2. Суб'єкти державного фінансового контролю

Функції фінансового контролю поширюються на всю господарську та фінансову діяльність підприємств і організацій. Згідно з проектом Закону України «Про систему державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль поділяється на:

• загальнодержавний;

• спеціалізований;

• відомчий;

• комунальний (муніципальний).

Організаційна структура державного фінансового контролю в Україні :

Загальнодержавний контроль здійснюється Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України (КМУ) під час реалізації наданих їм конституційних повноважень. Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Цей орган контролю здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Спеціалізований державний фінансовий контроль здійснюється Міністерством фінансів України (МФУ), Головним контрольно-ревізійним управлінням (ГоловКРУ) при Міністерстві фінансів України, Державним казначейством України, Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ), Національним банком України (НБУ), державними комітетами, їхніми структурними підрозділами та іншими спеціалізованими органами контролю.

Функції та завдання органів контролю регламентовані законами України.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного контролю за витрачанням грошових коштів, матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів та державних валютних і спеціальних фондів.

Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України:

1) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю своїх структурних адміністративно-територіальних підрозділів контрольно-ревізійних управлінь і відділів в областях, районах, містах України;

2) розробляє інструктивні нормативні акти з методики проведення ревізій;

3) організує роботу з проведення ревізій і перевірок контрольно-ревізійних підрозділів в Автономній Республіці Крим, областях України, узагальнює результати ревізій, повідомляє про них органи законодавчої влади;

4) проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності, зберігання коштів і матеріальних цінностей, стану обліку та звітності в міністерствах, відомчих державних комітетах, державних фондах, підприємствах та організаціях, що отримують кошти з бюджету та державних валютних і спеціальних фондів;

5) проводить перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються з державного бюджету;

6) здійснює контроль за усуненням недоліків, виявлених попередніми ревізіями і перевірками.

Відомчий контроль здійснюють міністерства, державні комітети, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об’єднання відповідно до законодавчих та інших нормативних актів, якими передбачено проведення комплексних ревізій і контрольних переві­рок фінансово-господарської діяльності підприємства за ініціативою власника, тобто органу, якому підпорядковане підприємство на правах власності. Відомчий контроль є різновидом внутрішнього державного фінансового контролю, що здійс­нюється в межах одного державного органу службою контролю, створеною цим органом і підпорядкованою керівнику цього органу.

Комунальний (муніципальний) фінансовий контроль здійснюєть­ся радами народних депутатів та їхніми комісіями, незалежними профспілками, членами партій та рухів відповідно до повноважень, наданих законодавством України.

Права, обов’язки та відповідальність посадових осіб органів державного фінансового контролю регулюються чинним законодавством та галузевими інструкціями.

Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Положенням про державну контрольно-ревізійну службу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 515 від 5 липня 1993 р., визначені такі права посадових осіб державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС): ревізувати і перевіряти в міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

1. безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їхнього обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою. Зупиняти видаткові операції за рахунками в банках та інших фінансових установах у випадках, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику ДКРС виконувати свої обов’язки;

2. залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировинита матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених для цього коштів;

3. вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються або перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підробок, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи в справах акт про вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

4. одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності, — довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються або перевіряються. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, установлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

5. одержувати від службових і матеріально-відповідальних осіб об’єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають під час ревізій і перевірок;

6. вимагати від керівників та інших службових осіб об’єктів, що ревізуються або перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані й занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кош­ти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

7. стягувати в дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, під­при­ємствами, установами й організаціями за незаконними угодами, без установлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

8. накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

9. застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні».

Серед обов’язків ДКРС — суворе додержання положень Конституції України, законів України, дотримання прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законом. Однак основний службовий обов’язок ревізорів ДКРС — це якісне й своєчасне проведення ревізій і перевірок. Вони повинні досконало знати чинне законодавство, що стосується діяльності ревізованого підприємства, і керуватися ним у практичній роботі; володіти всім комплексом методичних прийомів контрольно-ревізійної роботи та вміло їх використовувати в процесі здійснення контрольний дій.

Службові особи ДКРС зобов’язані:

• об’єктивно висвітлювати виявлені факти порушень та зловживань, їхні причини, розмір матеріального збитку, винних осіб;

• пред’являти документ на право проведення ревізії керівним працівникам ревізованого підприємства, установи, організації;

• у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам;

• під час вилучення документів у зв’язку з їхньою підробкою або виявленими зловживаннями негайно повідомляти про це правоохоронні органи. Належно оформляти вилучення документів передання їх правоохоронним органам та повернення після закінчення ревізії, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про вилучення цих документів;

• забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.

За невиконання або неналежне виконання службовими особами ДКРС своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності, а саме за:

• несвоєчасність, неповноту та неналежну якість проведеної перевірки чи ревізії;

• необ’єктивність висвітлення результатів контролю;

• повне або часткове приховування виявлених порушень і зловживань чи їхнє заниження; неправильність і необґрунтованість висновків за результатами контролю та неповне визначення матеріальних збитків;

• використання службового становища в корисливих цілях;

• дострокове розголошення матеріалів ревізії, які потім не підтвердилися чи їхнє розголошення призвело до знищення доказів, а також несвоєчасне і неякісне вивчення господарських операцій.

Обов’язки, права і відповідальність посадових осіб ревізованих підприємств та організацій. Посадові особи, службова діяльність яких контролюється органами державного контролю, повинні на вимогу відповідальних службових осіб ДКРС (ревізорів) пред’являти для перевірки документи, облікові ре-гістри, грошові кошти, матеріальні цінності, давати пояснення в усній і письмовій формах з питань, які стосуються ревізії чи перевірки.

Посадові особи мають право:

• бути присутніми під час інвентаризації матеріальних цінностей, контрольних запусків сировини та матеріалів у виробництво, контрольних обмірювань, обстежень складів, місць зберігання матеріальних цінностей;

• ознайомлюватися з актами ревізій і перевірок, що стосуються їхньої службової діяльності, подавати в письмовій формі пояснення і заперечення до них;

• ознайомлюватися з усіма документами і звітами, які є підставою для висновків про допущені недоліки в роботі, порушення і зловживання, а також з проведеними розрахунками обсягів сум, які належать до відшкодування матеріальних збитків;

• подавати ревізорам оригінали документів та інші матеріали на виправдання своїх дій.

Посадові особи ревізованого підприємства несуть відповідаль­ність за навмисне викривлення фактів і обставин, унаслідок якого для ревізора стало неможливим визначити дійсний зміст господарських операцій і розмір заподіяного підприємству матеріального збитку.