Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Плани-проспекти лекцій Спорт.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Захисні властивості крові.

Лейкоцити, або білі кров'яні тільця, виконують захисну функцію (забезпечують імунітет). Вони знешкоджують мікроорганізми і їх токсини, руйнують чужорідні білки. Збільшення активності захисних чинників спостерігається і під час травлення, емоційного навантаження, роботи м'язів і тому подібне.

Серед захисних функцій крові виділяють:

1) неспецифічний (природжений імунітет);

2) специфічний (придбаний імунітет), який формується в процесі життя індивіда завдяки контакту з патогенними впливами - сторонніми для організму антигенами, що дає можливість розпізнавати “своє, - чуже” і зберігати лише свої структури.

У нормі кількість лейкоцитів повинна складати 4-9 * 109/л.

Лейкоцитоз – це збільшення кількості лейкоцитів в 1 л крові - > 9 109/л, лейкопенія – зменшення кількості лейкоцитів нижче 4*109.

Зсідання крові.

Тромбоцити, або кров'яні пластинки, утворюються в кістковому мозку, в нормі тромбоцитів повинно бути 200-400*109/л крові. Їх мембрани дуже крихкі, легко руйнуються при пошкодженні кровоносних судин, при цьому з них виділяються чинники згортання крові, що допомагають зупинити кровотечу.

Гемостаз – це сукупність фізіологічних механізмів, направлених на зупинку кровотечі при пошкодженні стінки кровоносної судини завдяки утворенню тромбу на місці пошкодження.

По механізмах і швидкістю зупинки кровотечі розрізняють декілька стадій або такі види гемостаза:

1) судинно-тромбоцитарний гемостаз (первинний) - це зупинка кровотечі при пошкодженні стінки кровоносної судини микроциркуляторного русла завдяки її звуженню і утворенню тромбоцитарного тромбу на місці пошкодження

2) коагуляційний гемостаз (вторинний) або згортання крові - це зупинка кровотечі при пошкодженні стінки кровоносної судини завдяки участі плазмового білка фібриногену з утворенням нерозчинного білка фібрину і формування на місці пошкодження разом з форменими елементами крові червоного тромбу.

Судинно-тромбоцитарний гемостаз може зупинити кровотечу із судин мікроциркуляторного русла вже за 5-10 с (час кровотечі до 4 хв.) після ушкодження судин і має такі послідовні етапи розвитку:

1) звуження судин, яке виникає рефлекторно і підтримується завдяки місцевим гуморальним чинникам (серотоніну, адреналіну, тромбоксану А2 ), які виходять з тромбоцитів;

2) адгезія тромбоцитів – це процес прикріплення (приклеювання) тромбоцитів до пошкодженої поверхні судини завдяки фактору Віллебранда (ФВ), що синтезується ендотелієм і утворює місток між колагеновими волокнами пошкодженої поверхні і глікопротеїном мембрани тромбоцитів, при цьому змінюється форма тромбоцитів – утворюються псевдоподії;

3) зворотна агрегація тромбоцитів – це нестійке скупчення тромбоцитів біля пошкодженої поверхні, їх “склеювання” завдяки появі в них ниткових відростків та зміни форми, сприяє цьому процесу виділення з гранул тромбоцитів АДФ, адреналіну, арахідонової кислоти, простагландинів;

4) необоротна агрегація тромбоцитів – це стійке скупчення тромбоцитів біля пошкодженої поверхні – утворення тромбоцитарного тромбу під впливом тромбіну, який утворюється на цей час в процесі зсідання крові;

5) ретракція тромбоцитарного тромбу – це ущільнення тромбоцитарного тромбу під впливом фактору тромбоцитів (ПФ-6) – тромбостеніну.

При пошкодженні великих судин відбувається процес зсідання крові – коагуляційний гемостаз, який має такі етапи:

    1. утворення протромбінази;

    2. утворення тромбіну із протромбіну під впливом протромбінази;

    3. утворення фібрину із фібриногену під впливом тромбіну;

    4. ретракція тромбу під впливом тромбостеніну.

У коагуляційному гемостазі беруть участь такі коагулянти: чинники пошкодженої стінки судин, плазми крові, тромбоцити. Чинники плазми крові позначаються, як правило, римськими цифрами

Утворення протромбінази здійснюється двома шляхами:

- зовнішній шлях забезпечує утворення тканинної протромбінази і завершується швидко – до 10с;

- внутрішній шлях забезпечує утворення кров’яної протромбінази і триває кілька хвилин.

Антикоагулянти – це чинники, які протидіють або блокують розвиток коагуляційного гемостазу – утворення фібрину (червоного тромбу). За механізмами дії більшість антикоагулянтів є інгібіторами коагулянтів: вони зв’язуються з активним центром ферменту, блокують його і цей коагулянт не приймає участь у подальшому процесі коагуляції. До головних антикоагулянтів належать антитромбін ІІІ, гепарин, білок С тощо.