III. 2. Зміст теми:

• Будова і функція мієлінового нервового волокна

• Будова і функція безмієлінового нервового волокна

• Механізм проведення потенціалу дії безмієлінового волокна

• Механізм проведення збудження в мієлінових нервах

• Типи нервових волокон

III. 3. Рекомендована література:

За редакцією Я.І. Федонюка «Анатомія та фізіологія з патологією», стор.51-53

В.І. Філімонов «Фізіологія людини», стор 33-39

Под редакцией В.М. Покровского, Г.Ф. Коротька «Физиология человека»

стр.67-69

III. 4. Орієнтовна карта для самостійної роботи.

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
Вивчити: 1. Будову і функцію мієлінового та безмієлінового нервових волокон. 2. Механізм проведення збудження в нервах.	Звернути увагу на особливості функції, механізм проведення збудження

Завдання №1. Написати конспект всієї теми.

Завдання №2.

Намалювати будову мієлінового волокна

Завдання №3.Вирішити тести:

1. Мієлінова оболонка складається з:

a) Ліпідів

b) Білків

c) Вуглеводів

d)Води

2. Швидкість проведення імпульсу залежить від:

1. Довжини волокна

2. Діаметра волокна

3. Наявності або відсутності оболонки

4. Калію

3. Мієлінові волокна:

1. Асоціативні

2. Вегетативні

3. Секреторні

4. Соматичні

4. Стан незбудливості називають:

1. Лабільністю

2. Рефрактерністю

3. Потенціалом дії

4. Деполяризацією

5. Найбільша лабільність у:

1. Нервових клітинах

2. Не посмугованих м’язових волокнах

3. Посмугованих м’язових волокнах

4. Синапсах

Завдання №4. Дати відповіді на запитання:

1. В яких випадках подразнення рецептора не викликає відповідної реакції, тобто рефлекс не відбувається?

2. Якщо людина тривалий час сидить або лежить у незручній позі, вона відчуває затерплість кінцівок. Поясніть , чому виникає це явище?

III. 5. Питання для самоконтролю

1. Що являють собою нервові волокна?

2. На які групи поділяють нервові волокна?

3. Де зустрічаються мієлінові нервові волокна?

4. Як поширюється ПД у безмієліновому нервовому волокні?

5. Як проходить струм через мембрану перехоплювальної ділянки мієлінового нерва?

6. Як поширюється ПД, що виникає в тілі нейрона, на периферію?

7. Що настає пізніше: відносний або абсолютний рефрактерний період?

Комунальний заклад охорони здоров’я

Харківський медичний коледж №2

Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів №6

з теми:

«Кровопостачання мозку. Поняття про ліквор, гематоенцефалічний бар’єр»

Навчальна дисципліна Фізіологія

Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

Курс II

Кількість навчальних годин 3

Викладач Гетманенко С.В.

Харків 2012р.

I. Актуальність теми.

Мозок як наймолодше еволюційне утворення для забезпечення своєї функції потребує ще більш суворих гомеостатичних умов, ніж інші органи. Його надійно убезпечено від можливого впливу вмісту речовин крові завдяки наявності гематоенцефалічного бар’єру. Через судини мозку за 1 хв. проходить до 750 мл крові, що становить близько 13% ХОК , при масі мозку близько 2-2,5% маси тіла. Тобто мозковий кровотік дуже інтенсивний і в дорослої людини становить у середньому 50 мл 1 хв/100г.