Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕН ЕКОНОМІЧНА ДУМКА.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
289 Кб
Скачать
☆

33. Світ.Економ.Криза 1929-1933рр., її причини та наслідки

США

  1. уряд довгий час не втручався в економіку

  2. «Новий курс Рузвельта»

  1. Реформа банк.системи (переліцензування банків)

  2. Припинення обміну банкнот на золото

  3. Реформув.с/г і промисл

  4. Соц.реформи (заборона дит.праці, ств.профспілок та встановл.мін.заробіт.плати

Німеччина

  1. розроблено новий репараційний план Юнга

  2. прискорений розит.військ.промисл.

  3. збіл.держ.втруч.в економіку

  4. об’єдн.всіх нім.фірм у картелі

  5. ств.інфраструктурних об’єктів за держ.рахунок

Англія

  1. своєчасне втручання в економіку

  2. сприятлива зовн.економ.політика

Франція

  1. криза поч.пізніше і тривала до 1936р.

  2. промисл.і с/г криза

  3. посилення процесу концентрації фінансово-кредитних установ

Економ.наслідки св.економ.кризи :

  1. Спад промисл.виробн.

  2. розорення власників цінних паперів

  3. падіння цін на аграрну продуецію

  4. зрост.рівня беробіття

34. Кейнсіанство : передумови виникн.Та осн.Постулати

Кейнсіанство – один з провідних напрямів економ.науки ХХ ст. та сучасності

Істор.передумови виникнення :

  1. світова економ.криза і крах ідей невтручання держави в економіку

  2. посилення монополізації, виникн.фінансової олігархії

Погляди та теорії Кейнса

    1. Предмет дослідження – макроеконом.система в цілому

    2. запропонув.макроеконом.аналіз, що базується на сукупних вличинах

    3. врахував психол.мотивацію економ.діяльності

    4. обгрунт.необ.держ.втручання в економіку

    5. ств.теорію ефект.попиту, розподілив попит на споживчий та інвестиційний

    6. запропонув.концепцію мультиплікатора інвестицій

    7. розробив концепцію держ.регуюв.економіки

35. Школа монетаризму м. Фрідмена та її розвиток

Монетаризм (ХХ ст.) - суч.економ.теорія, в якій гроші та грошова сист.розглядаються як вирішальний фактор економ.структури сусп.і гол.причина інфляції, грошово-кредитна політика-найважл.інструмент стабіл.внутр.механізму відтворення.

ПЕРЕДУМ.ВИНИКНЕННЯ :

  1. криза кейнсіанства та положення про неспроможність ринкового механізму забезп.рівновагу

  2. посилення інфляційних процесів

ОСН.ПОСТУЛАТИ:

  1. кількісна теорія грошей

  2. грошово-кредитна політ. – осн.інструмент економ.політ.держави

36. Нові ліберальні доктрини – теорії «економ.Пропозиції» та «рац.Очікувань»

Теорія «рац.очікувань»

Осн.представники : Р.Лукас, Н. Воллес

Осн.постулати:

  1. раціональність економ.суб’єктів

  2. відсутність досконалого знання

  3. трактув.рівноваги як економ.процесу, а не постійного стану

37. Розвиток інституціоналізму

Інституціоналізм — напрям сучасної економічної думки, об'єктами дослідження якого є певні інститути (корпорація, держава, профспілки), а також правові, психологічні та морально-етичні аспекти. Він виник на межі XIX—XX ст. у США. Основоположники : Т. Веблен, Д. Коммонс, у. Мітчел та ін.

У післявоєнні роки інституціоналістські концепції розвивали Дж. Гелбрейт, Д. Белл у США, Ф. Перру у Франції, Г. Мюрдаль у Швеції та ін.

Представники інституціоналізму розглядають економіку як систему, за якою відносини між господарюючими агентами склад.під впливом як економ., так і соц., політ.та псих. чинників. Об'єктом їх досліджень є інститути, під якими слід розуміти корпорації, профспілки, державу, а також різні юридичні, морально-етичні та психологічні явища, тобто звичаї, норми поведінки, інстинкти тощо.

Інституціоналізму притаманні три основні ідеї:

    1. надто широке трактування предмета економічної теорії. На думку інституціоналістів, економічна наука не повинна досліджувати суто економічні відносини.

    2. слід вивчати не стільки функціонування, скільки розвиток і трансформацію суспільства.

    3. слід відмовитися від аналізу економічних відносин з позицій так званої економічної людини.

Інституціоналізм має чотири основні напрями:

1) соціально-психологічний

2) соціально-правовий

3) емпіричний, або кон'юнктурно-статистичний

4) соціологічний