Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OK_UYa_RED.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Внесок японських експертів у розвиток управління на основі якості

Автор

Внесок у розвиток управління на основі якості

Каору Ісікава (1915-1989)

  1. Започаткував застосування статистичного контролю якості на трьох основних рівнях: усі залучені, керівники всіх рівнів, фахівці високого рівня.

  2. З «Семи традиційних (класичних) інструментів контролю якості» найбільш відомим і застосовним є «діаграма Ісікави».

  3. Очолював рух з поширення практики гуртків якості (Quality Control Circle), діяльність яких займає центральне місце у визначенні «Гемба».

Gemba – робоче місце або елемент виробничого процесу, що є реальним джерелом виникнення проблеми.

  1. Постійно наголошував на необхідності провідної ролі держави в реалізації національних програм щодо якості та відродження національної економіки.

Геніті Тагуті (1924)

  1. Усі техніки та інструменти якості, за Геніті Тагуті, мають бути застосовані, перш за все, на стадії розробки концепції (ідеї) продукції та конструювання, тому що пізніше всі доопрацювання будуть коштувати набагато дорожче.

  2. Серед основних постулатів Тагуті щодо управління на основі якості найбільш важливими є такі два:

  • найважливішою мірою якості продукції є загальні втрати, що виникають у суспільстві впродовж її життєвого циклу;

  • для зменшення варіацій вихідних параметрів продукції (або процесу) необхідно створювати робастні системи.

Робастна система – стійка до зовнішніх впливів система, що створюється шляхом мінімізації варіацій показників якості за об’єктивним критерієм стабільності «сигнал/шум».

Закінчення табл. 1.7

Автор

Внесок у розвиток управління на основі якості

Сієго Сінго (1909-1990)

  1. Запропонував метод Poka-Yoke (недопущення невидимої помилки):

  • підійти якомога ближче до джерела помилки;

  • увести одразу всі заходи попередження виникнення проблеми;

  • застосовувати прості та швидкісні організаційно-технічні рішення;

  • поліпшення здійснювати швидко, із залученням усіх співробітників до розв’язання проблеми

  1. Достатньо радикальною, але обґрунтованою економічно, є теза Сінго щодо необхідності зупиняти будь-який процес, що здійснюється з неприпустимими невідповідностями, до виявлення джерела проблеми, тому що втрати від його функціонування в суспільному масштабі можуть бути значно більшими.

Продовження розгортання управління на основі якості від вирішення суто технічних питань до зосередження на розвитку «людських ресурсів» яскраво демонструють представники «західної школи» (табл. 1.8).

Таблиця 1.8

Внесок представників «західної школи» у розвиток управління на основі якості

Автор

Внесок у розвиток управління на основі якості

Філіп Кросбі (1926-2001)

Концепції «Нуль дефектів» (Zero Defects – ZD) та «Роби правильно з першого разу» (Do It Right First Time) Філіпа Кросбі спрямовані на зменшення витрат організації від невідповідностей та перероблення завдяки впровадженню чотирьох «абсолютних постулатів»:

  1. Якість визначається як відповідність вимогам споживачів, а не як «хороша-погана».

  2. Система, що створює якість – це попередження, на відміну від констатації.

  3. Реалізація правила «нуль дефектів» замість «непогано».

  4. Економічний вимір якості – це втрати від невідповідності вимогам.

За даними Кросбі, організації втрачають від 20 %

(у виробничій сфері) до 35 % (у сфері надання послуг) доходів від невідповідностей та перероблення.

Закінчення табл. 1.8

Автор

Внесок у розвиток управління на основі якості

Томас Петерс (1942)

  1. Досконале управління організацією означає управління якістю процесів. Томас Петерс основну роль у цьому відводив лідерству (leadership) поряд з виконанням вимог споживача, постійним поліпшенням якості та турботою про персонал (Managing by Wandering About – MBWA).

  2. Вивчивши досвід найбільш успішних компаній США, він дійшов висновку, що:

  • підґрунтям їх організаційної досконалості є управління на основі якості, визначив 12 головних ознак успішної організації;

  • якість є основою для успіху не тільки на рівні організації, а також для окремої держави або групи держав.

  1. За Т. Петером, поняття «організаційної досконалості» (Business Excellence) майже повністю збігається з визначенням єдиної системи якості організації, що керується фахівцем вищої кваліфікації (Coach).

Клаус Меллер (1945)

  1. Наполягає на провідній ролі людського фактору. У запропонованій ним системі поглядів унікальна особистість кожного співробітника є підґрунтям для досягнення організаційної досконалості.

  2. Визначаючи два рівні забезпечення якості:

  • ідеальний (Ideal Performance Level – IP)

IP – персональна мета кожного співробітника, що формується та змінюється залежно від досвіду, знань та виду діяльності, і залежить як від індивідуальних якостей, так і від зовнішніх впливів.

  • актуальний (Actual Performance Level – AP)

АР – особистісні якості фахівця, на які впливають зовнішні фактори.

  1. Вважає, що тільки у свідомій системі цінностей можливим стає збіг даних рівнів, що уможливлює загальний прогрес системи якості та комфортний організаційний клімат (OK-feeling).

  2. Таке свідоме ставлення до праці не виникає випадково – необхідна розробка програми персональних досягнень для кожного співробітника.

Отже, ефективна система постійного вдосконалення організації ґрунтується на освіченій та регулярно поповнюючій знання окремій особистості, рівень досягнень якої є керованим у межах системи якості організації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]