10.2. Сервіси безпеки та механізми її порушень

Сервіс безпеки - це сукупність механізмів, процедур та інших заходів управління для зменшення ризиків, пов'язаних з загрозою втрати або розкриття даних. Одні сервіси забезпечують захист від загроз, інші - виявляють слабкі місця в системі безпеки.

Основними сервісами безпеки є:

• сервіс автентифікації;

• сервіс конфіденційності;

• сервіс цілісності;

• сервіс дотримання зобов'язань.

Першим етапом на шляху захисту ресурсів інформаційної системи є організація перевірки, чи є користувач, який входить в систему, тим, за кого він себе видає. Сама процедура перевірки носить назву автентифікації користувача. Як правило, процедура автентифікації складається з двох кроків: ідентифікації та верифікації.

Під ідентифікацією розуміють процедуру представлення користувача системі. Звичайно це відбувається шляхом уведення імені, під яким користувач зареєстрований в цій системі.

Другий крок автентифікації - верифікація. Верифікація - це процедура яку система виконує для того, щоб переконатися, що користувач, який входить в систему, є саме тим, чиє ім'я він ввів при ідентифікації. Для цього користувачу пропонується ввести пароль (password), який буде порівняний з паролем в записі обліку цього користувача .

Використання для автентифікації клієнта двох елементів утруднює нелегальне проникнення в систему, оскільки для успішної атаки необхідно подолати два незалежні бар'єри.

Якщо користувач успішно пройшов ідентифікацію (вказав ім'я, що є зареєстроване в системі) та верифікацію (ввів пароль, що відповідає цьому імені), автентифікація закінчена. Кожному користувачу, який пройшов Процедуру автентифікації, надаються певні права доступу до ресурсів Системи.

Серед альтернативних методів автентифікації варто відзначити біометричні. У наш час вони стають поширеними не лише у надсекретних організаціях, а й системах масового користування.

Біометрія - це наука, що займається вимірюванням характеристик людського організму. Такі фізичні характеристики, як відбитки пальців, рисунок сітківки та райдужної оболонки ока, голос та інші, можуть бути використані як засоби для автентифікації.

У процесі реєстрації нового користувача певна фізична характеристика зчитується і записується в базу даних для наступного використання. Ця записана характеристика називається шаблоном. При виконанні автентифікації відповідна характеристика особи зчитується, перетворюється в цифровий код і порівнюється з шаблоном. Оскільки біометричні вимірювання майже завжди мають варіації, то підчас порівняння вимагається попадання в певну зону значень, а не повний збіг з шаблоном.

Існують такі методи розпізнавання особи за біометричними характеристикам :

• розпізнавання за відбитками пальців;

• оптичне розпізнавання сітківки та райдужної оболонки ока;

• розпізнавання за голосом;

• розпізнавання підпису;

• розпізнавання за рисами обличчя;

• розпізнавання за динамікою введення тексту.

Конфіденційність означає, що доступ до інформації може бути наданий тільки тим суб'єктам, що мають на це право. Якщо необхідно, для забезпечення конфіденційності використовується шифрування даних.

Сервіс цілісності даних забезпечує захист від навмисної або випадкової зміни даних. Захисту потребує, наприклад, інформація, що зберігається в базі даних або передається по каналах зв'язку. Електронний характер цих даних має ряд особливих властивостей, що ускладнюють їх захист.

Електронний документ - це послідовність двійкових бітів, тому складно встановити, чи ця послідовність є оригіналом чи його спотвореною копією. Зміна бітів в пам'яті комп'ютера або в потоці, що передається в каналі зв'язку, не лишає фізичних слідів. Для захисту електронних документів можуть використовуватися криптографічні контрольні суми. Сервіс цілісності даних дозволяє виявити факт зміни, часткового вилучення ці доповнення даних.

Сервіс дотримання зобов'язань гарантує, що учасники інформаційного обміну не зможуть заперечити факт своєї участі в ньому. Тобто, наприклад, відправник не зможе відмовитися від факту передачі даних, адресат - від факту їх прийому. Цей сервіс може бути реалізований за рахунок використання цифрового підпису.

Залежно від профілю інформаційної системи на першому місці можуть бути різні вимоги:

• забезпечення конфіденційності інформації;

• забезпечення цілісності даних, наприклад, неможливості внесення змін в платіжні доручення;

• забезпечення безвідмовної роботи системи, наприклад, надання певних послуг.

Рисунок 1 ілюструє нормальний потік інформації та механізми порушень його безпеки.

Виділяють такі чотири механізми порушень безпеки даних.

• Роз'єднання. Ресурс системи знищується або стає недоступним для використання (рис. 9.1б). При цьому порушується доступність даних.

• Перехоплення. До ресурсу відкривається несанкціонований доступ (рис. 9.1в). В цьому випадку порушується конфіденційність даних.

• Модифікація. До ресурсу не тільки відкривається несанкціонований доступ, зловмисник може також змінити ресурс (рис. 9.1г). В такому випадку порушується цілісність даних. Адресат може сприйняти модифікований зловмисником файл як оригінал.

• Фальсифікація. Зловмисником в систему вноситься підставний об'єкт (рис. 9.1д). В цій ситуації порушується автентичність.