6.2. Захист водного середовища

6.2.1. Нормування якості води у водоймах

Нормування якості води річок, озер та водосховищ проводять відповідно до "Санітарних правил та норм охорони поверхневих вод від забруднень" (1988 р.), які встановлюють дві категорії водойм:

I категорія - водойми питного та культурно-побутового призначення;

II категорія - водойми рибогосподарського призначення. Своєю чергою, водойми 1-ї категорії поділяються на два види:

А. Ділянки водойм, які використовують як джерела для централізованого та нецентралізованого питного водопостачання, а також водопостачання підприємств харчової промисловості;

Б. Ділянки водойм, які використовують для купання, спорту, відпочинку населення, а також: водойми, які знаходяться в межах населеного пункту.

Водойми ІІ-Ї категорії також поділяються на два види :

А. Водойми, які використовують для відтворення та збереження цінних порід риб;

Б. Водойми, які використовують для інших рибогосподарських цілей.

Правила встановлюють нормовані значення для таких якісних показників води: вміст плаваючих домішок та завислих речовин, запах, присмак, забарвлення, температура, значення рН, склад та концентрація мінеральних домішок, склад та концентрації розчиненого у воді кисню, біологічна потреба води в кисні, (БПК), склад та гранично допустима концентрація (ГДК) отруйних та шкідливих речовин та хвороботворних бактерій.

Шкідливі та отруйні речовини різноманітні за своїм складом, в зв'язку з чим їх нормують за принципом лімітуючого показника шкідливості (ЛПШ). під яким розуміють найбільш ймовірну несприятливу дію кожної речовини. При нормуванні якості води у водоймах 1-ї категорії використовують три види ЛПШ:

• санітарно-токсикологічний;

• загальносанітарний;

• органолептичний.

Для водойм ІІ-Ї категорії поряд із вказаними використовуються ще два види ЛПШ:

токсикологічний та рибогосподарський.

Нормами встановлені ГДК понад 400 шкідливих речовин у водоймах 1-ї категорії, а також понад 100 шкідливих речовин у водоймах ІІ-Ї категорії. ГДК шкідливих речовин у водоймах ІІ-Ї категорії, переважно нижча, ніж у водоймах 1-ї категорії.

"Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднень" забороняють скидати у водойми стічні води:

- якщо цього можна уникнути, використовуючи раціональнішу технологію, безводні процеси та системи повторного і оборотного водопостачання;

- якщо стічні води містять цінні відходи, які можна було б утилізувати;

- якщо стічні води містять сировину, реагенти і продукцію підприємств в кількостях, що перевищують технологічні втрати;

- якщо стічні води містять речовини, для яких не встановлені ГДК.

6.2.2. Апарати та споруди для очищення стічних вод

При виборі способів та технологічного обладнання для очищення стічних вод від домішок необхідно враховувати, що задана ефективність та надійність роботи будь-якого очисного пристрою забезпечуються в певному діапазоні значень концентрацій домішок та витрат стічної води. В деяких технологічних процесах мають місце короткочасні коливання в надходженні та складі стічних вод, що може істотно знизити ефективність роботи очисних споруд або вивести їх із експлуатації. Наприклад, залпові скиди відпрацьованих технологічних розчинів з термічних, травильних та гальванічних цехів викликають істотне збільшення концентрації важких металів в стічних водах на вході в очисні споруди. Швидке танення снігу, а також інтенсивні дощі викликають істотне збільшення витрати поверхневих стічних вод на вході в очисні споруди .

Для забезпечення нормальної експлуатації очисних споруд у цих випадках необхідне усереднення концентрації домішок або витрати стічних вод, а в деяких випадках і за двома показниками одночасно. Для цього на вході в очисні споруди встановлюються усереднювачі, вибір і розрахунок яких визначаються характеристиками залпових скидів.

Існує велика кількість способів очищення стічних вод та різні види їх класифікації. Вибір необхідних способів при проектуванні станцій очищення переважно базується на виді та концентрації переважаючих домішок стічних вод, а саме механічних (завислих), розчинених та органічних.