§ 9. Бібліотека судів

З метою забезпечення судів нормативно­правовими актами, науковою і спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду, фондами якої є друковані видання та комп’ютерні бази даних.

Основою для створення бібліотек судів виявились фонди «кодифікації» нормативних матеріалів, які тривалий час в більшості районних судів велися на громадських засадах. За радянських часів, в умовах стабільного законодавства велася картотека обліку всього нормативного матеріалу на підставі єдиного класифікатора.

Тривалий період часу у зв’язку з руйнуванням раніше іс­нуючої структури законодавства робота велася у кожному суді самостійно. І лише 3 липня 1998 р. наказом Міністра юстиції були затверджені «Правила обліку нормативно­правових актів і матеріалів судової і нормативної практики в судах і органах юстиції України». Цей наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 15 квітня 2004 р. № 31/5, яким затверджено Положення про порядок здійснення обліку та систематизації законодавства в органах та установах юстиції України.

Положення встановлює перелік нормативно­правових актів, що підлягають обліку і підтриманню в контрольному стані, та порядок роботи з їх обліку в органах юстиції. Тому стосовно роботи в судах цей нормативний акт може використовуватися як документ, що знімає певні проблеми в нормативному врегулюванні цієї роботи в судах.

Особливу цінність і значущість для судової практики складають матеріали узагальнень різних категорій справ та збірки судових прецедентів.

З урахуванням можливостей комп’ютерного обліку судової практики одним з перспективних напрямів є розробка відповідних регіональних баз даних, які після створення локальної комп’ютерної мережі могли б використовуватися кожним суддею.

З прийняттям закону щодо запровадження реєстру всіх судових рішень найбільш відповідальним напрямком біб­ліотечної справи у кожному суді стає впровадження як електронного варіанту всіх судових рішень, так і ведення тематичних збірок цих рішень на паперових носіях.

§ 10. Служба судових розпорядників

Разом із виконанням основних функцій щодо забезпечення дотримання всіма особами, що знаходяться в суді, встановлених правил і виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні на судових розпорядників можуть бути покладені обов’язки:

— з дотримання пропускного режиму і підтримки необхідного порядку у приміщеннях судів;

— з оперативного інформування громадян з усіх питань діяльності суду;

— з участі у господарській діяльності апарату суду.

Порівняльний аналіз обсягу повноважень і функціональних обов’язків судових розпорядників у судах України і судових приставів у судах Російської Федерації свідчить про схожість їх правового і соціального статусу.

Разом з тим служба судових приставів Росії, заснована Федеральним Законом від 21 липня 1997 р., має більш довершену нормативну базу на рівні федерального закону. Тим самим її роль має більше значення, ніж служба судових розпорядників в Україні, діяльність яких регулюється посадовими інструкціями.

Окрім ідентичних обов’язків, судові пристави в судах Ро­сії виконують також функції охорони, окрім відповідної форми мають і право на носіння та застосування зброї, а також виконують функцію примусового виконання судових рішень і актів деяких інших органів.

Що ж стосується судових розпорядників, то на них повністю можуть бути покладені обов’язки (у порядку сумісництва) щодо забезпечення господарської діяльності судів, особливо нечисленних, де відсутні відповідні штатні одиниці інших працівників апарату суду. Але це може зашкодити виконанню їхніх основних обов’язків, передбачених ст. 49 ЦПК України та відповідною нормою Кодексу адміністративного судочинства.