- •Первісний лад та основні риси періодизації первісної доби
- •Господ. Діяльність в первісній історії України, Трипільська або Черняхівська культури( одну обрати)
- •3. Заг. Риси господ. Розвитку країн Старод. Сходу.
- •4. Заг. Характер. Економ. Думки Сх.Цивілізації
- •5. Осьовий час, порівн. Аналіз Зх. Та Сх. Цивілізацій. Форми рабовласництва у Зх. Та Сх. Цивілізації.
- •6. Зх. Цивілізація та господ. Розвиток античних держав (заг. Характеристика)
- •7. Стародавня Греція: господ. Розвиток та економ.Думка
- •8. Стародавній Рим: господ. Розвиток та економ. Думка
- •9. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.
- •10. Періодизація Середньовіччя та особливості кожного з етапів цієї доби
- •11. Розвиток ремесел і міст у період Середньовіччя
- •12. Відобр.Господ.Розвитку Зх.Європи та Київ.Русі у документальних та літ.Джерелах Середньовіччя.
- •13. Економ.Думка Середньовіччя
- •14. Господ.Розвиток країн Європи та сша у період розкладу феодалізму і генезису індустр.Суспільства (XVI-XVIII ст)
- •15. Істор.Передумови виникнення , сутність та етапи еволюції меркантилізму
- •16. Особл.Мануфактурного періоду в розвитку промисл.В країнах Зх.Європи, сша
- •17. Вгв , їх соц.-економ.Причини та наслідки
- •18. Економ.Розвиток Франції, Англії та Нім.В XI – XV ст.
- •19. Структура феод.Сусп., суть рентних відносин та їх види
- •20. Особл.Європ.Торгівлі в сер.Віки, розвиток банк.Системи та кредитів.
- •21. Меркантилізм – і економ.Концепція доринкової економ.Теорії
- •22. Суть промисл.Перевороту та його наслідки у розв.Країнах.
- •23. Передум., осн.Етапи наслідки промисл.Перевороту в Україні
- •24. Реформи 1848 та 1861 років. Особл.Промил.Розвитку України в пореформений період.
- •25. Виникнення та осн.Постулати класичної політ.Економії
- •26. Гол.Погляди а.Сміта та д.Рікардо
- •27. Розвиток ідей кпе
- •28. Марксизм та маржиналізм як два альтерн.Напрямки продоження ідей класичної політ.Економії
- •29. Осн.Постулати маржиналізму
- •30. Економ.Розв.Провідних країн світу (кін. Хіх – поч. Хх ст.) – перхід від вільної конкуренції до монополії
- •31. Кембриджська школа неоклас.Політекономії та започаткув.Економ.Аналізу.А.Маршалл
- •32. Господ.Провідних країн світу на поч. Хх ст. І в період і світ.Війни. Становлення сист.Регульованого капіталізму. Завершення формув.Світ.Господ.
- •33. Світ.Економ.Криза 1929-1933рр., її причини та наслідки
- •34. Кейнсіанство : передумови виникн.Та осн.Постулати
- •35. Школа монетаризму м. Фрідмена та її розвиток
- •36. Нові ліберальні доктрини – теорії «економ.Пропозиції» та «рац.Очікувань»
- •37. Розвиток інституціоналізму
- •38. Інтеграційні процеси в економіці
- •39. Динаміка світ.Господ.Розвитку 2-ої пол.Хх – поч.Ххі ст.
- •40. Осн.Форми і напрями розвитку міднародних економ.Відносин, осн.Центри економ.Суперництва світ.Господ.
- •41. Форми і методі господ.У період неПу в Україні. Різні оцінки впровадження неПу в економ.Думці
- •42. Реформа 1985р. Курс на прискорення. Економ.Політика у роки «перебудови»
- •43. Стан економічного потенціалу України в момент проголошення незалежності.
- •44. Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років та їх наслідки в Україні.
- •Питання на іспит з «Історії економіки та економічної думки»
- •Первісний лад та основні риси періодизації первісної доби.
44. Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років та їх наслідки в Україні.
Етап реформування економіки України визначала спроба реалізації програми виведення економіки з кризи, запропонована Президентом Л. Кучмою у 1995 р. Програма передбачала цілий ряд заходів, спрямованих на прискорення формування ринкових відносин: розвиток підприємництва; лібералізацію торгівлі; створення нової законодавчої бази; кардинальні зміни в грошово-кредитній політиці; безкомпромісну боротьбу зі злочинністю та корупцією.
У жовтні 1995 р. Президент починає здійснювати курс на радикальні економічні перетворення, у ході реалізації якого відміняються дотації на виробництво збиткової продукції, відпускаються ціни, а також фіксований курс до твердих валют, проголошується необхідність тотальної приватизації та суттєвого скорочення бюджетного дефіциту тощо.
У цілому економічна політика зазначеного етапу є, по суті, комбінацією монетаристських та адміністративних заходів (“адміністративний монетаризм” або “монетаристське адміністрування”). Наступні роки показали, що використання монетаристських методів керівництва економікою не змогло забезпечити швидкий та ефективний вихід української економіки з кризи, хоча й дало деякі позитивні результати. Так, 1995 рік характеризується певною стабілізацією грошово-кредитної сфери. Рівень інфляції в Україні становив 181,7 % за рік і був майже вдвічі нижчим, ніж у Росії. Це зміцнило грошову одиницю, підвищило довіру до неї, створило передумови для проведення грошової реформи. У вересні 1996 р. в обіг було запроваджено гривню — національну українську валюту.
Серед найбільш важливих змін, що відбуваються в українській економіці в цей період, слід також назвати суттєве зростання темпів приватизації; істотне уповільнення темпів спаду виробництва (12,2 % у 1995 р. проти 22,9 % у 1994 р.); створення відповідних законодавчих засад для ліквідації державної монополії щодо власності на землю та формування різних її форм.
Наступний етап реформування економіки України характеризується проголошенням коригування курсу реформ на створення державно регульованої, соціально спрямованої ринкової економіки, або, інакше кажучи, проголошено курс на побудову соціального ринкового господарства, яке давно вже є реальністю у провідних країнах світу (наприклад у Німеччині).
Але в господарській практиці 1996-й та наступні роки принесли народові України нові випробування. У 1996 р. ВВП скоротився на 10 %, промислове виробництво — на 5 %, випуск товарів народного споживання — на 20 %. Спад відбувається й в аграрному секторі. Як і раніше, величезною залишалася заборгованість із зарплати, пенсій, стипендій, яка розтяглася на багато років. У 1997—1999 рр. в Україні продовжувався трансформаційний спад.
Проте починаючи з 1995 р. фіксується уповільнення темпів падіння ВВП більше ніж удвічі. Позначився процес економічної стабілізації в експортоорієнтованих і базових галузях. Однак вихід з кризи ускладнюють енергомісткі експортоорієнтовані галузі, що займають важливе місце у структурі українського виробництва. А наприкінці 1997 р. почала втрачати позиції українська валюта, що проявилося у зниженні курсу гривні. Особливо болюче вдарив по гривні російський дефолт восени 1998 р., після чого гривня знецінилася наполовину, а в наступний рік її курс продовжував знижуватися.
У другій половині 90-х років відбувається й перелом у відносинах власності. До 1999 р. форму власності змінили 61,7 тис. підприємств; у 2000 р. понад 70 % промислової продукції вироблено на недержавних підприємствах. Проведено й аграрну реформу, головною ознакою якої була приватизація землі.
Але стан справ у агропромисловому комплексі України залишається ще досить складним. З одного боку, це обумовлено переходом до ринкової системи. Проте невміле керівництво сільськогосподарськими підприємствами в процесі аграрних реформ, перехідні відносини власності й господарювання посилили негативні тенденції. Аграрний сектор ще потребує надзвичайних зусиль. І не лише зернове господарство та тваринництво, які надзвичайно постраждали, але й цукро-бурякове господарство. Потребує також істотних зусиль для покращання справ цукрова промисловість, яка вимагає практично повного переоснащення основних підприємств.
Слабкою ланкою в економіці сучасної України залишається бюджетно-податкова система, яка продовжує зберігати репресивну спрямованість і потребує кардинальної перебудови. Поступово знижується податковий прес як на фізичних осіб, так і на товаровиробників. Але податкова реформа ще не реалізована.
У той же час характерною особливістю нинішнього економічного становища України є відносна фінансова стабілізація, що проявилося у затвердженні Верховною Радою позитивного бюджету на 2001 рік. З’явилися позитивні тенденції й у зовнішній торгівлі. Нинішня економічна політика України знайшла постійну кредитну підтримку світового співтовариства. З’являються надії на позитивні наслідки реформування народногосподарського комплексу України, на створення тут синтезної моделі соціально орієнтованої економіки, яка б органічно поєднувала силу держави та енергію приватного сектору.
