- •Автотранспортний технікум
- •Національного гірничого університету
- •Вища математика
- •Методичний посібник
- •Для студентів заочного відділення спеціальності 5.090240
- •Дніпропетровськ
- •Передмова
- •Загально-методичні вказівки.
- •Про розв’язування задач:
- •Практичні поради:
- •Література.
- •Зміст програми і методичні вказівки до кожного модуля. Блок 1. Основи алгебри і геометрії. Модуль 1. Лінійна алгебра
- •Питання та вправи для самоперевірки.
- •Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія.
- •Питання та вправи для самоперевірки.
- •Модуль 3. Комплексні числа.
- •Питання та вправи для самоперевірки.
- •Блок 2. Основи математичного аналізу. Модуль 4. Диференціальні числення функцій.
- •Питання і вправи для самоперевірки.
- •Питання і вправи для самоперевірки.
- •Завдання контрольної роботи. Модуль 1. Лінійна алгебра.
- •Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія.
- •Модуль 3. Комплексні числа.
- •Модуль 4. Диференціальні числення функцій.
- •Модуль 1. Лінійна алгебра.
- •Матриці
- •Зразки розв'язування вправ
- •Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія Дії над векторами у координатній формі.
- •Пряма лінія на площині
- •Дії над комплексними числами у алгебраїчній формі:
- •Дії над комплексними числами у тригонометричній формі:
- •Дії над комплексними числами у показниковій формі
- •Модуль 4. Диференціальні числення функцій.
- •Похідна та її застосування.
- •Основні правила диференціювання
- •Геометричний зміст похідної.
- •Фізичний зміст похідної.
- •Фізичний зміст другої похідної.
- •Застосування похідної при побудові графіків функцій.
- •Правила знаходження точок перегину.
- •Загальна схема побудови графіка функції.
- •Найбільше і найменше значення функції.
- •Модуль 5 Інтегральні числення функцій.
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •Методи інтегрування
- •Інтегрування методом підстановки
- •Приклад 5.
- •Інтегрування частинами
- •Властивості визначеного інтеграла
- •Правило обчислювання визначеного інтеграла.
- •Безпосередній метод
- •Метод підстановки
- •Застосування визначеного інтегралу.
- •1.Обчислення площ плоских фігур
- •2.Обчислення роботи.
- •3.Обчислення шляху, пройденого матеріальною точкою.
- •4.Обчислення швидкості матеріальної точки.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Диференціальні рівняння.
- •Диференціальні рівняння другого порядку.
- •Остання цифра шифру
- •Остання цифра шифру
- •Остання цифра шифру
Диференціальні рівняння.
Диференціальним
рівнянням називається рівняння, яке
пов’язує незалежну зміну х,
шукану функ
цію
у
та її похідну
.
.
Порядок диференціального рівняння визначає порядок найвищої похідної.
Розв’язати диференціальне рівняння це значить звільнитись у рівнянні від похідних, або диференціалів.
Функція y=( x, c ), яка залежить від аргументу х і довільної сталої с, називається загальним розв’язком рівняння.
Частинним розв’язком рівняння називається функція y=( x, c ) при певному значенні сталої с=со .
Задача, яка складається з находження частинного розв’язку диференціального. рівняння із загального, використовуючи початкові умови, називається задачею Коші.
Елементарним диференціальним рівнянням першого порядку є рівняння з відокремлюваними змінними.
Рівняння
виду
(1) - називається диференціальним
рівнянням з відокремлюванними змінними.
Правило розв’язування диференціальних рівнянь з відокремлюванними змінними:
1) відокремлюємо змінні;
Для
цього замінимо
на
, поділимо обидві частини рівняння (1)
на q(y) і помножимо на dx, тоді рівняння
(1) запишеться у вигляді:
(2)
.
2) проінтегруємо обидві частини рівняння (2), отримаємо загальний розв’язок;
маючи початкові умови розв’язуємо задачу Коші.
Приклад 1. Розв’язати рівняння x ( y2+1) dx + y ( x2 - 1 ) dy = 0 .
Розв’язання:
Поділимо всі члени рівняння на добуток ( y2 + 1)( x2 - 1 ), одержимо:
, або
Інтегруємо обидві частини
маємо
Скоротивши
на
і пропотенціювавши останній вираз маємо
- це загальний розв’язок даного рівняння
.
Приклад 2. Знайти частинний розв’язок рівняння 2ydx=(1+x)dy, якщо y=4, коли x=1.
Розв’язання:
Відокремимо змінні, для цього обидві частини рівняння ділимо на y(1+x), маємо:
,
інтегруємо
2ln(1+x) = lny+ lnc , звідки
(1+x)2 = yc - це загальний розв’язок рівняння .
Але за умовою задачі x=1, y=4 підставимо ці значення у загальний розв’язок
22 = 4·с, звідки с=1
При цій умові із загального розв’язку маємо у=(1+х)2 - це і є частинний розв’язок даного рівняння.
Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
Лінійним
диференціальним рівнянням першого
порядку називається рівняння виду
(3), де p
i
q
- функції від x, або постійні величини.
Є кілька методів розв’язування рівняння (3). Один з них (метод Бернуллі) полягає в тому, що розв’зок цього рівняння шукають у вигляді добутку
y=u·v (4),
де u=u(x), v=v(x) - невідомі функції від х, причому одна з цих функцій довільна.
Знаходимо
похідну рівності (4)
(5) і підставляємо (4) і (5) в рівняння (3).
Маємо:
Користуючись довільністю у виборі функції v(x), доберемо її так, щоб
тоді
Розв’яжемо ці рівняння, відокремлюючи в них змінні і інтегруючи, знайдемо функції u(x) і v(x), а потім і саму функцію y=uv.
Приклад 3. Знайти загальний розв’язок диференціального рівняння :
Розв’язання:
Це
лінійне рівняння. Нехай y=uv,
.
Маємо:
;
;
;
;
;
;
.
Підставляємо значення v у друге рівняння і розв’язуючи його знаходимо функцію u.
;
;
;
;
u=x+c.
Знаючи u і v знаходимо функцію y:
- загальний розв’язок даного рівняння.
