- •1 Загальні положення
- •2 Тематичний план самостійної роботи
- •3 Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи Вступ
- •Тема 1 «Історія розвитку екології. Основні екологічні закони»
- •Історія розвитку екології. Основні екологічні закони.Історія розвитку екології
- •Розділ і. Система «природа – населення - господарство»
- •Тема 2 «Природні та антропогенні катастрофи.»
- •Природні та антропогенні катастрофи.
- •Тема 3 «Популяція як біологічна система, її структура, динаміка. Генетика популяцій. Енергетичні та матеріальні потоки в екологічних системах. Біогеохімічні кругообіги.»
- •Розділ і. Система «природа – населення - господарство»
- •Розділ іі.Провідні екологічні проблеми
- •Тема4 «Атмосфера. Її екологічне значення. Стан повітряного середовища України. Проблеми забруднення та охорони повітряного середовища.»
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 5 «Гідросфера. Її екологічне значення. Водні ресурси України. Проблеми забруднення та охорони гідросфери.»
- •Проблеми забруднення та охорони гідросфери
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 6 «Екологічні проблеми найбільших річок України. Чорного та Азовського морів. Екологічні проблеми Чорного та Азовського морів.»
- •Екологічні проблеми найбільших річок України. Екологічні проблеми Чорного та Азовського морів.
- •Екологічні проблеми найбільших річок України
- •Екологічні проблеми Чорного та Азовського морів
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 7 «Літосфера. Її екологічне значення. Проблеми забруднення та охорони ґрунту. Сучасний стан ресурсів в Україні»
- •Сучасний стан ресурсів України
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 9 «Мінеральні ресурси. Їх класифікація. Корисні копалини. Їх роль у розвитку людства. Охорона надр»
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 10 «Викиди автотранспорту як джерело забруднення атмосфери.»
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 11 «Енергостанції як джерело забруднення»
- •Атомні електростанції (аес)
- •Електростанції, що працюють на органічному паливі ( теплові електростанції (тес) у вузькому сенсі)
- •Гідроелектричним станції (гес)
- •Залежно від типу силової установки
- •Залежно від ступеня застосування Перспективні (поки не вживані)
- •Екзотичні (рідко вживані)
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 12 «Основні причини втрати земельних ресурсів. Ерозія. Методи боротьби»
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 13 «Важкі метали як забруднювачі. Пестициди і агрохімікати.»
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Розділ іі Провідні екологічні проблеми
- •Тема 15 «Кодекси. Кадастри. Моніторинги.»
- •Рівні моніторингу
- •Програма моніторингу довкілля
- •Розділ ііі Екологічні аспекти здоров’я
- •Тема 16 «Побічний вплив лікарських речовин на довкілля і здоров’я людини.»
- •Розділ ііі Екологічні аспекти здоров’я
- •Тема 17 «Радіаційна екологія. Наслідки аварії на Чорнобильській аес. Перспективи атомної енергетики.»
- •Розділ іv Екологічні стратегії. Напрямки виходу з екокриз
- •Тема 18 « Оптимальне співвідношення природних та господарських угідь. Нормування антропогенних навантажень.»
- •Розділ іv Екологічні стратегії. Напрямки виходу з екокриз
- •Тема 19 « Стан і охорона рослинності України. Заповідна справа. Коротка історія заповідної справи. Заказники та заповідні території України. Екологічні чудеса світу.»
- •Розділ іv Екологічні стратегії. Напрямки виходу з екокриз
- •Тема 20 « Державні органи захисту навколишнього природного середовища. Екологічна експертиза. Громадський екологічний рух в Україні.»
- •Розділ іv Екологічні стратегії. Напрямки виходу з екокриз
- •Тема 21 « Червона книга України. Категорії рослин Червоної книги.»
- •Розділ іv Екологічні стратегії. Напрямки виходу з екокриз
- •Тема 22 « Юридична відповідальність за екологічні правопорушення. Участь України в міжнародному екологічному співробітництві. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи»
Розділ іі Провідні екологічні проблеми
Тема 5 «Гідросфера. Її екологічне значення. Водні ресурси України. Проблеми забруднення та охорони гідросфери.»
Питання для самостійного вивчення
1.Гідросфера. Її екологічне значення.
2.Водні ресурси України.
3.Проблеми забруднення та охорони гідросфери.
Завдання для самоконтролю знань
Опрацювати матеріал і на основі цього матеріалу скласти повідомлення;
Рекомендована література:
1.Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.
2.Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології: Підручник. – К. Либідь, 2004.– 408 с.
3.Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології. К.: Либідь - 1997. – 160 с.
Гідросфера. Її екологічне значення. Водні ресурси України. Проблеми забруднення та охорони гідросфери.
Гідросфера. Її екологічне значенняГідросфера — водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, сніговий покрив і льодовики.
Океани, моря, озера, річки, підземні води та льодові покриви вкривають майже 71% земної поверхні. Водні ресурси планети в рідкому, газоподібному і твердому станах становлять 1,6 млрд км³. Це 1/800 об'єму Землі. Гідросфера є досить рухливим елементом географічної оболонки.Вода і життя - поняття нероздільні. По цьому контрольна робота даної теми неосяжна, і я тому розглядаю лише деякі, особливо актуальні проблеми.Забруднення атмосфери, що прийняло великомасштабний характер, нанесло збиток рікам, озерам, водоймищам, ґрунтам. Забруднюючі речовини і продукти їхніх перетворень рано чи пізно з атмосфери попадають на поверхню Землі. Це і без того велике лихо значно погіршується тим, що й на водойми, і на землю безпосередньо йде потік відходів. Величезні площі сільськогосподарських угідь піддаються впливу різних пестицидів і добрив, ростуть території смітників. Промислові підприємства скидають стічні води прямо в ріки. Стоки з полів також надходять у ріки й озера. Забруднюються і підземні води – найважливіший резервуар прісних вод. Забруднення прісних вод і земель бумерангом знову повертається до людини в продуктах харчування і питний воді.Яка в нас вода? У природному стані вода ніколи не вільна від домішок. У ній розчинені різні гази і солі, зважені тверді часточки. Навіть прісною ми називаємо воду зі вмістом розтворених солей до 1 м на літр. Відкіля ж береться і чому ніколи не зникає це світове джерело прісної води? Адже майже всі запаси світової води – це солоні води Світового океану і підземних комор.Прісні водяні ресурси існують завдяки вічному круговороту води. У результаті випару утворюється гігантський обсяг води, який досягає 525 тис.км3 у рік. 86% цієї кількості приходиться на солоні води Світового океану і внутрішніх морів – Каспійського, Аральського й ін.; інше випаровується на суші, причому половина завдяки транспірації вологи рослинами.Щороку випаровується шар води товщиною приблизно 1250 мм. Частина її знову випадає з опадами в океан, а частина переноситься вітрами на сушу і тут живить ріки й озера, льодовики і підземні води. Природний дистилятор харчується енергією Сонця і відбирає приблизно 20% цієї енергії.
Всього 2% гідросфери приходиться на прісні води, але вони постійно відновляються. Швидкість поновлення і визначає доступні людству ресурси. Велика частина прісних вод – 85% зосереджена в льодах полярних зон і льодовиків. Швидкість водообміну тут менше, ніж у океані, і складає 8000 років. Поверхневі води суші обновляються приблизно в 500 разів швидше, ніж в океані. Ще швидше, приблизно за 10-12 доби, обновляються води рік. Найбільше практичне значення для людства мають прісні води рік.Ріки завжди були джерелом прісної води. Але в сучасну епоху вони стали транспортувати відходи. Відходи на водозбірній території по руслам рік стікають у моря й океани. Велика частина використаної води повертається в ріки і водойми у виді стічних вод. Дотепер ріст очисних споруджень відставав від росту споживання води. І на перший погляд у цьому полягає корінь зла. Насправді все є набагато серйозніше. Навіть при зробленому очищенні, включаючи біологічну, усі розчинені неорганічні речовини і до 10% органічних забруднюючих речовин залишаються в очищених стічних водах. Така вода знову може стати придатної для споживання тільки після многократного розведення чистою природною водою. І тут для людини важливо співвідношення абсолютної кількості стічних вод, хоча б очищених, і водяного стоку рік.
Водні ресурси України.Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту. В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води складають 94 км3, з яких доступні для використання 56,2 км3. Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий стік — 85,1 км3 (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40% — за її межами (транзитний стік). Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України 981 км; середній річний стік 53,5 км3), Дністер (загальна довжина 1362 км, у межах України 705 км; стік 8,7 км3), Південний Буг (довжина 806 км; стік 3,4 км3), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах України 672 км; стік 5 км3). Дунай протікає по території України на ділянці 174 км; середній річний стік 123 км3 — переважно транзитний. Всього на території України понад 70 тис. річок, але тільки 117 з них мають довжину понад 100 км. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загальна кількість — 1057; здатні вмістити 55 км3 води).
Для постачання води у маловодні райони збудовано канали: Північно-Кримський довжиною 400,4 км, Дніпро—Донбас — 550 км, Сіверський Донець—Донбас — 131,6 км та ін. На півдні України створено великі зрошувальні системи (Каховська, Інгулецька та ін.). У районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють меліоративні системи (Верхньоприп'ятська, Латорицька та ін.). Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10 км2. Великі озера розташовані в плавнях Дунаю і на узбережжі Чорного моря (Ялпуг, Сасик та ін.). Найбільше озеро Полісся — Світязь. Синевир — найбільше озеро Карпат. Загальна площа боліт становить 12 тис. км2. Розташовані вони переважно в Поліссі. Розрахункові запаси прісних підземних вод дорівнюють 27,4 км3, з яких 8,9 км3 не пов'язані з поверхневим стоком. В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік. Щонайбільше свіжої води (48% загального споживання) споживає промисловість, 40% води йде на потреби сільського господарства, 12% припадає на комунальне господарство міст та інших населених пунктів. До заходів ощадливого і раціонального використання водних ресурсів належать: впровадження систем зворотного водопостачання та безстічного водокористування (із циклом повного очищення відпрацьованих вод); розробка і впровадження науково обґрунтованих норм зрошення (поливу); заміна водяного охолодження агрегатів повітряним; зменшення в структурі господарства України частки водоємних виробництв; проведення комплексу заходів щодо охорони поверхневих і підземних вод від забруднення тощо.
2. Головні річкові системи України. Живлення і режим річок
Річкова система — це головна ріка з усіма своїми притоками.
Дніпро утворює основну річкову систему України. Довжина Дніпра — 2201 км (у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. км2. Найбільші праві притоки — Прип'ять, Тетерів, Рось, Інгулець, ліві — Десна, Сула,
Псел, Ворскла, Самара. Від гирла Прип'яті до греблі Каховської ГЕС Дніпро являє собою каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське). Середній річний стік — 53,5 км3.
Дністер із своїми притоками утворює річкову систему на південному заході України. Довжина Дністра — 1362 км (в Україні — 705 км). Площа басейну — 72,1 тис. км3. Основні праві притоки — Стрий, Бистриця, Свіча, Реут, Лімниця, ліві — Золота Липа, Серет, Смотрич, Збруч. У верхів'ї Дністер — гірська ріка. На ріці споруджено ГЕС і водосховища (Дністровське, Дубоссарське). Річний стік — 10 км3.
Південний Буг бере початок на Подільській височині. Довжина ріки — 806 км, площа басейну — 63,7 тис. км2. Основні ліві притоки — Синюха, Мертвовід, Інгул, праві — Згар, Кодима, Гнилий Яланець. На річці працює 13 невеликих ГЕС. Річний стік — 3,39 км3.
Дунай — одна з найбільших рік Європи. Довжина — 2960 км, у межах України — 174 км. Площа басейну — 817 тис. км2. Середній річний стік — 123 км3. У межах України найбільші притоки — Тиса і Прут (ліві). У гирлі Дунай розділяється на кілька рукавів, один з яких (Кілійський) протікає по території України.
Ріки України мають мішане живлення. Взимку, коли вони замерзають, переважає підземне живлення; навесні, при таненні снігів — снігове; влітку і восени — дощове і підземне. Зміна рівнів води протягом року називається режимом ріки. Для річок України є характерною весняна повінь, що настає внаслідок танення снігу. Паводок — це підйом рівня води в річці через дощі.
Межень — це найнижчий рівень води в річці. На рівнинних ріках України межень звичайно буває літня і зимова. Взимку спостерігається льодостав. Влітку багато дрібних рік на півдні України часто пересихають.
