- •1. Введення
- •2. Загальна характеристика спроектованого складу пмм та його споруд
- •3. Характеристика технологічного устаткування для прийому, зберігання та видачі пмм
- •4. Визначення середньодобової витрати авіапмм
- •4.1. Розрахунок витрат пально-мастильних матеріалів
- •Основні характеристики пального при температурі 200с
- •9 (М3/добу)
- •4.2. Розрахунок витрати масла
- •5. Визначення місткості складу
- •5.1 Вибір земельної ділянки під територію складу пально-мастильних матеріалів
- •5.2. Обґрунтування та вибір резервуарів
- •5.3. Конструкція і розрахунок обвалування
- •5.4. Розрахунок системи пожежогасіння
- •6. Розрахунок продуктивності ділянки приймання пального
- •7. Розрахунок кількості пунктів наповнення пз
- •8. Розрахунок трубопровідних комунікацій та підбір насосів
- •8.1. Складання технологічної схеми трубопровідних комунікацій складу
- •8.2. Порядок проведення гідравлічного розрахунку
- •8.3 Підбір електродвигуна до насосу
- •9. Організація прийому, зберігання та видачі нафтопродуктів
- •10. Визначення внутрішньоскладської собівартості
- •11. Заходи безпеки при прийомі, зберіганні і видачі нафтопродуктів
- •12. Заходи екологічної безпеки на складі пмм
- •13. Висновки
- •14. Перелік літератури, використаної при проектуванні
10. Визначення внутрішньоскладської собівартості
Внутрішньоскладська собівартість обробки однієї тонни авіапального визначаємо, виходячи з середньодобової витрати пального авіапідприємством.
В розрахунковій частині проекту була визначена середньодобова витрата авіапального, яку потрібно перевести у масові одиниці:
(10.1)
(кг)
Потім необхідно визначити річну витрату авіапального
(10.2)
Qріч - річна витрата авіапального, т/рік;
G - масова середньодобова витрата авіапального, т/добу;
365 - кількість днів в році.
(кг)
При проведенні подальшого розрахунку прийняти:
балансова вартість споруд зливу - 100 тис.грн.
балансова вартість насосної станції - 70 тис.грн.
балансова вартість резервуарного парку – 200 тис.грн.
балансова вартість споруд видачі - 30 тис.грн.
балансова вартість трубопровідних комунікацій – 17 грн/пог.м.
балансова вартість одного паливозаправника
- ТЗ-22 - 37 тис.грн.
- ТЗ-500 - 10 тис.грн.
1. Норми амортизаційних відрахувань:
по зливним спорудам - 11%
100000/100%×11%=11000 грн.
по насосній станції - 2,8%
70000/100%×2,8%=1960 грн.
по резервуарах - 7,5%
200000/100%×7,5%=15000 грн.
по спорудах видачі - 12%
30000/100%×12%=3600 грн.
по трубопроводах - 5%
300×17=5100
5100/100%×5%=255 грн.
по паливозаправникам ПЗ-22 - 14,5%
37000×3=111тис. грн.
111000/100%×14,5%=16095 грн.
Всього: 47910 грн.
2. Заробітна платня з відрахуванням на соцстрахування – 15433,6 грн.
По нижченаведеній таблиці 10.1 розраховуємо питомі експлуатаційні витрати для складу ПММ, що проектується залежно від середньодобової витрати авіапального.
Таблиця 10.1
Експлуатаційні витрати
Середньодобова витрата авіапального, м3/сут. |
Питомі експлуатаційні витрати в гривнях на 100 тонн |
Довжина трубопровідної комунікації, м. |
|||
Аморто-відрахування по ЦЗС |
Заробітна плата з відрахуваннями на соцстра-хування |
Поточний ремонт |
Витрати на електро енергію |
||
3000 і більш 2500 2000 1500 1000 700 500 300 200 100 і менш |
22
26 29 34 44 48 57 59 64 75 |
26
28 32 33 38 53 58 61 75 110 |
10
12 13 15 22 29 31 44 49 79 |
2
2 2 1 1 1 1 1 1 1 |
820
860 810 760 450 500 460 320 340 300 |
3. Поточний ремонт – 11084,2 грн.
4. Витрати на електроенергію – 140,3 грн.
5.Амортизацiйнi відрахування - 75 грн.
Всього: 74643,1 грн.
Визначаємо внутрішньоскладську собівартість обробки однієї тонни
авіапального:
(10.3)
де С1тонни - собівартість обробки однієї тонни авіапального, грн/т;
Є - загальна сума всіх витрат на експлуатацію споруд складу ПММ, грн;
- річна витрата авіапального.
грн.
11. Заходи безпеки при прийомі, зберіганні і видачі нафтопродуктів
Вимоги безпеки при роботі з пально-мастильними матеріалами спрямовані на запобігання можливості вибуху або пожежі ПММ, що може привести до загибелі або травмування людей і нанесенню великого матеріального збитку. Вибух або горіння можуть відбутися: при запаленні пари ПММ у результаті іскроутворення, викликаного, наприклад, розрядом статичної електрики або працюючим авіаційним і радіоелектронним устаткуванням; у результаті дії процесів самозапалювання й самозаймання й в інших аналогічних випадках.
У загальному виді вимоги безпеки зводяться до наступних положень:
Заправляти ЛА паливом, маслом і спеціальними рідинами треба тільки на стоянках, обладнаних протипожежними засобами й заземлюючими пристроями, і тільки із заправних автомашин або з інших спеціальних заправних засобів, що мають справні фільтруючі, забірні й роздавальні пристрої й заземлення, а також інше необхідне встаткування (пожежні засоби, колодки проти самоскочування автомобіля й т.п.);
Перед заправленням паливозаправник і ЛА варто заземлити й вирівняти їхні електростатичні потенціали;
Штирі й троси заземлення паливозаправника повинні бути справні й очищені для забезпечення надійного контакту;
Водійський склад паливозаправників повинен вивчити й знати вимоги безпеки й протипожежних мір при експлуатації паливозаправних машин;
Паливозаправник повинен бути встановлений відносно ЛА в строго певному місці, зазначеному відповідним нормативно-технічним керівним документом;
При застосуванні етилованого бензину необхідно суворо дотримувати правил роботи з ним;
Стороннім особам перебувати усередині й біля ЛА при його заправленні строго забороняється;
Паливо, що заправляється, масло, спеціальні рідини повинні відповідати типу ЛА й мати дозвіл лабораторії на заправлення;
На відстані до-25 м від місця заправлення не повинне проводитися ніяких робіт, що викликають запалення або іскроутворення;
Заправляти ЛА паливом можна не раніше ніж через 5 хв. після зупинки повітряних гвинтів у ЛА із ТГД або поршневими двигунами й після зупинки ротора двигуна в літаків із ТРД;
При централізованому заправленні ЛА паливом аеродромне джерело електроенергії повинен бути підключене до нього до початку заправлення;
Перед заправленням паливозаправником ЛА необхідно торкнутися пістолетним краном його обшивання на відстані не менш ніж 1,5 м від заправної Відгвинчувати й загвинчувати пробки паливних баків дозволяється тільки спеціально призначеним для цієї мети інструментом, що виключає всяке іскроутворення;
Всі вимоги безпеки при заправленні ЛА паливом необхідно виконувати також і при його зливі.
Для забезпечення надiйної роботи i безпечної експлуатацiї складiв ПММ вони обладнуються засобами електропостачання, зв'язку, сигналiзацiї, автоматизацiї, теплопостачання, опалення i вентиляцiї, радiо-, годинофiкацiї, приладами грозозахисту i захисту вiд розрядiв статичної електрики, обладнання для протипожежного i господарчого водопостачання, виробничо- зливів та господарсько–фекальної каналiзацiї. Електропостачання та електрообладнання забезпечують живлення електродвигунiв, охорону i загальне освiтлення територiї складу ПММ i його окремих споруджень. З цiєю метою на складах ПММ споруджують трансформаторнi пiдстанцiї, що розташовують у зонi службово-виробничих споруджень складу. На складi ПММ необхiдно застосовувати тiльки вибухобезпечне електрообладнання.
Система зв'язку складу ПММ повинна забезпечувати телефонний зв'язок з усiма об'єктами складу ПММ, а також з аеропортом через комутатор або спецiальний телефонний зв'язок i сигналiзацiю з пожежним депо. Також повинний бути органiзований телефонний зв'язок iз найближчим населеним пунктом, який має протипожежну службу.
На складi ПММ обов'язково необхiдно передбачити при устрiй захисту будинкiв i споруджень складу вiд розрядiв блискавки i захисту вiд розрядiв статичної електрики. Цi пристрої повиннi захищати всі вибухо- i пожежонебезпечнi об'єкти, розташованi на територiї складу, в тому числі мiсця стоянці паливозаправникiв.
Незважаючи на те, що проектування цих пристроїв здійснюється за спецiальними нормами, все ж варто пам’ятати, що грозозахиснi блискавкоприймачі є висотними перешкодами i їхні висота та розташування п овиннi відповідати вимогам з органiзацiї зон повiтряного руху.
