І зворотними румбами (б)

На топографічній карті завдяки наглядності сітки прямокутних координат простіше вимірювати дирекційний кут  (від лат. directio – напрям) — горизонтальний кут, що відлічується від північного напрямку осьового ме­ридіана (або лінії, паралельної йому) до даного напрямку за хо­дом годинникової стрілки (див. рис. 1.12, в). Дирекційний кут, як і азимути, змінюється від 0° до 360°.

На рис. 1.14 видно, що в точці М₂ кут А₂ - ₂ = g_r, тобто різниця між географічним азимутом і дирекційним кутом будь-якої лінії в даній точці дорівнює зближенню географічного ме­ридіана в цій точці з осьовим меридіаном. Для точок, розташо­ваних на схід від осьового меридіана (або паралельної йому лінії), гауссове зближення додатне (у цих точках лінії, паралельні осьовому ме­ридіану, відхиляються на схід від географічних меридіанів, проведених через ті ж точки). Для точок, що розташовані на захід від осьового меридіана, гауссове зближення від'ємне. Залежність між географічним азимутом і дирекційним кутом має вигляд:

А =  + g_r (1.5)

Дирекційні кути, виміряні в будь-якій точці даного на­прямку, зберігають (на відміну від азимутів) своє зна­чення (на рис. 1.14 ₂ = ₃). Зворотний дирекційний кут від­різняється від прямого на 180° (на рис. 1.14 ¢₃ = ₃ + 180°).

На основі формул (1.4) і (1.5) можна вивести залежність між магнітним азимутом А_м і дирекційним кутом . Маємо:

 + g_r = А_м + d,  = А_м + ( d - g_r ), А_м =  - ( d - g_r ). (1.6)

Під час роботи з топографічною картою гауссове зближення позначають часто так само, як і зближення меридіанів, тобто як g.

Іноді зручніше орієнтувати лінії за допомогою гострих кутів – румбів (англ. rhumb – круговий оберт), які відлічують від найближчого напрямку меридіана (північного або південного) до даного напрямку (рис. 1.16). Залежно від того, який меридіан береться за вихідний, румби можуть бути географічними (азимутальни­ми, істинними), магнітними та дирекційними.

Змінюються румби від 0 до 90°; до їхнього кутового значення додається назва чверті, в якій розташований напрямок, наприклад ПнСх 40° ( на рис. 1.16, а це румб лінії М₁ ).

Між румбами та азимутами є певна залежність, яка проілюстрована табл. 1.3. Така ж залежність між румбами і магнітними азимутами та дирекційними кутами.

Таблиця 1.3

Зв'язок між азимутами і румбами

Чверть	Зв'язок між азимутами і румбами |
І — ПнСх II — ПдСх ІІІ — ПдЗх IV —Пнях	А1 = r1 A2 = 180° - r2 Aз = 180° + r3 A4 = 360о - r4	r1 = А1 r2 = 180° - А2 r3 = A3 - 180° r4 = 360° - А4

Зворотні румби дорівнюють прямим за кутовим значенням, але назва чверті змінюється на назву протилежної чверті, наприклад прямий румб r = ПнСх 60°, зворотний r = ПдЗх 60° ( рис. 1.16, б ).