2. Види умов господарського договору

Умови господарського договору:

• Істотні (їх наявність є обов’язковою для такого виду договору, бо за відсутності згоди сторін щодо цих умов, договір не може бути укладений)

• Звичайні (наявність чи відсутність їх у договорі на факт укладення договору не впливає) – містяться в законодавстві, тому в договорі прописувати їх необов’язково

• Випадкові (взагалі не мають значення для укладення договору: будь-які умови, крім істотних чи звичайних) – стають істотними з моменту внесення до договору

Інша точка зору - одних іншим умов, крім істотних, в договорі взагалі бути не може.

Поганський – наказуючі, ініціативні (за бажанням сторін), відсилочні.

2. Істотні умови господарського договору

Ч.2 ст.180 ГКУ:

1. Умови, визначені законом як істотні або такі, що необхідні для даного овиду договору (поіменовані):

• Предмет

• Ціна

• Строк дії

2. Умови, щодо яких, на вимогу хоча б 1 зі сторін, має бути досягнута згода (не поіменовані умови)

Сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, типових або примірних договорів, на основі договору приєднання (державний контракт повинен відповідати замовленню).

Предмет – ст.180 ГКУ (найменування – номенклатура/асортимент та кількість продукції, вимоги щодо якості)

Ліцензійний договір – винахід, факторинг – кредитування 1 особою інших.

Беляневич – предмет – дії (утримання від дій), які повинна виконати (утриматися від виконання) зобов’язана сторона. Майново-господарські зобов’язання:

• Дії сторін – юридичний об’єкт

• Майно (речі, права, обов’язки) – матеріальний об’єкт

Якість – це техніко-економічна категорія, що означає сукупність властивостей продукції, які відповідають конкретним вимогам споживача: державні стандарти; сам договір.

У договорі:

• Проектно-кошторисна документація (договори на капітальне будівництво

• Технічне завдання (договори підряду, на створення та передачу науково-технічної продукції

• Зразок, еталон, технічна документація (поставка індивідуально визначеного майна)

Кількість – визначається обсягом поставки, виконання робіт та надання послуг. Вказується одиниця виконання та загальна кількість виконання.

Предмет зобов’язання – конкретні дії учасників щодо передання майна, виконання робіт тощо.

Предмет виконання – та річ, робота або послуга, яку відповідно до зобов’язання боржник повинен передати, надати чи виконати.

Предмет договорів на передачу майна:

• Дії (дія), які зобов’язується вчинити продавець товару

• Товароздатний об’єкт договору

Предмет договору про надання послуг:

• Сама послуга

• Результат надання послуг

Ціна – форма грошового визначення вартості продукції, робіт чи послуг.

Ст.6 ЗУ «Про ціни і ціноутворення»:

• Вільні (на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, на які встановлено державні ціни): відпускні (встановлюються виробником продукції); договірні (у договорі за домовленістю сторін - ЦКУ; ціни, що визначаються за рішенням суб’єкта господарювання для застосування їх у внутрішніх господарських відносинах - ГКУ

• Державні фіксовані (встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень та динаміку цін; на продукцію та послуги, які мають суттєве соціальне значення для населення) – КМУ затверджує перелік (хліб, молоко, цукор)

• Регульовані

Ч.3 ст.189 ГКУ – суб’єкти господарювання можуть використовувати кожний із видів цін.

Іноземна валюта – лише, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки в такій валюті (якщо є іноземний суб’єкт господарювання)

Строк – час, протягом якого повинно бути виконане договірне зобов’язання сторони в цілому або частково.

ЦКУ – строк – період (роки, місяці, тижні, дні чи години, а також початок чи закінчення строку).

Ст.267 ГКУ – квартал, місяць (товари народного споживання)