1.2 Висока концентрація талантів серед викладачів і студентів

Отже світові експерти рекомендують робити ставку на залучення

кращих у світі науковців і педагогів, відбір на навчання лише самих

талановитих молодих людей. Для вітчизняного ВНЗ недостатня

реалістичність виконання цієї рекомендації пов’язана не тільки із фінансовою

спроможністю того чи іншого навчального закладу, але й, нажаль, з низькою

привабливістю життя в Україні з її численними соціально-економічними й

екологічними негараздами сьогодення. Тому ціль забезпечення високої

концентрації талантів, формування (меншою мірою відбору) особистостей із

відповідними якостями українські виші мають прийняти як стратегічно

важливу ціль навчально-виховного процесу (хоча, зрозуміло, за зростаючого

контингенту студентів вона не є простою в реалізації).

Охарактеризуємо роботу з контингентом споживачів послуг СумДУ.

В умовах скорочення обсягів держзамовлення у системі вищої освіти

України зазначений показник в університеті майже не змінився, а за

спеціальностями «Лікувальна справа», «Правознавство» та заочною формою

навчання суттєво збільшився. Також в основному збережені й ліцензійні

обсяги підготовки. Кількісні показники формування контингенту за денною

формою навчання є найвищими серед ВНЗ Сумщини. Незважаючи на

демографічні тенденції, які мають все більший негативний вплив, загальне

збільшення контингенту студентів денної форми спеціальностей ІІ-ІV рівнів

акредитації у 2009 р. становить близько 24 % відносно 2004 р., заочної –

21 %. Загальний контингент осіб, які навчаються по комплексу СумДУ,

становить 20,2 тис. осіб. Потужними темпами збільшується контингент

студентів дистанційної форми навчання, який становить близько 850 осіб.

Контингент іноземних студентів збільшився із 158 осіб (2004 р.) до 866 осіб,

тобто у 5,5 разів. Усього кількість слухачів системи підвищення кваліфікації

збільшилася до 1962 осіб (рисунок 1.2). Незайве ще раз підкреслити, що в

25

умовах масової вищої школи особливий сенс для нас має завдання

забезпечення якості підготовки фахівців, яке є одночасно й метою усіх наших

заходів, і найважливішим критерієм їх ефективності. В університеті мають

вивчатися науки, головною є функція академічна, спрямована на розвиток

особистості, а не професійно-реміснича, що підтверджують і темпи

оновлення необхідних знань, і перманентні зміни у спрямованості

професійної діяльності випускника.

Рисунок 1.2 – Контингент осіб за спеціальностями ІІ-ІV рівня акредитації,

які навчаються в СумДУ

Розвиток наукових досліджень був визначений як головний пріоритет

діяльності, що суттєво впливає і на якість підготовки фахівців, і на

підготовку науково-педагогічних кадрів, і на рейтинг університету в цілому.

Позитивна динаміка за цим напрямом досягнута передусім за рахунок

системної роботи зі створення відповідного науково-освітнього середовища,

залучення всіх ланок університетського менеджменту, створення

загальноуніверситетської нормативної бази стимулювання наукових

досліджень.

Що стосується контингенту викладачів, то стратегія передбачає

26

досягнення показника питомої ваги осіб із відповідними ступенями та

званнями серед науково-педагогічних працівників – 80 %, у тому числі

докторів наук – 15 %, при цьому підготовка докторів наук є головним

чинником виконання Перспективного плану кадрового забезпечення СумДУ.

Про успішність механізму перспективного планування кадрового

забезпечення свідчать такі цифри: кількість науково-педагогічних

працівників із науковими ступенями і вченими званнями порівняно з 2004 р.

збільшилася на 177 осіб (12,3 %) і становить 484 особи; кількість докторів

наук, професорів збільшилась із 41 (2004 р.) до 63 осіб (із 7,7 % до 9,1 %);

кількість кафедр, які очолюють доктори наук, професори збільшилась із 27

(2004 р.) до 36 (на 33 %), у тому числі за випусковими кафедрами із 19 до 23

(на 21 %); збільшено до 9 кількість наукових спеціальностей вчених рад із

захисту дисертацій, уперше відкриті спеціальності «Економіка та управління

підприємствами», «Економічна безпека»; кількість захистів докторських

дисертацій за п’ятиріччя збільшилась удвічі, кандидатських – у 1,6 рази;

контингент аспірантів збільшився майже у 1,5 рази (із 143 до 207 осіб), а

прийом до аспірантури удвічі; починаючи з 2007 р. Наочно наявну динаміку

демонструє рисунок 1.3.

Рисунок 1.3 – Динаміка зростання кількості захистів дисертацій

27

Організуючі роботу з кадрового забезпечення, намагаємося відшукувати

наявні резерви. Наприклад, підготовка науково-педагогічних кадрів має

значно більшою мірою, ніж склалося, спиратися на розгалужену систему

доаспірантської підготовки як на рівні магістерських програм, так і

бакалаврату (групи наукового резерву зі складанням іспитів кандидатського

мінімуму, дипломні проекти і роботи переважно наукоємної спрямованості

як частини дисертаційної роботи, навчання найбільш обдарованих студентів

за індивідуальними навчальними планами поглибленої наукової

спрямованості, істотне поширення студентської наукової діяльності в

цілому). Реформування аспірантської підготовки необхідно проводити

шляхом якісного наповнення структурованих навчальних планів

міждисциплінарними курсами із методології досліджень і наукових навичок,

педагогічної майстерності та педагогічних інновацій, управління проектами,

фахових спецкурсів, англійського академічного письма та англійської мови

як мови найбільш цитованих джерел.

З метою продовження політики стимулювання наукових досліджень,

забезпечення їх економічної привабливості, пріоритетної первинності

наукової роботи стосовно інших видів діяльності, підвищення її ефективності

передбачається:

- проводити постійну роботу з удосконалення внутрішньо-університетської

нормативної бази, у тому числі для стимулювання залучення

позабюджетного фінансування наукових досліджень, оприлюднення

наукових досліджень у виданнях з високим імпакт-фактором;

- визначити критерії оцінки якості фундаментальних і прикладних

досліджень із врахуванням реалій ринкових відносин;

- нормативно зменшувати розрахункове навчальне навантаження по

кафедрах із найвищими показниками у науковій і міжнародній діяльності;

- вживати заходів щодо підвищення рівня суспільного визнання здобутків

наукових шкіл університету (участь у загальнодержавних конкурсах

підручників, представлення до державних премій, почесних звань тощо);

28

- розробити цільову комплексну програму щодо створення сприятливих

умов для виконання наукових досліджень молодим науковим загалом як

основним рушієм дослідницького університету.

Також потребує окремого розроблення система заходів стимулювання

щодо якісної педагогічної діяльності.

Нарощування обсягів підготовки наукових кадрів (як за рахунок

держзамовлення, так і за рахунок інших джерел фінансування) має стати

самодостатнім напрямом діяльності щодо забезпечення потреб регіону

(інших ВНЗ, наукових установ, різних секторів економіки) у кадрах вищої

(передусім кандидат наук) кваліфікації. При цьому важливо проводити

постійну роботу щодо збільшення кількості спеціальностей у спецрадах із

захисту дисертацій (у тому числі докторських), відкриття спецрад за новими

напрямами та збільшення кількості наукових спеціальностей підготовки

докторів і кандидатів наук із досягнення відповідності (за їх спрямованістю)

до майже усіх навчальних спеціальностей ІІІ-ІV рівнів акредитації та

профілів діяльності більшості кафедр, що є важливим показником

рейтингової оцінки ВНЗ.

Для забезпечення відкритості науково-освітнього середовища СумДУ

значна увага приділяється міжнародній активності викладачів, окремих

науковців і наукових шкіл. Сумський державний університет набув

членство у Міжнародній асоціації університетів (Париж), Європейській

асоціації університетів (Брюсель), Асоціації університетів Південної та

Східної Європи й регіону Чорного моря (Афіни), Євразійській асоціації

університетів (Москва), Всесвітній організації охорони здоров’я (Женева),

Велика Хартія Університетів (Болонья). Загальна кількість щорічно

виконуваних міжнародних грантів зросла з 3 у 2004 році до 19 і відповідно

суттєво збільшився обсяг фінансування. Кількість наукових публікацій у

зарубіжних виданнях зросла з 16 у 2004 р. до 135, тобто у 8,4 рази.

Завдання, визначені на п’ятирічну перспективу – це: створення спільних

науково-навчальних комплексів із іноземними ВНЗ, організація спільних із

29

зарубіжними партнерами науково-виробничих підприємств, навчальних,

ресурсних центрів тощо; видання міжнародних підручників, публікацій у

співавторстві із провідними зарубіжними вченими; вихід власних наукових

журналів на високий рівень міжнародного визнання; збільшення у 2-3 рази

кількості міжнародних грантів різноманітної спрямованості, у тому числі

індивідуальних грантів молодих науковців для забезпечення доступу до

сучасного інструментарію; а також реалізація через угоди із закордонними

університетами програм сприяння мобільності студентів, викладачів,

науковців; започаткування сумісно із зарубіжними партнерами програм

«подвійних» дипломів за технологіями «включених» семестрів, інтегрованих

навчальних планів тощо. Запорукою успішної наукової, грантової діяльності,

появи нових високотехнологічних напрямів досліджень, поширення

транскордонних інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання є

забезпечення, у тому числі відповідною фінансовою та кадровою

підтримкою, подальшого випереджаючого розвитку інформаційно-

комунікаційної системи університету.

Розвитку талантів студентів і співробітників університету сприяє

поширення позанавчальної роботи як за формами, так і за кількісними та

якісними показниками передусім через відповідну співпрацю з органами

студентського самоврядування, студентською та викладацькою

профспілками, через розвиток відповідної інфраструктури, її організаційного

та фінансового забезпечення. Охарактеризуємо результати цієї роботи на

прикладах спортивних досягнень. Університет неодноразово відзначався як

переможець обласних конкурсів за кращу організацію спортивно-масової

роботи і як переможець міських та обласних універсіад, чемпіонатів серед

ВНЗ. Серед наших студентів є рекордсмени, призери, переможці спортивних

змагань загальноукраїнського, європейського та світового рівнів.

Університет підтримує 3 команди – учасниці першої та вищої ліг чемпіонату

України (футзал, волейбол, теніс). Кількість студентів-спортсменів високого

рівня зросла від першого розряду до майстра спорту міжнародного класу

30

майже удвічі (із 90 до 165 осіб).

Бути згодним із певним стратегічним рішенням принципово і стати

учасником його реалізації (хотіти для цього працювати і знати як) – дві різні

речі. Методологія класичних американських організацій базується багато в

чому на чітких схемах розподілу відповідальності та повноважень,

використанні детальних посадових інструкцій, формальних механізмах

координації і контролю [4]. Працьовита, але можливо не завжди точна і

відповідальна у своїх обіцянках українська ментальність, на нашу думку,

виграє від формалізації робіт та інформаційних потоків, деталізації на рівні

тактики, запланованого у перспективних документах. У СумДУ сформована

нормативна база (реєстр включає більше 200 найменувань), що забезпечує

системний характер організаційної роботи за всіма напрямами діяльності,

розвиток демократизму управління, внутрішніх взаємовідносин. Серед таких

документів: «Положення про організацію наукової, науково-технічної

діяльності у СумДУ», «Положення про додаткове преміювання докторів та

кандидатів наук, що працюють у СумДУ, за досягнення у науковій роботі та

підготовці науково-педагогічних кадрів» та інші

(http://www.sumdu.edu.ua/ua/general/registry/). Наразі розробляється

процедура підтримки комплекту положень СумДУ в актуальному стані,

відповідно до змін в самому університеті й у зовнішньому середовищі. Для

формуванню згуртованості суб’єктів управлінської та науково-навчальної

діяльності університету у нормативній базі серед іншого представлені,

наприклад, положення про Центри колективного користування науковим та

технологічним обладнанням СумДУ, про створення Центру колективного

користування електронно-мікроскопічним обладнанням. Хоча питання

запобігання ізольованості діяльності інститутів і факультетів один від

одного, проблема надмірної конкуренції ще вимагають свого подальшого

опрацювання. Розроблювана нормативна база має також давати відповіді на

питання забезпечення зворотного зв’язку, моніторингу зовнішніх і

внутрішніх процесів, швидкого і гнучкого реагування на зміни.

31

Для забезпечення самооновлення організації у кожного з її

співробітників потрібно створити почуття напруги, вивести динаміку

функціонування на коло «прагнення до досконалості – визначення цілей –

стратегія оновлення – покращення діяльності», при цьому потрібно подолати

хворобу самозаспокоєння та розслаблення, тобто розірвати коло

«задоволеність результатами діяльності – відсутність бачення – звична

діяльність – відставання» [7, с. 77; 42, с. 54-55].

Завдяки намаганням науково-освітянської спільноти СумДУ багато вже

зроблено як для університету, так і для регіону. Але чітко розуміємо у

процесі організаційного розвитку у наш час швидких змін немає ніякого

остаточного «стоп, ми досягли вершини». Тому багато приділяємо уваги

планам на перспективу, яку потрібно реалізувати.