IV. Практична робота

Тема роботи. Аналіз схем кругообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю

Мета роботи: провести аналіз схем кругообігу основних речовин у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи зі схемами круго­обігу елементів, робочий зошит.

Хід роботи

1. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути схему круго­обігу Карбону й визначити, на які етапи кругообігу найбільше впливає ан­тропогенна діяльність.

2. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути схему круго­обігу Оксигену й визначити, на які етапи кругообігу найбільше впливає антропогенна діяльність.

3. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути схему кругообігу Нітрогену й визначити, на які етапи кругообігу найбільше впливає ан­тропогенна діяльність.

4. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути схему кругообігу Фосфору й визначити, на які етапи кругообігу найбільше впливає ан­тропогенна діяльність.

5. Зробіть висновки, в яких укажіть, до чого призвели зміни в кругообігу хі­мічних елементів, що відбулися під впливом антропогенних факторів.

УРОК 11. КАТЕГОРІЯ «ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК», її ЕВОЛЮЦІЯ. НАЙВАЖЛИВІШІ БАЛАНСИ У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Цілі уроку: ознайомити учнів з категорією «збалансований розвиток», розглянути найважливіші баланси у сфері користування; розвивати логічне мис­лення; виховувати бережливе ставлення до при­роди.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням

процесів природокористування, схеми біогеохі­мічних циклів.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап

2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

1. Що таке кругообіг речовин та енергії?

2. Які елементи беруть участь у кругообігу на нашій планеті?

3. Як впливають антропогенні фактори на кругообіг Нітрогену?

4. Як впливають антропогенні фактори на кругообіг Карбону?

III. Вивчення нового матеріалу

Збалансований розвиток (англ. зизіаіпаЬіе — підтримуючий, тривалий, безперервний і а¹еVе^ортепі — розвиток) — 1) розвиток, що задовольняє потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти свої потреби; 2) такий розвиток країн і регіонів, коли економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання, а також інші види діяль­ності суспільства відбуваються в межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність тепе­рішніх і майбутніх поколінь.

У 50—60-х рр. XX ст. розвиток пов'язували лише з економічним прогресом і зростанням економічної ефективності. На початку 70-х рр. у зв'язку з не­справедливим розподілом прибутків і зростанням кількості бідних у країнах, що розвиваються, питання соціальної справедливості були визнані так само важливими, як і збільшення економічної ефективності. Проте зростаюче спо­живання природних ресурсів призвело до деградації довкілля й негативно вплинуло на здоров'я людей. Реальною загрозою стала проблема «меж зрос­тання», на яку 1972 року звернув увагу світової громадськості Римський клуб. Щоб уникнути екологічної кризи, до концепції розвитку необхідно було включити третю мету — збереження довкілля. Вперше це питання було пору­шено на Конференції ООН з довкілля людини (1972, м. Стокгольм).

Термін «збалансований розвиток» з'явився 1980 року, коли вийшла «Все­світня стратегія охорони природи» (ВСОП), підготовлена Міжнародною спілкою охорони природи (МСОП). Ця стратегія висунула принципово нове положення: збереження природи нерозривно пов'язане з питаннями розвитку. Розвиток суспільства має відбуватися за умови збереження природи. Поняття «збалан­сований розвиток» почали широко застосовувати після публікації 1987 року звіту Міжнародної комісії з довкілля та розвитку «Наше спільне майбутнє», підготовленого під керівництвом Г. X. Брундтланд. Концепція збалансованого розвитку набула провідного статусу після Конференції ООН з довкілля та роз­витку (1992, м. Ріо-де-Жанейро) і була відображена в прийнятому на конфе­ренції Порядку денному на XXI століття. Світове співтовариство визнало, що збалансований розвиток «має стати пріоритетним питанням порядку денного міжнародного співробітництва».

Загальновизнаним є розуміння збалансованого розвитку як гармонійного поєднання економічних, соціальних та екологічних складових розвитку. Лише досягнення збалансованості між ними забезпечить можливість перейти до тако­го суспільного розвитку, який не виснажуватиме природні й людські ресурси, а тому матиме можливість тривати досить довго. В українській мові популяр­ності набув термін «сталий розвиток», який з'явився внаслідок перекладу тер­міна «устойчивое развитие» з російської мови, а не безпосереднього перекладу з англійської.

Важливим завданням науковців є складання балансу між господарськими потребами суспільства та природними можливостями їх задоволення. Маючи такий баланс і озброївшись принципово новою безвідходною технологією, мож­на буде зняти антагоністичне протиріччя між суспільством і природою. Для цього необхідно враховувати таке: економіко-географічне положення певного регіону; мінерально-сировинний, земельний, водний, рекреаційний потенціал та його просторовий розвиток; соціальний (демографічна ситуація, якісна та кількісна структура населення, соціальна інфраструктура); економічний (сіль­ське та водне господарство, промисловість) і природоохоронний потенціал.

IV. Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів

1. Що таке збалансований розвиток?

2. Чому виникла потреба у формуванні поняття «збалансований розвиток»

3. Коли концепція збалансованого розвитку набула провідного статусу?

V. Домашнє завдання

УРОК 12. ПОНЯТТЯ «НЕВИСНАЖЛИВОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ».

ДОСЯГНЕННЯ БАЛАНСУ МІЖ ОСНОВНИМИ СФЕРАМИ

ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Цілі уроку: ознайомити учнів із поняттям «невиснажливого природокористування», розглянути можливість досягнення балансу між основними сферами гос­подарської діяльності; розвивати вміння виокрем­лювати головне, істотне; виховувати активну життєву позицію.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням

процесів природокористування, схеми біогеохі­мічних циклів.

ХІД УРОКУ