Передмова

!

Для розуміння якості в сучасному сенсі необхідно дослідити особливості розвитку цієї науково-практичної галузі (на думку багатьох фахівців – нової науки) у ХХ ст. Можна визначити щонайменше три підходи стосовно визначення етапів розвитку думки та практики у сфері якості у ХХ ст., які:

• відображають внесок провідних фахівців у розвиток цієї сфери (табл. 1.1);

• визначають методи, техніки, інструментарій у сфері якості (табл. 1.2);

• зосереджуються на співвідношенні загального менеджменту та управління якістю (рис. 1.1).

Етап / ставлення до визначення якості

Період панування у світі в XX ст.

Основні засоби

Перевірки I&T (Inspection and Tests)

Якість продукції як відповідність стандарту

30-50-ті рр.

• Стандартизація

• Виявлення невідповідної продукції

• Сортування, класифікація за градаціями і класами

• Коригувальні дії

• Ідентифікація джерел невідповідностей

Контроль якості QС (Quality Control)

Якість продукції як відповідність стандарту та стабільності процесів

50-60-ті рр.

• Розробка Настанови з якості

• Обробка даних з виконання процесів

• Самоперевірка (самоконтроль)

• Випробування продукції

• Планування основних показників якості

• Використання основних статистичних методів (статистичний контроль якості – SQC)

• Контроль документації

Забезпечення якості QA (Quality Assurance)

Якість продукції, процесів як відповідність вимогам споживачів

60-70-ті рр.

• Упровадження системи якості

• Перспективне планування якості

• Урахування витрат на якість

• Охоплення невиробничих операцій

• Аналіз характеру й наслідків відмов

• Статистичне управління процесами (SPC)

• TQC (Total Quality Control) – комплексне управління якістю

• CWQC (Company Wide Quality Control) –управління якістю, що охоплює всю компанію

Менеджмент якості QM (Quality Management)

Якість як задоволення вимог споживачів та потреб співробітників

70-80-ті рр.

• Побудова Політики у сфері якості

• Управління процесами

• Вимірювання виконання

• Залучення персоналу

• Стандарти та системи управління якістю

Всеохопне управління на основі якості TQM (Total Quality Management)

Якість як задоволення потреб усіх зацікавлених сторін

80-90-ті рр.

• Розгортання Політики у сфері якості

• Залучення постачальників і споживачів

• Охоплення всіх операцій

• Командна робота

• Самооцінювання

!

Сучасний стан управління на основі якості може бути схарактеризований такими складовими:

1. Авторські моделі та школи TQM:

• пропонуються відомимии фахівцями – «гуру якості», наприклад, Дж. Окланд та Г. Канджи (Велика Британія), В. А. Лапідус (Росія) (див. далі – п. 1.4), школа Інституту Джурана (США) та пов’язана з нею школа Асоціації Л. Сендхольма (Швеція).

2. Стандартизовані моделі систем управління:

• на сьогодні представлені моделлю міжнародного стандарту ISO серії 9000 «Бачення 2000» (Vision 2000), що встановлює мінімальні вимоги до систем управління якістю, та моделями міжнародних стандартів щодо інших систем управління, які є сумісними з ISO серії 9000 (див. далі – тема 4).

3. Моделі організаційної досконалості та моделі діагностичного самооцінювання:

• моделі «ідеальних організацій», на базі яких проводяться регіональні, національні та міжнародні конкурси (див. далі – п. 1.5);

• моделі, основною метою яких є не участь у конкурсах з якості, а виявлення причин низького рівня виконання або перешкод для поліпшення виконання та пошук можливостей для поліпшення процесів і системних факторів. Бали в подібних моделях розглядаються лише умовно.

4. Інші моделі, спрямовані на досягнення найвищої якості:

• найбільшої популярності в останні роки набули «Шість сігма» («Six Sigma» або «6σ») та «ощадливе виробництво» (Lean Production).

5. Інструменти (техніки), що отримали назву «інжиніринг якості»:

• велика кількість методів та методик, які використовують для збору, обробки та аналізу інформації з метою прийняття управлінських рішень (див. далі – п. 1.6);

• серед достатньо нових мультидисциплінарних підходів, що, безумовно, набудуть у XXI ст. подальшого розвитку як інструменти якості, визначають:

• систему економіки якості;

• збалансовану систему показників (BSC);

• теорію організацій, що навчаються (Learning Organization);

• управління знаннями (Knowledge Management);

• теорію та практику управління змінами;

• досвід багатьох організацій свідчить, що існує тенденція інтеграції різноманітних елементів означених складових управління на основі якості (наприклад, «Lean-Six Sigma»).

!

Кожна організація, яка прагне досконалості, обирає свій унікальний набір адаптованих до власної організаційної культури методологій, методів та методик.