Оцінювання мовних знань і вмінь

Видами оцінювання навчальних досягнень студентів з української мови за професійним спрямуванням є поточне, тематичне, семестрове, та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень студентів в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь та навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання студентами різних видів письмових робіт; взаємоконтроль студентів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Для контрольної перевірки використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані студентами правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу студент міг одержати оцінку від 2 (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 5 (за бездоганно виконану роботу).

Критерії оцінювання

Мовне оформлення оцінюють орієнтовно, спираючись на досвід викладача і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Примітка. Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматичних (морфологічних, синтаксичних), стилістичних, орфоепічних, акцентологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

Тема № 1 Специфіка мовлення фахівця

МЕТА:

Активізувати знання студентів з даної теми. За допомогою правильно підібраного матеріалу, виконання вправ, завдань та питань розвивати у студентів знання, вміння та навички добре володіти матеріалом. Виховувати у студентів любов та повагу до слова, до своєї професії та до ділової мови і спілкування загалом.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВЕДЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ:

-Сформулювати конкретну мету спілкування, скласти план його проведення.

-Створити атмосферу довіри і взаєморозуміння. Привернути увагу партнера, говорити про спільні проблеми.

-Уміти переконливо висловлювати свої думки, уважно слухати і задавати запитання.

-Не відволікатися від наміченої мети. Уміти правильно сприймати партнера і володіти своїми емоціями.

-Робити нотатки, фіксуючи одержану інформацію.

-Закінчувати обговорення після досягнення мети.

ПРОПОНОВАНІ ТЕМИ РОБОТИ:

1. Скласти виступ під час наради.

2. Скласти громадсько-політичну промову.

3. Скласти урочисту промову.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:

• публічний виступ,

• доповідь,

• промова,

• бесіда,

• лекція.

• ділова бесіда,

• службова нарада,

• переговори.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Які форми та функції ділового спілкування?

2. Які бар’єри в спілкуванні, його рівні?

3. Яким має бути мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні?

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. — К.: Артек, 1999.

2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

3. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. — Харків: Торсінг, 2001.- 384 с.

4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування — Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. — 480 с.

5. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / за ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги ХХІ, 2005. -572 с.

6. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2006. — 291 с.

7. Посібник з теорії і практики ділової української мови / Укладач: Антонюк Т.М. — Чернівці: 2000. — 57 с.

8. Шевелєва Л.А. Український правопис у таблицях: Правила, винятки, приклади, коментарі / за ред. проф.. А.О. Свашенко. — Харків: Світ дитинства, 1996. — 56 с.

9. Шевчук С.В. Службове листування. Довідник. — К.: ЛІТЕРА, 1999.

10. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. -К.: Освіта, 2008 — 254с.