86. Вкажіть умови, за яких можливе звільнення особи від покарання:

1) особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості;

2) судом визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи і суді не можна вважати суспільно небезпечною;

3) особа вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості;

4) бездоганна поведінка особи свідчить про можливість її виправлення без реального відбування покарання;

5) про звільнення такої особи є клопотання трудового колективу;

6) особа на час вчинення злочину була неповнолітньою;

7) немає жодної правильної відповіді.

87. Після закінчення іспитового строку засуджений звільняється судом від призначеного йому покарання якщо:

1) він виконав покладені на нього обов’язки;

2) протягом іспитового строку він не вчинив нового злочину;

3) визнав свою вину та пообіцяв не вчиняти нових злочинів;

4) своєю поведінкою підтвердив своє виправлення;

5) повністю відшкодував потерпілому завдані збитки;

6) став на шлях виправлення;

7) немає жодної правильної відповіді.

88. Особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років особливо тяжкий злочин, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

1) два роки;

2) три роки;

3) п’ять років;

4) сім років;

5) десять років;

6) п’ятнадцять років

7) немає жодної правильної відповіді.

89. У разі одужання особи, яка була звільнена від покарання у зв’язку з тим, що під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавила її можливості усвідомлювати свої діяння або керувати ними:

1) вона повинна бути направлена для відбування покарання;

2) вона завжди звільняється від відбування покарання;

3) покарання заміняється більш м’яким;

4) залежно від суспільної небезпеки особи вона може бути направлена для відбування покарання або звільнена від покарання;

5) залежно від суспільної небезпеки особи призначене їй покарання може бути замінене більш м’яким;

6) така особа передається на піклування родичам;

7) немає жодної правильної відповіді.

90. Вкажіть підстави, за яких допускається застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру:

1) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив тяжкий злочин але примирився з потерпілим та відшкодував завдані збитки або усунув заподіяну злочином шкоду;

2) у випадку, коли неповнолітній заподіяв шкоду в стані необхідної оборони;

3) у випадку, коли неповнолітній вчинив злочин з необережності;

4) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, якщо встановлено, що його виправлення можливе без застосування покарання;

5) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив злочин середньої тяжкості і є прохання батьків застосувати до нього примусові заходи виховного характеру;

6) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив тяжкий злочин і було визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання;

7) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив злочин середньої тяжкості, якщо встановлено, що його виправлення можливе без застосування покарання;

8) жодна за наведених вище відповідей не є правильною.