6. Формулярне право

Набувають розповсюдження договірні формуляри, які є

Проформа – конфігурація об’єднаних, заздалегідь підготовлених договірних умов, розрахованих на майбутнє регулювання прав і обов’язків сторін певного господарського договору.

Вона розробляється:

• І затверджується КМУ, іншим ОДВ (Примірні/типові договори) – Примірний інноваційний договір

• Міжнародними і вітчизняними організаціями, діяльність яких спрямована на регулювання комерційного обороту (Типовий договір про комерційні представництва, розроблений МТП)

• Самими підприємцями (стандартні)

Беляневич: формулярне право – ті правила, які одноособово встановлені суб’єктом господарювання, закріплені в стандартній формі тексту договору певного виду, є загальнообов’язковим для всіх осіб, які є контрагентами такого суб’єкта.

Ст.175 ГКУ

Ч.4 ст.179 ГКУ – при укладенні господарського договору сторони можуть визначити зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого стороною іншим суб’єктам.

Співвідношення договору приєднання з типовим і примірним договорами:

• ПД, ТД розробляються і затверджуються ОДВ, а ДП – суб’єктом господарювання

• Якщо договір укладається на основі ТД, то сторони зв’язані його умовами, а також можливий переддоговірний спір з метою конкретизації умов договору. Якщо мова йде про ДП, то така можливість виключається.

• Укладення господарського договору на основі ТД хоча й ззовні схожі на ДП, то неможливість впливати на зміну умов договору при укладенні ТД існує для двох контрагентів, а ДП – лише одна сторона

Співвідношення договору приєднання і публічного договору:

• Ст.633 ЦКУ, ст.178 ГКУ

• Конструкція ПД – необмежені сфери діяльності

• Будь-який господарський договір може бути ДП

• Не кожен ПД може бути укладений як ДП

Ознаки публічного договору:

• Спеціальний статус суб’єкта, який зобов’язаний укладати договір з кожним, хто до нього звернеться

• Ч. ст.633 ЦКУ

• Характер діяльності: роздрібна торгівля; перевезення транспортом загального користування; послуги зв’язку; медичні послуги; готельні послуги; банківські послуги

• В ГКУ аналогічного переліку не визначено

• Ч.6 ст.179 ГКУ – публічний господарський договір по забезпеченню зв’язком, транспортом тощо.

Діяльність у сфері природних монополій та суміжних ринків – ст.5, 6 ЗУ «Про природні монополії»: транспортування нафти і нафтопродуктів, централізоване водопостачання, передача та розподіл енергії

Ст.6 – внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів тощо.

Отже, конструкції ДП і ПД є близькими, але ДП є скоріше способом укладення договору, ніж його видом, що не виключає укладення ПД як ДП. ДП виступає як більш широке поняття, бо не містить обмежень по суб’єктному складу та виду діяльності сторін.

Тема 3: Форма та зміст господарського договору

1. Поняття форми господарського договору

2. Вимоги закону до форми господарського договору

3. Поняття змісту господарського договору

4. Види умов господарського договору

5. Істотні умови господарського договору

1. Поняття форми трудового договору

Ст.179 ГКУ – загальні правила

Розрізняють:

• Форма оферти

• Форма акцепту

• Дії, які виконуються з метою конкретизації дії тощо

Форма господарського договору – це спосіб зовнішнього прояву взаємного волевиявлення сторін, який свідчить про досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору:

1. Воля – детерміноване та вмотивоване бажання особи досягти поставленої мети.

2. Волевиявлення – прояв волі особи ззовні, завдяки чому воля стає доступною для сприйняття іншими особами (волевиявлення – договір, якщо виражена воля буде у формі, передбаченій законом та відповідатиме іншим умовам дійсності).

Залежно від способу вираження волі розрізняють:

• Письмова форма (воля виражена словами та зафіксована в документі)

• усна форма (за допомогою слів, дій чи мовчання)