Рекомендована література:

Основна:

1. Р.Сили, Т.Стивенс, Ф.Тейт. Анатомия и физиология. Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 2007.

Допоміжна:

1. В.І. Філімонов (под ред.). Нормальна фізіологія. - К.: Здоров'я, 1994

2. В. Ф.Ганонг. Фізіологія людини. Пер. з англ. - Львів: БаК, 2002.

3. Р. Шмидт, Г. Тевс. Физиология человека (в 3-х томах). Пер. с англ. - М: Мир, 1996.

4. Б.И. Ткаченко (под ред.).Основы физиологии человека (в 2 томах). – СПб, Межд. Фонд истории науки, 1994.

5. В.М. Покровский (под ред.) Физиология человека. – М.:Медицина, 2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

Факультет _______Менеджмент і управління ______________________________________________

Кафедра____________________Анатомії і фізіології________________________

ПЛАН-ПРОСПЕКТ ЛЕКЦІЇ (чи ЛЕКЦІЯ) № _5_

тема:_____ Роль різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій.____

_______________________________________

_________________2 курс, ІІІ семестр______________________

(для якого контингенту студентів)

Затверджено на засіданні кафедри

пр.№______ від “___”__________20__р.

завідувач кафедри____________________

(підпис, П.І.Б.)

План лекції:

1. Вступ – 5 хв

2. Основна частина:

2.1. розгляд понять про рухову функцію, види рухових функцій – 5 хв.

2.2. розгляд ролі спинного мозку у регуляції рухових функцій– 20 хв

2.3. розгляд ролі заднього мозку у регуляції руховиїх функцій - 20 хв.

2.4. розгляд ролі середнього мозку у регуляції рухових функці1 – 15 хв

2.5. розгляд ролі переднього мозку та мозочку у регуляції рухових функцій – 15 хв

3. Підсумок, відповіді на запитання – 5 хв Короткий зміст лекції:

(не менш 5 сторінок – для плану-проспекту лекції)

(не менш 20-24 сторінок – для повного тексту лекції)

У вступі обгрунтувати уявлення про важливість знань про роль різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій.

Далі у основній частині розглянути питання про те, що таке рухові функції, що представляє собою їх регуляція (це регуляція тонусу скелетних м'язів, пози тіла, переміщення частин тіла відносно тулуба, локомоции), види рухових функцій (тонічні – забезпечують підтримку м'язового тонусу і пози; фазичні – забезпечують переміщення кінцівок і тулуба за рахунок скорочення м'язів). Зазначити, що регуляція рухових функцій відбувається за рахунок впливу на нейромоторні одиниці (сукупності одного мотонейрона і всіх м’язових волокон, які ним иннервуються).

Далі перейти до докладного розглядання ролі спинного мозку в регуляції рухових функцій. Охарактеризувати значення спинного мозку (спинний мозок є першим рівнем ЦНС, має метамерну будову. Тут розташовані нервові центри, якими керує головний мозок. Спинний мозок забезпечує наявність нижчої нервової діяльності, в його центрах замикаються рефлекторні дуги багатьох автономних і рухових рефлексів).

Далі розглянути питання про спинальний шок (одразу після втрати зв'язку між головним і спинним мозком у тварини виникає короткочасна відсутність будь-яких рефлекторних реакцій – спинальный шок, тривалість якого залежить від рівня організації ЦНС. Після закінчення спинального шоку у тварини відновлюється здійснення рефлексів, нервові центри яких розташовані у межах спинного мозку).

Далі звернути увагу на 3 основних функції спинного мозку:

1. Сенсорна функція спинного мозку - центральний аналіз інформації від рецепторів.

Спинний мозок отримує інформацію від пропріорецепторів про стан опорно-рухової системи та екстерорецепторів шкіри - про контакт з зовнішнім середовищем і забезпечує здійснення спінальних рухових рефлексів.

До пропріорецепторів належать:

а. М’язові веретена - розташовані паралельно м’язовим волокнам і передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи Аa про зміни довжини м’язів (статичні зміни) та швидкість їх розтягнення (динамічні зміни).

б. Сухожильні рецептори Гольджі - розташовані в сухожиллях, мають високі пороги і передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи Аb про розтягнення сухожиль при скороченні м’язів.

в. Тільця Пачіні - розташовані в м’язах, передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи В про вібрацію, подібні до них пропріорецептори розташовані в суглобових сумках і зв’язках і передають інформацію про зміни руху в суглобах (швидкість руху та величину кута) .

г. Вільні нервові закінчення - розташовані в м’язах, вони високо порогові, належать до ноцицепторів - рецепторів пошкодження, передають інформацію аферентними нервовими волокнами груп В, С.

М’язові веретена, їх будова. Їх кількість у різних скелетних м’язах різна. Основними структурними елементами м’язового волокна є інтрафузальні м’язові волокна, нервові волокна і капсула.

Схема будови м’язового веретена. До веретена підходять аферентні та еферентні нервові волокна. Спіралевидні (первинні) нервові волокна утворенні нервовими закінченнями аферентних волокон групи Аа і відходять від центральної ділянки інрафузальних м’язових волокон (МВ), вони передають інформацію про швидкість та розтягнення та довжину м’язів. Ближче до кінців інтрафузальних м’язових волокон розташовані вторинні нервові закінчення, які переважно передають інформацію від інтрафузальних м’язових з ядерним ланцюжком. Еферентні А_g-волокна утворюють нервово-м’язові синапси з інтрафузальними МВ в їх дистальній частині.

М’язове веретено має від 1 до 10 коротких інтрафузальних м’язових волокон: середній частині вони мають скупчення ядер (волокна з ядерною сумкою), або ядра розташовані ланцюжком (волокна з ядерним ланцюжком).

При розтягненні м’язів розтягуються інтрафузальні м’язові волокна і передають інформацію від спіралевидних рецепторів по аферентним нервовим волокнам до а-мотонейронів спинного мозку, активація а-мотонейронів призводить до скорочення екстрафузальних м’язових волокон - зменшення їх довжини.

Гамма - мотонейрони отримують інформацію від різних структур головного мозку і передають нервові імпульси до інтрафузальних м’язових волокон, які скорочуються і розтягують їх ядерну сумку , забезпечуючи тим самим можливість передачі інформації під час скорочення м’язів до а-мотонейронів та інших відділ ЦНС.

-мотонейрони і гама-мотонейрони активуються одночасно сигналами від рухових структур головного мозку (коактивація), що дозволяє підтримувати розтягненими м’язові веретена під час скорочення м’язів і передавати весь час інформацію про динамічні і статичні зміни м’язів .

Сухожильні рецептори Гольджи розташовані у сухожиллях на межі з м’язом. Рецептор має веретеноподібну будову і оточений капсулою. Терміналі аферентних нервових мієлінових волокон розташовані серед пучків колагенових волокон, що розташовані у заповненому рідиною просторі. Рецептори активуються при розтягненні сухожилля м’язом, який скорочується, що призводить до рефлекторного розслаблення цього м’язу.