- •Топографія з основами геодезії
- •Передмова
- •Вступ предмет топографії і геодезії. Поняття про топографічну карту
- •2. Зв'язок топографії і геодезії з іншими науками. Їх роль у розвитку господарства
- •3. Короткий нарис історії розвитку топографії та геодезії
- •Розділ 1. Загальні відомості
- •1.1 Форма і розміри землі
- •Проектування точок земної поверхні на площину
- •1.3. Системи координат для визначення положення точок земної поверхні
- •1.4. Поняття про масштаб
- •1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
- •Та висотні вимірювання
- •1.6. Орієнтування ліній
- •І зворотними румбами (б)
- •1.7. Поняття про методи визначення форми та розмірів землі.
- •1.8. Одиниці мір, що вживаються в топографії та геодезії
- •Розділ 2. Топографічні карти і плани
- •2.1. Елементи карти, основні її властивості, вимоги до неї
- •2.2. Математична основа
- •(Смуги перекриття заштриховані)
- •2.3. Розграфлення і номенклатура
- •На аркуші масштабів 1:500 000, 1:200 000, 1:100 000 та їхні позначення
- •Карт певного масштабу
- •Масштабу 1:5 000 на певну територію (а); масштабів 1:2 000, 1:1 000 та 1:500 (б).
- •2.4. Картографічні умовні позначення для зображення об’єктів місцевості і рельєфу земної поверхні
- •Позамасштабні (в); однорідні (г)
- •2.5. Зображення населених пунктів
- •2.6. Зображення промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів
- •2.7. Зображення шляхів сполучення
- •2.8. Зображення гідрографічних об'єктів
- •2.9. Зображення рельєфу
- •І види горизонталей на топографічних картах (б)
- •2.10. Зображення рослинності та ґрунтів
- •2.11. Зображення кордонів, границь, меж та огорож
- •2.12. Зображення опорних пунктів
- •2.13. Поняття про картографічну генералізацію
- •2.14. Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •2.15. Повнота, достовірність і точність карт. Точність вимірювань за картами
- •2.16. Відмінні особливості топографічних карт і планів. Поняття про цифрову топографічну карту
- •2.17. Топографічні карти шельфу
- •3.1. Аналіз карт
- •3.2. Вимірювання відстаней
- •Графічний (лінійний) (в)
- •«Кроком» вимірника (в)
- •Загальний вигляд (а); збільшене зображення його частини (б); вимірювання за його допомогою лінійних відрізків (в)
- •3.3. Визначення географічних та прямокутних координат
- •Географічних – а; прямокутних – б
- •3.4. Визначення номенклатури і координат кутів рамки аркуша карти
- •3.5. Визначення кутів орієнтування
- •Графічне зображення (а); положення транспортира на лінії ав при вимірюванні кутів до 180° та на лінії cd, якщо кут більше 180° (б)
- •Графоаналітичним способом
- •3.6. Визначення кількісних показників рельєфу та інші задачі, які вирішують за допомогою горизонталей
- •Лощин, ущелин та інших негативних форм рельєфу (б)
- •Графіка закладань
- •3.7. Визначення площі
- •3.8. Окомірні визначення
- •3.9. Географічний опис місцевості
- •3.10. Орієнтування за картою на місцевості
- •Розділ 4. Геодезичні вимірювання під час топографічних знімань
- •4.1. Види геодезичних вимірювань. Принцип проведення топографічних знімань.
- •4.2. Точність геодезичних вимірювань
- •4.3. Математична обробка результатів вимірювань та оцінка їх точності
- •4.4. Автоматизація геодезичних обчислень
- •Розділ 5. Вимірювання довжин ліній на місцевості
- •5.1. Поняття про вимірювання довжин ліній
- •5.2. Прилади для лінійних вимірювань
- •Подвійного зображення
- •5.3. Методика вимірювань довжин ліній
- •5.4. Вимірювання ліній за допомогою електромагнітного випромінювання
- •5.5. Вимірювання ліній лазерними рулетками
- •Розділ 6. Вимірювання горизонтальних кутів на місцевості
- •6.1. Принцип вимірювання горизонтальних кутів
- •6.2. Прилад для вимірювання кутів
- •6.3. Класифікація теодолітів
- •6.4. Оптичні теодоліти. Особливості будови і перевірки
- •6.5. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Кута методом прийомів
- •6.6. Вимірювання магнітних азимутів
- •Розділ 7 визначення планових координат точок на місцевості
- •7.1. Загальні поняття
- •Показані напрями на пікети)
- •7.2. Теодолітні ходи. Обчислення координат точок теодолітних ходів
- •7.3. Визначення координат точок кутовими і лінійними засічками
- •Розділ 8. Визначення висоти точок місцевості
- •8.1. Методи визначення
- •8.2. Геометричне нівелювання
- •8.3. Прилади і приладдя для геометричного нівелювання
- •Рис, 8.6. Поле зору труби нівеліра h-3
- •8.4. Види геометричного нівелювання
- •8.5. Нівелювання для побудови профілю
- •8.6. Тригонометричне нівелювання
- •8.7. Барометричне нівелювання
- •Ртутних (а, б), анероїдів (в)
- •Розділ 9. Геодезична опорна мережа.
- •9.1. Загальні поняття.
- •9.2. Створення планової геодезичної мережі
- •9.3. Створення висотних геодезичних мереж
- •9.4. Висотна геодезична мережа україни
- •10.1. Класифікація топографічних знімань.
- •Розділ 10. Топографічні знімання місцевості (загальні відомості)
- •10.2. Види робіт зі створення топографічних карт
- •10.3. Способи топографічного знімання
- •10.4. Поняття про оновлення топографічних карт
- •Розділ 11. Теодолітне знімання
- •11.1. Сутність теодолітного знімання
- •11.2. Виконання теодолітного знімання
- •11.3. Камеральні роботи при теодолітному зніманні
- •Розділ 12. Тахеометричне знімання
- •12.1. Сутність тахеометричного знімання
- •12.2 Прилади тахеометричного знімання
- •12.3 Планово-висотна основа тахеометричного знімання
- •12.4 Виконання тахеометричного знімання оптичними прилалами
- •12.5 Електронно-тахеометричне знімання. Електронно-блокова тахеометрія
- •Розділ 13. Інші види знімання
- •13.1. Мензульне знімання
- •13.2. Бусольне знімання
- •13.3. Окомірне знімання
- •13.4. Нівелювання поверхні для побудови великомасштабного плану
- •13.5. Землевпорядне і кадастрове знімання
- •13.6. Топографічне знімання шельфу
- •Розділ 14. Дистанційні методи знімання
- •14.1. Загальна характеристика дистанційних методів знімання
- •14.2. Аерофототопографічне і космічне знімання
- •14.3. Аерокосмічні знімки
- •14.4. Фотограмметрична обробка знімків
- •На плановому (а) та перспективному (б) знімках
- •14.5. Стереофотограмметрична обробка знімків
- •14.6. Створення та оновлення топографічних карт за матеріалами аерокосмічних знімань
- •14.7. Наземне фототопографічне знімання
- •14.8. Наземно-космічне знімання
1.4. Поняття про масштаб
Щоб створити топографічну карту, проекція земної поверхні на поверхню референц-еліпсоїда має бути зменшена до оглядних розмірів. Відношення, що показує, у скільки разів зменшені лінійні розміри земного еліпсоїда або кулі при зображенні їх поверхні на карті, називається масштабом карти, тобто
М = l : S, (1.2)
де М - масштаб; l - довжина відрізка прямої на карті; S - довжина відповідної йому лінії (її горизонтального прокладання) на еліпсоїді або кулі. При цьому
М = 1 : m, (1.3)
де m — число, що показує ступінь зменшення.
Наприклад: l = 10см, S = 500 м, m = 10см : 50 000 см = 1:5 000. Це означає, що лінійні розміри земного еліпсоїда (кулі) зменшені у 5 000 разів. Якщо ті ж 500 м відобразити на карті відрізком l = 1 см, то М = 1:50 000.
Отже, чим більша величина m, тим менші розміри зображення на карті і навпаки. Залежно від ступеня зменшення виділяють великі, середні та дрібні масштаби (див. також 2.2).
1.5. Розміри ділянок земної поверхні, які приймаємо за площини. Топографічний план
Визначення ділянки земної поверхні, яку приймаємо за площину, зводиться до встановлення її розмірів, при яких кривизна Землі може не враховуватись. Іншими словами, потрібно визначити, для якої ділянки місцевості можна застосувати ортогональну проекцію точок земної поверхні на горизонтальну площину.
На рис. 1.11 зображено частину поверхні Землі у вигляді сфери радіуса R і її проекцію на площину, де аТ = Тb , Для простоти міркувань розглянемо половину зображення проекції. З рисунка видно, що з віддаленням від точки Т різниця DS між довжиною лінії на сферичній поверхні ТВ = S та її проекцією на площину Тb = s зростає, а віддаль ОВ збільшується на величину Dh, яка впливає на точність визначення висоти точки на місцевості. Доведено, що
.
Рис. 1 .11. Вплив кривизни земної поверхні на лінійні
Та висотні вимірювання
Результати обчислень DS, подані в табл.1.1, свідчать про те, що DS зростає повільно. При довжині дуги 10 км DS становить лише 1:1 000 000 її довжини, а якщо S = 50 км, то DS досягає 1:50 000.
Сучасні високоточні геодезичні прилади дають можливість вимірювати відстані з відносною похибкою 1:1 000 000, тому ділянку радіусом 30 км (~400 км2) можна вважати за плоску. При знижених вимогах до точності лінійних вимірів її площа може бути збільшена.
Вплив кривизни Землі на зміну величини Dh інший, ніж вплив на DS. Це видно з табл. 1.1. Підрахувати значення Dh можна за формулою:
.
За цією формулою одержують значення Dh при певних значеннях S. Вони свідчать про те, що розбіжності між висотами точок на сфері і на площині швидко зростають, досягаючи значних величин на відносно невеликому віддаленні від точки дотику T. Оскільки на практиці висоти точок місцевості часто визначають з точністю до 1 мм, доводиться враховувати значення Dh навіть при коротких відстанях.
Під час проекції сферичної поверхні на площину змінюються також величини кутів, утворених лінійними відрізками, наприклад сторонами будь-якого многокутника. Ця зміна, кутових величин, або ексцес ε, визначається за формулою:
,
де Р - площа фігури, r - величина радіана. Величини сферичного ексцесу подані в табл. 1.2. На основі цих даних можна зробити такий висновок: для квадрата із стороною 10 км вплив сферичності Землі визначається величиною лише 0,5² . Таким чином, при проектуванні відносно малих ділянок земної поверхні на горизонтальну площину, яке здійснюється в ортогональній проекції, одержують подібне зображення, де практично нема спотворень довжин відрізків і горизонтальних кутів між напрямками цих відрізків. Незначні розміри ділянок дозволяють виконувати роботу у великому масштабі.
Таблиця 1.1
Вплив кривизни Землі на зміну ΔS і Δh
S, км |
DS, м |
Dh, м |
S, км |
DS, м |
Dh, м |
1 5 10 |
0,00 0,00 0,01 |
0,08 1,96 7,85 |
20 50 100 |
0,07 1,02 8,21 |
31,39 196,20 784,81 |
Таблиця 1.2
Вплив кривизни Землі на зміну ексцесу e
Р,км2 |
10 |
100 |
400 |
900 |
1600 |
2500 |
5000 |
10000 |
e |
0,05 |
0,51 |
2,03 |
4,57 |
8,13 |
21,71 |
25,40 |
50,80 |
Картографічне зображення в ортогональній проекції у великому масштабі ділянки місцевості, в межах якої кривизна рівневої поверхні вкрай мала, називають топографічним планом.
На відміну від планів топографічні карти відображують значні за розмірами території, тому створюються у дрібніших масштабах і інших (не ортографічних) проекціях, які враховують кривизну рівневої поверхні.
