- •1.2 Історія становлення
- •1.3 Основні сфери електронної комерції
- •1.4 Бар'єри на шляху електронної комерції
- •Тема 2 принципи та переваги електронної комерції
- •2.1 Переваги електронної комерції
- •2.2 Принципи електронної комерції
- •1. Використання споживачів як джерела інформації
- •2. Створення власною ринку, використовуючи переваги інших ринків
- •8. Використання переваг інформаційною співробітництва
- •9. Розгляд своїх активів як своїх зобов'язань
- •10. Руйнування традиційного ланцюжка додавання вартості
- •11. Керування інноваціями як портфелем альтернатив
- •12. Залучення творчих особистостей
- •7. Надання максимальною обсягу інформації
- •2.3 Характеристики економічної моделі електронної комерції
- •2.4 Моделі електронного бізнесу
- •Тема 3 електронна комерція в2с
- •3.1. Основні положення
- •3.2. Сфери застосування електронної комерції в2с
- •3.3. Фактори успіху роздрібної електронної комерції
- •3.4. Джерела доходу роздрібної електронної комерції
- •3.5 Інформаційні послуги Дистанційне навчання
- •Тема 4 Електронна комерція в2в
- •4.1. Функції і переваги електронної комерції в2в
- •Переваги електронної комерції в2в
- •4.2. Еволюція електронної комерції в2в
- •4.4 Системи планування ресурсів підприємства, синхронізовані зі споживачами (csrp)
- •Тема 5 електронні ринки
- •5.1 Основні поняття
- •1.Орієнтація на споживача
- •2 Канали здійснення
- •3. Економічні функції
- •4 Характеристики продукту
- •5. Форма власності
- •5.2. Механізми функціонування електронних ринків
- •5.3. Джерела доходу електронних ринків
- •1. Операційний.
- •2. Функціональний.
- •3. Доход сторонніх організацій.
- •4. Колабораційний.
- •5.4 Ризики функціонування електронних ринків
- •5.5 Переваги роботи на електронних ринках
- •Тема 6. Віртуальні підприємства
- •6.1 Поняття віртуального підприємства
- •6.2 Класифікація віртуальних підприємств.
- •6.3 Модель віртуального підприємства
- •6.4 Переваги і ризики віртуальних підприємств.
- •6.5 Віртуальні організаційні форми
- •6.6 Приклади віртуальних підприємств.
- •Тема 7 маркетинг в електронній комерції
- •7.1 Основні положення
- •7.2 Основні способи просування товарів і послуг в Internet
- •7.3 Реклама в Internet
- •Тема 8 Електронні міжбанківські розрахунки
- •8.1 Загальні вимоги щодо функціонування систем між банківських розрахунків
- •8.2 Система електронних міжбанківських платежів Національного банку України
- •Організація роботи внутрішньобанківської платіжної системи
- •Обмін платіжними документами в сеп нбу
- •Захист електронних банківських документів в семп
- •8.3 Інтерактивне банківське обслуговування
- •8.4 Міжнародна електронна система swift
- •8.5 Міжнародна платіжна система target
- •Тема 9 платіжні системи в інтернет
- •9.1 Платіжні системи
- •9.2. Електронні гроші
- •9.3. Електронна платіжна система e-Gold
- •9.4 Електронна платіжна система PayPal
- •9.5 Електронна платіжна система PayCash
- •9.6 Платіжна система WebMoney
- •9.7 Системи, які використовують Smart-card
- •Тема 10 Правове регулювання електронної комерції
- •Тема 11 Безпека інформаційних систем
- •10.1 Інформаційна політика
- •10.2. Сервіси безпеки та механізми її порушень
- •10.3. Шифрування даних
- •10.4 Симетрична криптографія
- •10.5 Асиметрична криптографія
- •10.6 Цифровий підпис
- •10.7 Цифровий сертифікат
- •10.8 Захист апаратних пристроїв
- •10.9 Захист мереж від зовнішніх втручань
- •10.10 Захист від комп'ютерних вірусів
- •10.11 Безпека і людський фактор
- •Плани лабораторних занять Лабораторна робота № 1 Електронна комерція в2с
- •Internet –аукціони
- •Лабораторна робота № 2 Інформаційні послуги
- •Лабораторна робота № 3 Електронна комерція в2в
- •Лабораторна робота № 4 Електронна комерція в2g
- •Лабораторна робота № 5 Системи платежів для електронної комерції
- •2.4. Завдання для перевірки знань
- •4.Контрольна тестова програма
- •Якого напряму електронної комерції не існує?
- •5. Тематика самостійної роботи
- •6. Індивідуальна робота
- •7. Методи оцінювання знань
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література
- •Навчально-методична Основні Інтернет-ресурси
10.7 Цифровий сертифікат
Цифровий сертифікат зв'язує ім'я з відкритим ключем. Він створюється для того, щоб можна було виявити несанкціоновану заміну імені або відкритого ключа. Перегляд цифрового сертифікату повинен дати можливість виявити факт підміни.
Найнадійніший спосіб розповсюдження відкритих ключів - послуги сертифікаційних центрів - сховищ цифрових сертифікатів.
Сертифікаційні центри несуть відповідальність за:
- перевірку особистості користувача;
- надання цифрових сертифікатів;
-перевірку їх справжності.
Сертифікаційний центр приймає відкритий ключ разом з доказами особистості (якими - залежить від класу сертифіката). Після цього респонденти користувача можуть звертатися до сертифікаційного центру за підтвердженням відкритого ключа користувача.
Відомі сертифікаційні центри (VeriSign, Cyber trust і Nortel) видають цифрові сертифікати, що містять ім'я власника, назву сертифікаційного центру, відкритий ключ для шифрування кореспонденції, термін дії сертифіката (як правило, від шести місяців до року), клас та ідентифікаційний номер цифрового сертифіката.
Виданий цифровий сертифікат може належати до одного з чотирьох класів, які вказують на ступінь верифікації власника. Сертифікат першого класу отримати найлегше, оскільки тут вимагається мінімальна перевірка біографічних даних (лише імена й адреси електронної пошти). Під час видачі сертифіката другого класу сертифікаційний центр перевіряє посвідчення особистості, номер картки соціального страхування і дату народження. Користувачі, які бажають отримати сертифікат третього класу, повинні бути готові до того, що, крім інформації, необхідної для отримання сертифіката другого класу, сертифікаційний центр перевірить їх кредитоздатність, використовуючи спеціальні установи. Сертифікат четвертого класу містить ще й інформацію про посаду власника в його установі, але відповідні верифікаційні вимоги тут ще не вироблені остаточно. Чим вищий клас сертифіката, тим вищий ступінь верифікації.
Сертифікаційні центри несуть відповідальність і за ведення й публікацію списку недійсних сертифікатів.
Існують комерційні сертифікаційні центри (VeriSign, Cybertrust і Nortel) і державні (Поштова служба США). Компанія може стати сертифікаційним центром і після цього видавати сертифікати своїм службовцям або іншим компаніям .
10.8 Захист апаратних пристроїв
Комп'ютер може вийти з ладу не тільки внаслідок збою операційної системи, дій користувача чи зловмисника, ай в результаті збою апаратного пристрою. В зв'язку з цим не можна ігнорувати такі істини:
будь-який механічний або електронний пристрій рано чи пізно відмовить, в тому числі жорсткий диск і материнська плата;
електрична енергія, що використовується для живлення більшості комп'ютерних систем, може бути непередбачено вимкнена, спотворена шумами, викидами.
Для захисту від збоїв апаратури необхідно вживати наступних заходів:
забезпечення безперебійного живлення;
резервування апаратного забезпечення;
резервування даних.
Джерела безперебійного живлення
Висока складність і мініатюрні розміри електронних пристроїв роблять їх дуже чутливими до якості електричного живлення. В той же час якість сучасної енергетичної системи не розрахована на відповідність вимогам до живлення комп'ютерних систем.
Розрізняють чотири типи проблем, властивих енергетичним системам: вимикання живлення; „зашумлення" електричної напруги; викиди напруги; падіння напруги.
Найбільш ефективним захистом при використанні неякісних систем живлення є джерела безперебійного живлення UPS (Uninterruptible Power Supply).
Резервування апаратного забезпечення.
Комп'ютерні системи деяких організацій повинні функціонувати неперервно. В таких випадках необхідно використовувати обладнання, що передбачає надлишковість на апаратному рівні. Надлишково можуть бути встановлені джерела живлень, вентилятори, мережеві адаптери, центральні процесори, жорсткі диски та інші компоненти. Для забезпечення неперервної роботи використовуються інтерфейси з можливістю заміни компонент без зупинки системи.
Резервування даних
Резервування даних - це процедура створення копії даних на випадок виходу з ладу основного носія. Розрізняють:
безпосереднє (online) резервування;
майже безпосереднє (nearline) резервування;
відкладене (offline) резервування.
Відкладене резервування є найбільш поширеним, оскільки легко реалізується і має оптимальне співвідношення вартість/ефективність. Метод передбачає стиснення копій даних і характеризується низькою швидкодією.
