір втрат	Допустимий Критичний Катастрофічний
4.	Період існування	Перспективний Поточний Оперативний
5.	Обґрунтованість заходів щодо зменшення негативних наслідків	Виправдані Невиправдані
6.	Зв’язок із суб’єктом, який несе тягар ризику	Ризик, незалежний від суб’єкта Ризик, залежний від суб’єкта
7.	Вплив наслідків ризику	Ризик зростання затрат Ризик зменшення поступлень Ризик зменшення прибутку

Аналізуючи велике розмаїття варіантів поділу ризиків, можна зауважити, що найпоширенішими є критерії кількісного та якісного характеру.

До кількісного критерію класифікації, зокрема, можна віднести класифікацію ризиків за розміром втрат.

Допустимим вважається ризик, який приводить до втрат, що не перевищують розміру прибутку. Його поява призводить до корекції засобів та шляхів досягнення мети.

Ризик, що може викликати втрати в межах, вищих за розмір очікуваного прибутку і сягають аж величини доходу, називається критичним. Його поява призводить до зміни мети, стратегії.

Катастрофічний ризик - це ризик, який вимірюється втратами, що перевищують розмір очікуваного доходу аж до вартості майна суб’єкта господарювання. Його поява загрожує існуванню суб’єкта господарювання. Від таких ризиків потрібно завчасно застерігатись.

У фаховій літературі сформувались різні способи класифікації ризиків відносно критеріїв якісного характеру.

Галузевий поділ ризиків лежить в основі класифікації відносно сфери діяльності суб’єкта господарювання. При цьому в даному випадку слід виходити з сутнісної класифікації ризику, а не місця його виникнення. Зокрема, виробничий ризик - це ризик виробничих ланок, пов’язаний з виготовленням продукції, надання послуг тощо. Комерційний ризик характерний для товарно-грошових і торгово-обмінних операцій. Валютний ризик пов’язаний із зовнішньоекономічною діяльністю. Банківський ризик може мати місце при здійсненні різних банківських операцій, що приводять до відхилень фактичних результатів від очікуваних.

Відносно характеру впливу на кінцеві результати, ризик який призводить до втрат називається негативним. Позитивний ризик передбачає одержання суб’єктом господарювання додаткових доходів у порівнянні із заздалегідь визначеною їх величиною.

Перспективний ризик - це ризик, що може виникнути за межами поточного року. Він важче прогнозується, є більш прихованим. Його передбачення та виявлення вимагає значних зусиль.

Ризик, який може мати місце в плановому році, називається поточним. Його результати безпосередньо впливають на річні техніко-економічні показники. Тому цей вид ризику вивчається і аналізується найбільш детально.

Оперативний ризик пов’язаний із здійсненням діяльності в межах короткого періоду часу (до одного місяця). У більшості випадків він виступає як додатковий (новоутворений) стосовно до поточного ризику. Заходи щодо зменшення втрат від нього повинні бути терміновими і дієвими.

Виправданим є ризик, обґрунтований заходами зі зменшення втрат від нього, причому затрачені кошти на здійснення цих заходів є меншими від величини вигоди, яка буде одержана від їх впровадження.

Невиправданий ризик пов’язаний з понесенням великих втрат. Цей вид ризику характерний і для ситуацій, при яких вартість попереджувальних заходів перевищує розмір зменшення зумовлених ними втрат.

Таким чином, незважаючи на різні підходи науковців до походження і змісту категорії „ризик”, він, у більшій чи меншій мірі, пов’язується із загальним розумінням небезпеки, збитку, дефекту, знищення, загрози, ненадійності, невизначеності тощо. З цими багатозначними словами поняття „ризик” не лише асоціюється, а й часто вживається як їх субстанція, синонім, тобто як взаємозамінне поняття. Отже, приведення поняття ризику до єдиного значення є вкрай необхідним завданням, вирішення якого на науковій основі стане можливим лише як результат спільних зусиль базових і прикладних наук, а передусім економічних. Адже „Міжнародний інститут дослідження ризику” зовсім нещодавно зробив висновок, що відсутність необхідних правильних визначень окремих базових понять, до яких передусім належить „ризик”, зумовлене поки що неналежним рівнем розвитку базової економічної науки.

Специфіка розвитку сучасного наукового знання робить можливим і необхідним подальше проведення системних досліджень ризику, котрі можна розглядати як подальший розвиток ризикології на принципах синергетики й системного підходу.