- •Організаційний етап
- •Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний етап
- •Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Практична робота
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний етап
- •Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Практична робота
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційний етап
- •Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Практична робота
- •Організаційний етап
- •Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Організаційний етап
- •Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний етап
- •II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Практична робота
- •V. Домашнє завдання
IV. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів
Що таке кругообіг речовини та енергії?
Які елементи беруть участь у кругообігу на нашій планеті?
Що таке біогеохімічний цикл?
Яке значення для життя на планеті мають біогеохімічні цикли?
V. Домашнє завдання
УРОК 10. КРУГООБІГИ РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ, ІНФОРМАЦІЇ ТА IX ЗМІНИ АНТРОПОГЕННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Цілі уроку: ознайомити учнів зі змінами кругообігу речовин, енергії та інформації внаслідок антропогенної діяльності; розвивати навички узагальнення та зіставлення; виховувати позитивне мислення.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням процесів деградації природних компонентів та їх наслідків.
ХІД УРОКУ
Організаційний етап
Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Що таке кругообіг речовин та енергії?
Які елементи беруть участь у кругообігу на нашій планеті?
Що таке біогеохімічний цикл?
Яке значення для життя на планеті мають біогеохімічні цикли?
III. Вивчення нового матеріалу
За рахунок процесів міграції хімічних елементів усі геосфери Землі пов'язані єдиним циклом кругообігу цих елементів. Такий кругообіг, рушійною силою якого є тектонічні процеси та сонячна енергія, дістав назву великого (геологічного) кругообігу. Цей кругообіг має абіотичний характер. Тривалість його існування — близько 4 млрд років. Потужність великого (геологічного) кругообігу речовин у атмосфері, гідросфері та літосфері оцінюється у2«1016тнарік.
Виникнення життя на Землі спричинило появу нової форми міграції хімічних елементів — біогенної. За рахунок біологічної міграції на великий кругообіг наклався малий (біогенний) кругообіг речовин. У малому біологічному кругообігу переміщуються, в основному, Карбон (1011 т на рік), Окситен (2 • 1011 т на рік), Нітроген (2 • 1011 т на рік) та Фосфор (106 т на рік).
Зараз обидва кругообіги відбуваються одночасно, тісно пов'язані між собою. Завдяки взаємодії різних груп живих організмів між собою та з навколишнім середовищем в екосистемах виникає певна й характерна кожному виду екосистем структура біомаси, створюється своєрідний тип потоку енергії та специфічні закономірності її передачі від однієї групи організмів до іншої, формуються трофічні ланцюги, що визначають послідовну передачу речовини й енергії між трофічними рівнями.
Проблеми народонаселення та ресурсів біосфери тісно пов'язані з реакціями навколишнього природного середовища на антропогенний вплив. Природний екологічно збалансований стан навколишнього середовища зазвичай називають нормальним. При цьому відбуваються малий (біологічний) і великий (геологічний) кругообіги речовин і встановлюються енергетичні баланси між різноманітними геосферами й космосом, що поєднує природу в єдине ціле.
Геохімічний параметр стану навколишнього середовища в наш час унаслідок антропогенного впливу суттєво змінився, особливо стосовно біологічного й геологічного кругообігів. Під впливом людської діяльності відбуваються великі зміни в розподілі хімічних елементів у біосфері, природна й антропогенна трансформація речовин, а також перехід хімічних елементів з одних сполук до інших. Природний біологічний кругообіг речовин порушений людиною на площі, яка досягає майже половини всієї поверхні суши: антропогенні пустелі, індустріальні та міські землі, сади, вторинні низькопродуктивні ліси, виснажені пасовища і т. д. Порушення геологічного кругообігу речовин спричинили такі фактори:
ерозія ґрунтового покриву та збільшення твердого стоку в океан;
переміщення величезних мас земної кори;
видобування з надр чималих кількостей руд, пальних та інших копалин;
перерозподіл солі в ґрунтах, ґрунтових і річкових водах під впливом зрошувального землеробства;
застосування мінеральних добрив та отрутохімікатів;
забруднення середовища сільськогосподарськими, промисловими й комунальними відходами;
потрапляння до природного середовища енергетичних забруднень.
