Розділ 9. Геодезична опорна мережа.

9.1. Загальні поняття.

Геодезична мережа (ГМ) є сукупністю геодезичних пунктів (точок), рівномірно розосереджених на місцевості та закріплених для довгострокового зберігання спеціальними розпізнавальними знаками та геометрично пов’язаних між собою спільними системами геодезичних координат і висот. Ці пункти розташовують на місцевості відповідно до заздалегідь складеного плану і в подальшому слугують основою (опорою) для проведення топографічних знімань, вирішення практичних завдань під час будівництва і прокладання транспортних шляхів тощо. Тому такі мережі називають опорними, а пункти, з яких вони складені — опорними пунктами.

Складовими ГМ є планові, висотні та гравіметричні мережі, пункти яких повинні бути суміщеними, або мати між собою надійний геодезичний (координатний) зв’язок.

Плановими називають мережі, для пунктів яких визначені лише планові координати (без висот) на земній, або відповідній до неї, поверхні.

Висотні мережі мають лише висотні відмітки пунктів над вихідною поверхнею. Суміщення цих двох типів мереж утворює планово-висотну мережу. В Україні за особливостями побудови та точністю визначення координат планові і висотні мережі поділяють на чотири класи від першого до четвертого (див. далі 9.4). Створюються мережі за принципом «від загального до окремого» (спочатку будують мережу першого класу, а потім доповнюють її послідовно мережами інших класів).

Гравіметричні мережі призначені для геодезичного забезпечення визначень прискорення сили ваги поля притягання Землі з метою більш детального вивчення фігури Землі та її гравітаційного поля, що необхідно для точного визначення висот точок земної поверхні та редукування (проектування) геодезичних вимірів, виконаних на фізичній поверхні Землі, на поверхню відносності (референц-еліпсоїда).

За територіальним охопленням геодезичні мережі поділяють на глобальні, державні, місцеві і знімальні. Різне і їх призначення.

Глобальна ГМ, що охоплює всю земну поверхню, надає можливість періодично уточнювати дані про фігуру і розміри Землі та її зовнішнє гравітаційне поле, вести спостереження за їх змінами в часі, вивчати рух полюсів та нерівномірності обертання Землі. Довготривале закріплення пунктів ГМ на місцевості створює умови для дослідження зон деформацій земної поверхні, відслідковування її сучасних вертикальних рухів.

Державна ГМ (ДГМ) є геодезичним каркасом для організації та здійснення картографування території країни; для забезпечення точного визначення місцеположення та орієнтування у просторі засобів наземної, морської, повітряної та космічної навігації; ведення аерокосмічного моніторингу навколишнього середовища тощо. Державна ГМ доповнюється мережею згущення (збільшення пунктів з визначеними координатами).

Місцеві ГМ (МГМ) створюються на обмежених за площею територіях, що є частинами окремих держав. Вони створюються для проведення як топографічних так і інженерних робіт, які потребують попереднього геодезичного забезпечення. До них відносяться і мережі спеціального призначення.

Геодезичні мережі (мережі згущення), що створюються для проведення топографічного знімання, називають знімальними мережами.