5.4. Інші забруднення навколишнього середовища

Щорічно в навколишнє середовище нашої планети надходить до 2∙10²⁰ Дж тепла, що супроводжується викидами в атмосферу 18∙10⁹ т СО₂. Основними джерелами теплових викидів є процеси згоряння органічного палива і об'єкти ядерної енергетики (АЕС). Теплові викиди призводять до зростання середньорічної температури атмосфери на Землі, зниження сніжно-льодового покриття і, як наслідок, до зменшення відбиваючої здатності планети. Все це стимулює подальше підвищення середньої температури земної поверхні. За даними Національної Академії наук США у середині XXI ст. температура атмосфери Землі зросте приблизно на 5,5 °С. При цьому за рахунок танення льодовиків та полярних льодів в найближчі 25 років очікується підвищення рівня Світового океану на 10 см.

Утворення кислотних дощів пов'язане з надходженням у вологу атмосферу оксидів сірки та азоту. Особливу небезпеку являють собою стаціонарні джерела (ТЕС та ін.). Кислотні дощі знижують родючість ґрунту, погіршують здоров'я населення, негативно впливають на флору та фауну, руйнують металоконструкції тощо.

Викиди тепла у водойми викликають підвищення температури води, що призводить до зменшення вмісту розчинених в ній кисню, вуглекислоти та азоту, що проявляється на рості фауни (відтворення риб, комах і рослин).

Серед різноманітності хімічних речовин і фізичних чинників, які поступають в навколишнє середовище, найнебезпечнішими є канцерогени - речовини або чинники, які здатні викликати в живих організмах розвиток злоякісних утворень. З організму канцерогени не виводяться.

До фізичних канцерогенних чинників відносять рентгенівське проміння, радіоактивні ізотопи та інші види радіоактивного забруднення середовища, а також ультрафіолетове проміння у великих дозах. Високі рівні фізичних канцерогенних чинників можуть насамперед проявлятись в зонах, які примикають до аварійних об'єктів ядерної енергетики.

Малі дози опромінення можуть призвести до ракових захворювань, які переважно проявляються через багато років після опромінення. Пошкодження, що викликаються великими дозами опромінення, проявляються через кілька годин або днів.

ЛЕКЦІЯ 6. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1. Захист атмосфери

Захист навколишнього середовища (НС) - це комплексна проблема, яка вимагає зусиль вчених багатьох спеціальностей. Найефективнішою формою захисту НС від шкідливого впливу викидів промислових підприємств є повний перехід до безвідходних і маловідходних технологій та виробництв.

Важлива роль в захисті НС відводиться заходам з раціонального розміщення джерел забруднення:

- винесення промислових підприємств з великих міст в малонаселені райони з несприятливими та малосприятливими для сільськогосподарського використання землями;

- оптимального розміщення промислових підприємств з врахуванням топографії місцевості і «рози вітрів»;

- встановлення санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств;

- раціонального планування міської забудови, що забезпечує оптимальні екологічні умови для людей і рослин;

- організації руху транспорту з метою зменшення викидів токсичних речовин в районі житлової забудови.