Лекція № 8 « Психологія гендерних відмінностей. Гендерні стереотипи». План:

1. Поняття «гендерного стереотипу».

2. Психологічні відмінності статей.

3. Невротичний розвиток чоловіків та жінок під впливом гендерних стереотипів.

1.Стереотипи – це певна установка, стійкий образ якогось явища, що сформувався в нашій свідомості в ході набуття досвіду. Коли представники різних народів не розуміють світогляду одне одного, це національні стереотипи. Походять вони із нашого далекого минулого, коли велике значення мало все містичне - ритуали, звичаї.

Гендерні стереотипи, що є похідними від загального стереотипного мислення людини, трактують статеві ролі так, якби вони були дійсними біологічними відмінностями. Тобто вчинки, що визначені культурою, перетворюються на хибні уявлення про те, що можуть чи не можуть робити жінки чи чоловіки. Чи підходять жінки на роль пожежника, президента, головнокомандуючого? Людина, що керується сильними гендерними стереотипами, з упевненістю відповість : «Ні, бо жінки не володіють достатнім рівнем агресії, вони не вміють домінувати у групі, серед них мало авторитарних осіб». Проте ми знаємо, що сьогодні жінки з успіхом займають вищезгадані посади та виконують свою роботу навіть інколи краще за чоловіків. Проте гендерні стереотипи мають місце та зберігаються і надалі. Отже, можна сказати, що гендерні стереотипи – це спрощені та широко поширені уявлення про основні характеристики чоловіків та жінок. Т. Говорун стверджує, що гендерні стереотипи - це набір консервативних, загальноприйнятих норм та суджень, які стосуються статусу жінки та чоловіка у сім’ї, норм їх поведінки, мотивів їх вчинків та характеру потреб.

Д\з занот. різні гендерні стереотипи з життя.

2. Психологічні відмінностей обох статей. За результатами дослідження Бендас Т.В. по швидкості сприйняття деталей та переключення уваги, жінки показують більшу ефективність, ніж чоловіки. Останні ж характеризуються вищим рівнем вибірковості, стійкості, об’ємом уваги. Також чоловіки, за рахунок більш широкого розподілу уваги, у незнайомому середовищі почувають себе впевненіше та краще орієнтуються. Жінки, у сприйнятті знайомої їм місцевості, ведуть себе більш обізнано, оскільки акумулюють здобуті раніше знання про цю місцевість та відображають набуту інформацію більш детально, ніж чоловіки. У жінок краще розвинена тонка моторика, вони добре орієнтуються у завданнях із знаками та зображеннями, краще запам’ятовують розміщення предметів у середовищі та швидко перераховують їх.

Дослідники Я. І. Петрова та В.Ф. Коновалова стверджують, що у віці від 18 до 26 років, пам'ять у чоловіків більш розвинена ніж у жінок. Хоча вчений К. Ховланд зауважує, що перевагою чоловіків над жінками у розвитку пам’яті є лише те, що чоловіки краще запам’ятовують цифри, натомість жінки краще відтворюють будь-який матеріал через деякий час.

Чоловіки більш прогностичні у аналізі певних життєвих подій, відповідно практичне мислення у них більш розвинене. Також молоді чоловіки краще вирішують нові інтелектуальні та сенсорно-моторні завдання, проте з віком та при тренуваннях, статеве розмежування у цьому питанні нівелюється.

Щодо характеристик логічного мислення, то у жінок вони більш взаємопов’язані, здатні до тісної кореляції. У той же час у чоловіків, має місце певна автономність різних систем вербального інтелекту. Цікавий факт наводить Аверін В. А., який стверджує, що загальний інтелект чоловіків має чітко виражену структуру, і в ній домінує невербальний компонент. Натомість жіночий інтелект слабко інтегрований.

Левова частка досліджень інтелектуальних здібностей обох статей стверджує, що розбіжності у їх розвитку не залежить від загального рівня інтелекту, а напряму залежить від розвитку спеціальних розумових здібностей. У молодому віці (18-35 років) показник IQ у чоловіків та жінок не дуже відрізняється, але поле обізнаності у різних сферах у чоловіків набагато більший, ніж у жінок. Дослідник Е. Монтегю стверджував, що жінки володіють більшим коефіцієнтом інтелектуальності, ніж чоловіки, та, що найважливіше, краще зберігають його у старості.

Дослідження Е. Торренса та Дж. Гілфорда переконують нас, що творчість та креативність проявляються у обох статех на однаковому рівні.

Харченко С. В. у статті «Інтелектуальні та творчі здібності чоловіків та жінок» експериментально доводить, що у чоловіків частіше діагностується високий рівень інтелекту. Щодо жінок, то у них краще розвинена здатність до визначення понять, абстрагування, порівняння, класифікації, аналізу зв’язків. А також - вищий рівень стереотипності, та міцніший зв'язок між вербальною та невербальною креативністю. Паралельно з цим, вчений наводить ряд характеристик, що у рівній степені розвиненні і у чоловіків і у жінок. Це і рівень загального інтелекту, і рівень його структурованості, і рівень загального розвитку вимови, арифметичних здібностей, просторового мислення, об’єм числової короткочасної пам’яті, і середній рівень вербальної, як і невербальної креативності. Вище згаданий дослідник в іншій статті “Особливості спілкування чоловіків та жінок” діагностував у обох статей однаково часту демонстрацію нетерпимості до критики, нонконформність, небажання брати на себе чужі обов’язки.

Ще одним цікавим фактом гендерної різноплановості є сприйняття успіху чоловіками та жінками. Дослідник Ільїна Ю М. у статті „Психологія успіху – антологія проблематики” стверджує, що чоловікам притаманні дві базові моделі досягнення успіху. Це, по-перше – ціль, яку він обрав сам; по-друге - результат його роботи. Жінкам притаманні аж чотири базові моделі – реалізація, як жінки, як матері, як професіонала, та як творчої особистості. Саме таким чином дослідник пояснює поняття так званого гендерного успіху.

Схожу думку ми знаходимо і у роботах Дж.Грея. Вчений говорить, що чоловіки реалізують себе у житті, головним чином, добиваючись поставленої перед собою цілі. Щодо жінок, то вони, реалізують себе у житті через почуття та взаємовідносини з іншими людьми.