- •1 . Предмет философії та основне питання філософії
- •2 Філософія і релігія
- •3 Філософія і наука
- •5.Функція філософії
- •2 Источник
- •7 Структура філософії
- •8 Особливості мифологического типа мислення
- •9 Передумови виникнення філософії
- •10 Генезис філософії
- •11 Зміст і структура розвиненого логічного мислення
- •12 Діалектика як метод її принципи
- •13 Діалектика і псевдодіалектика
- •14 Диалетика і догматизм
- •14 Диалетика і скептицизм
- •15 Онтологиия як розділ філософії
- •19 Матеріалізм як модель буття
- •20 Ідеалізм ( обектівний та субектівний ) як модель буття
- •21 Дуалізм як модель буття
- •22 Поняття матерії як річ властивість відношення
- •23 Матерія і субстрат матерія і субстанція
- •24. Форми руху матерії
- •25 Простір і час, точки зору про відношення простіру і часу к буттю
- •26. Рух ,зміни спокою як форми існування субстанції
- •27 Відображення як універсальна властивість буття
- •28. Особености відображення в добиологической формі руху матерії
- •30 Свідомість як виша форма відображення
- •32 Свідомість і самосвідомість , рівні самосвідомості
- •33 Сознательное и бессознательное
- •34. Категорія ідеального у філософії
3 Філософія і наука
Філософія та Наука - два взаємопов'язані діяльності, спрямовані на вивчення світу та людей, що живуть в цьому світі. Філософія прагне пізнати все: видиме й невидиме, що відчувається органами почуттів людини і немає, реальне і нереальне. Для Філософії немає меж - Вона прагне зрозуміти все, навіть ілюзорне. Наука ж вивчає тільки те, що можна побачити, помацати, зважити і т.п.
Отже, наука і філософія - не одне і теж, хоча у них і чимало спільного.
Спільне між філософією та наукою полягати в тому, що вони:
1. Прагнуть до вироблення раціонального знання;
2. Орієнтовані на встановлення законів і закономірностей досліджуваних об'єктів і явищ;
3.Вистраівают категоріальний апарат (своєю мовою) і прагнуть до побудови цілісних систем.
Різне, що:
1. Філософія завжди представлена адресно, тобто тим чи іншим філософом, коли його ідеї, праці можуть бути самодостатніми і не залежати від того, розділяють або не поділяють їх інші філософи. Наука ж у кінцевому рахунку - плід колективної праці;
2. У філософії (на відміну від конкретних наук) немає єдиної мови і єдиної системи. Плюралізм поглядів тут -- норма. У науці ж - монізм, тобто єдність поглядів, як мінімум, на основні принципи, закони, мову;
3. Філософські знання не перевірені експериментально (інакше вони стають науковими);
4. Філософія не може дати точного прогнозу, тобто не може екстраполювати достовірні знання у майбутнє, бо такими не володіє.
4 Філософія і мистецтво
Філософія і мистецтво пов’язані між собою.
Філософія як і мистецтво це відображення етичного та естетичного відношення людини до світу. Ці дві науки вивчають і відображають духовне життя суспільства, вони є однією з форм суспільної свідомості. Люди на за своєю суттю є істотою творчою, тому будучи орієнтованим на творчості
людини, її філософське мислення є постійним прагненням до мудрості.
Філософія як і мистецтво передусім учить мислити, вчить проблемному,творчому підходу до своєї тематики.
Особливість філософського знання, відмінність його від мистецтва полягає у багатозначності філософських ідей, тобто ідеї можуть осмислюватись і розвиватись у різних напрямках.
Філософія та мистецтво схожі між собою у тому, що вони подають дійсність через людське до неї відношення, а не відсторонено; окрім того, для філософії і мистецтва немає нецікавих або заборонених тем: вони проникають усюди і усюди знаходять предмет своєї уваги. Важливо відзначити й те, що філософія і мистецтво надають суттєвої ваги людському самовідчуттю та інтуїції, проте розходяться вони у тому, що філософія постає розумовим осягненням світу, а мистецтво подає його через почуття та переживання. Вихідною формою думки
для філософії є поняття, а вихідною формою художньої творчості постає художній образ. Мистецтво до того ж надає вирішального значення уяві як творця, так і тої людини, яка сприймає його твори, а тому воно зображує дійсність із значною долею умовності, хоча ця умовність постає своєрідним способом проникнення у глибини процесів дійсності.
