- •Розділ 1. Теоретичні аспекти впровадження і розвитку інтерактивних технологій в школі
- •1.1. Поняття інтерактивного навчання та наукові підходи до його визначення
- •1.2. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технології
- •1.3. Особливості використання інтерактивних засобів навчання в школі
- •Розділ 2. Дослідження успішності молодших школярів з використанням інтерактивних технологій
- •2.1. Методика використання інтерактивних технологій в початковій школі
- •2.2. Методика проведення уроку з використанням інтерактивних технологій
- •2.3. Дослідження впровадження інтерактивних методів навчання в початкових класах
- •Список використаних джерел
- •Висновки
- •Хід заняття
- •IV. Повідомлення теми, мети уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу
- •VII. Підсумок уроку
- •Viiі. Домашнє завдання.
2.2. Методика проведення уроку з використанням інтерактивних технологій
Розглянемо методику організації використання інтерактивних технологій на уроці.
Вчитель задає тематику уроку, наприклад умовивід на основі казки, тексту, який був заданий додому. Він пропонує згадати текст і сказати, використовуючи мікрофон, чим важливий матеріал твору; що учні знають з цієї тематики додатково.
Учитель дає учням мікрофон або якийсь предмет (ручку, олівець), який є уявним мікрофоном, пропонує почергово стисло і швидко висловитися. Говорити може тільки той, хто одержав мікрофон. Відповіді учнів записуються на дошці. Вони не коментуються, не оцінюються, а посто констатуються. Після цього вчитель переходить до викладу нової теми.
Не слід думати, що інтерактивна вправа одразу вийде. Не всі учні з першого разу братимуть “мікрофон”. Тому можна дозволити повторити вже сказати або сказати щось від себе, адже відповіді не коментуються і не оцінюються.
“Мозковий штурм” – ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему ”мозкового штурму” : “Що ви знаєте про ріки України?” При цьому “мозковий штурм” організовують за такими правилами:
1. Усі учасники “штурму” пропонують ідеї щодо географічних назв (ідеї можуть бути різними, навіть фантастичними).
2. Один учень (“секретар”) записує на дошці запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість запропонованих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.
3. Ідеї систематизують, аналізують, розвиваються групою.
4. Обирають найкращі рішення. На дошці записують:
— Назви рік України.
— Яка річка найбільша?
— Яка річка протікає через наше місто?
— В яку річку, більшу за розміром, впадає та чі інша річка?
— В яке море впадають ці ріки?
Правила поведінки під час “мозкового штурму”:
Намагатися висунути якомога більше ідей.
Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.
Можна розвивати ідеї інших учасників.
Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.
Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом.
Вчитель об’єднує учнів у групи, пропонує завдання, дає декілька хвилин для спільного обговорення. Наступним етапом є представлення результатів роботи кожної групи, обмін своїми ідеями та аргументами з усім класом.
Ігрові методи інтерактивного навчання передбачають застосування таких постих і поширених ігор на уроках.
1. Робота в парах. Всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером, і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати і вести дискусію. Під час роботи в парах використовую ігри: ”Конкурс красунь”, “Запали вогник”, “Заселіть будиночки”, “Прикрась ялинку”, “Чарівні клітинки” та інші. Я використовую не лише навчальні ігри, в ігри, як засіб взаємонавчання.
2. Робота в групах. Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різких поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв’язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.
3. “Мозковий штурм”. “Мозковий штурм” є відмінним методом для використання досвіду учнів із метою розробки ідей. Є дуже специфічні правила й основні принципи для “мозкового штурму”. “Мозковий штурм” найкраще спрацьовує в групах у кількості 5–7 осіб.
Основні ознаки:
Чітко визначте проблему або тему для “мозкового штурму”. Працюйте в колі.
Оберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Він повинен заохочувати кількість, а не якість ідей.
Щоб збільшити появу нових ідей, ви можете надати учням певний час на роздуми і після декількох хвилин розпочинати знову.
4. “Криголами”. На уроках української мови та читання дітям пропонується така форма як “криголами” – спеціально психологічно обґрунтовані вправи, використовуються на початку заняття. Вони ламають кригу відчуженості, згуртовують учнів, сприяють формуванню товариськості.
5. „Будьмо знайомі!”. У І класі, коли діти ще не знають один одного, доцільно використати таку вправу. Учасники стають у коло, кожен називає своє ім’я і розповідає всім про улюблене заняття. Потім відбувається поділ на групи за улюбленими заняттями. Наприклад, хто любить малювати, грати в футбол, рибалити, дивитися мультики тощо. Таким чином, учитель має змогу довідатися про коло інтересів своїх вихованців і використовувати цю інформацію у плануванні виховної роботи, на уроках читання тощо.
6. “Роби, як я”. Коли діти втомилися на уроці, проводимо таку розминку: “Роби, як я!”. Учні заплющують очі, а вчитель робить окремі шумові дії (оплески, тупотіння, стукіт по парті ручкою і т. д.). Діти на слух повинні відтворити те саме.
7. Асоціативний кущ. Серед інтерактивних методів навчання вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови асоціативного куща, адже їм більш знайомі поняття “логічне дерево”, “гірлянда асоціацій”. На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні.
Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного “куща”, який поступово “розростається”.
