2. Вимоги закону до форми господарського договору

Рівні регулювання:

• ЦКУ (Глава 16 – правочини тощо)

Ст. 639 ЦКУ– будь-яка форма, якщо вимоги щодо форми не встановлені законом

• ГКУ (Глава 20)

Оренда державного та комунального майна – ст.12 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»

Ст.16 ЗУ «Про страхування» - обов’язкова письмова форма

Ст.6 ЗУ «Про фінансовий лізинг»

Ст.11 Віденської конвенції «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» - письмова форма не є обов’язковою.

Ст.6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» - проста письмова форма, якщо інше не передбачено міжнародним договором чи законом (недотримання форми – недійсність).

ГКУ – проста письмова форма

Ч.3 ст.382 ГКУ – укладення зовнішньоекономічного договору в усній формі є можливим (положення права місця його укладення).

Ч.3 ст.31 ЗУ «Про міжнародне приватне право» - якщо хоча б 1 сторона – громадянин України чи юридична особа України – письмова форма.

Таким чином, загальна вимога – письмова форма.

Модифікації письмових форм:

• Повна письмова форма господарського договору (ч.1 ст.181 ГКУ) – єдиний документ, підписаний сторонами та скріплений печатками. Можуть бути додатки – специфікація (обов’язкове посилання на неї в тексті договору)

• Скорочена письмова форма (лист, телеграма, телефонограма, радіограма, факсограма). Письмовою формою визнається підтвердження прийняття до виконання.

• Типова форма (ст.179 ГКУ), примірна форма

• Стандартний договір (стандартні форми договірних документів для, наприклад, для договорів приєднання, перевезення вантажів тощо)

• Нотаріальна форма (закон, домовленість сторін)

Закон – продаж цілісного майнового комплексу підприємств у разі приватизації; застава нерухомого майна; державні закупівлі.

Ст.203, 215, 639 ЦКУ – недотримання письмовою форми не тягне за собою недійсність такого договору, бо за ст.638 ЦКУ договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторонами даного договору.

Недотримання встановленої законом форми – договір визнається неукладеним.

ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ «Про електронний підпис» - електронна комерція – це система взаємопов’язаних правовідносин у сфері вчинення правочинів шляхом обміну електронними документами, що здійснюється за допомогою використання мереж електрозв’язку.

Електронна форма господарського договору:

• Укладення та виконання договору через мережі електрозв’язку

• Використання в процесі укладення та виконання господарського договору лише електронних документів

• Використання при укладенні та виконанні електронного підпису

Ст.207 ЦКУ – правочин, укладений за допомогою технічних засобів зв’язку, вважається укладеним у письмовій формі.

2. Поняття змісту господарського договору

Зміст – умови договору, визначені угодою сторін, що спрямовані виникнення, зміну та припинення зобов’язань.

Луць: зміст – умови, на яких укладена відповідна угода сторін.

Змістом господарського договору охоплюються не лише ті умови, що визначені угодою сторін, але й ті, що імперативно передбачені законодавством.

Імперативні норми законодавства:

• Можуть безпосередньо визначати права та обов’язки сторін (ст.116 Статуту залізниць України)

• Приписи щодо включення до договору певних умов (ЗУ «Про охорону прав на знаки до товарів і послуг»)

• Можуть встановлювати заборони щодо включення до договорів певних умов (ст.29 ГКУ) – крім умов, що ставлять контрагентів у нерівне становище; додаткові умови, що не стосуються предмету договору.