11 Зміст і структура розвиненого логічного мислення

ЗМІСТ І ФОРМА - філософські категорії, що відбивають взаємозв'язок двох сторін природної і соціальної реальності : певним чином впорядкованій сукупності елементів і процесів, що утворюють предмет або явище, тобто зміст, і способу існування і вираження цього змісту, його різних модифікацій, тобто форми.

Уперше в якості самостійної категорії зміст з'являється у філософській системі И. Канта, а в розвиненішій і виразнішій формі - у Гегеля. Суть відмінності між матерією і змістом Гегель убачав в тому, що зміст - це багатіше і конкретніше поняття; воно включає матерію і форму як зняті моменти : змістом якої-небудь речі є не матерія взагалі, а якісно-визначена, для кожного типу речей і процесів особлива, тобто оформлена, материя. Одночасно Гегель провів чітку відмінність між зовнішньою і внутрішньою формою, що має принципове значення для розуміння як сенсу самих понять С. і ф., так і їх взаємовідносин з поняттям структури. Зміст - цілком визначений, тобто узятий в єдності з його структурою, матеріальний субстрат, специфічний для цього роду явищ. Структура, внутрішня впорядкованість - необхідний компонент змісту. Зі зміною структури, організації істотно міняється зміст об'єкту, його фізичні, хімічні та ін. властивості. Форма, фіксуючи різноманітні модифікації змісту, способи його існування і прояву, теж має визначену свойства. Форма, фіксуючи різноманітні модифікації змісту, способи його існування і прояву, теж має певну структуру. Взаємодія С. і ф. в процесі розвитку включає як дії різних компонентів утримування на формі, так і різних компонентів форми на зміст з урахуванням об'єктивної субординації С. і ф. У взаємозв'язку С. і ф. зміст представляє ведучу, що визначає сторону об'єкту, а форма - ту його сторону, яка модифікується, змінюється залежно від зміни змісту і конкретних умов його существования. У свою чергу, форма, маючи відносну самостійність, чинить зворотну активну дію на зміст: форма, що відповідає змісту, прискорює його розвиток, тоді як форма, що перестала відповідати змісту, що змінився, гальмує подальший його розвиток.

12 Діалектика як метод її принципи

Діале́ктика (грец. διαλεκτική — «мистецтво сперечатись», «міркувати») — метод філософії, що досліджує категорії розвитку.

Диале́ктика (др.-греч. διαλεκτική — искусство спорить, вести рассуждение) — метод аргументации в философии, а также форма и способ рефлексивного теоретического мышления, имеющего своим предметом противоречие мыслимого содержания этого мышления.[

Слово «діалектика» походить із Стародавньої Греції завдяки популярності діалогів між Платоном та Сократом — точніше: діалог між людьми, які намагаються переконати один іншого, та який дав назву діалектичному методу у філософії.

Діалектика — вчення про універсальні зв'язки буття та розвиток, теоретична і методологічна основа пізнання та діяльності, наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і свідомості. Історії філософії відомі три основні її форми: антична, німецького класичного ідеалізму і матеріалістична.

Гегель був першим, хто надав поняттю діалектика значення методу розумного пізнання, що пізнає світ в єдності протилежних визначень і тому в саморусі, саморозвитку.

Принципи діалектики — це її вихідні (загальні, універсальні) теоретичні положення, на основі яких відбувається синтез відповідних понять у наукову систему. Вони відображають підвалини буття й пізнання, виражають їх найфунда-ментальніші особливості й відношення; виконують нормативну і регулюючу функції, орієнтуючи і спонукаючи людей до дії; виводяться з пізнання й супроводжують його; є способом розгляду й розуміння предметів.

До основних принципів діалектики відносять

-принцип розвитку й

- принцип взаємозв'язку.

Принцип взаємозв'язку вказує на те, що все в світі перебуває в постійному взаємозв'язку. Зміст цього принципу виражається категоріями відношення, зв'язку, відокремлення, взаємодії, співіснування.

Принцип розвитку вказує нате, що матерія не просто існує і рухається в просторі й часі, але й змінюється в певному напрямку (це ж стосується і духовного життя).