Ідея національного виховання м.Драгоманова

Михайло Драгоманов належить до тих діячів, що увійшли в нашу історію як духовні натхненники українського національного , соціально-політичного та культурного відродження. Чільне місце в його спадщині займають праці, в яких безпосередньо або певною мірою розглядається розвиток української освіти, школи, культури та їх взаємодія на різних етапах національно-політичного життя українців.

Михайло Петрович Драгоманов народився 18 вересня 1841 року в м. Гадячі на Полтавщині. Раннім і різнобічним розвитком він передовсім зобов'язаний своїм батькам, оточенню.

З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Гадяцькому повітовому училищі, пізніше - в Полтавській гімназії. Восени 1859 року М.П.Драгоманов стає студентом історико - філологічного факультету Київського університету, де вдосконалює свою загальну й політичну освіту, дістає перший справжній громадянський гарт, витримує перші серйозні випробування.

Аргументовано, спираючись на історичні факти, М.Драгоманов переконував у споконвічному прагненні українців до освіти й культури, до вченості та знань.

У наступні роки помітним політичним явищем у соціальному житті України та Росії стали публічні виступи М.Драгоманова в різних газетах із закликом до освіченої української та російської громадськості об’єднатися задля проведення радикальних реформ у галузі освіти : елементарної. спеціальної та вищої. Він наполягав на поверненні прав українській мові, насамперед в галузі народної освіти.

Займаючись просвітницькою діяльністю. М.Драгоманов мріяв про той час, коли етичне та естетичне виховання в українських школах звернеться до джерел педагогічного впливу кращих народних традицій, діти будуть виховуватись прекрасними українськими піснями: він прагнув створити українську енциклопедію (розробив план до неї), завданням якої було б у популярній формі "твердо і ясно провести скрізь метод вільного розуму, котрий покладається тільки на себе і більше ні на що". Не раз піднімав М.Драгоманов проблеми вчительства. Особливо його хвилювало становище сільських учителів.

М.Драгоманов вважав , що вчителі повинні чітко усвідомлювати мету педагогічної діяльності - виховання нової людини . Це завдання ставили перед собою різні педагогічні системи; якою вона має бути, розуміли по-різному . залежно від соціально-політичних ідеалів, що сповідували їх творці. У М.Драгоманова цей ідеал спирався на демократичну, гуманістичну й патріотичну основу національної свідомості, котра поєднувалась з толерантністю у взаєминах між людьми, з правдою і справедливістю. Цікавим і важливим є те, що при підготовці вчителів, вважав М.Драгоманов ,слід подбати про засвоєння ними сучасних принципів педагогіки про високий рівень професійної компетентності.

М.Драгоманов, відзначала С.Русова. переконливо доводив, що "наука давно вже встановила необхідність навчання кожної людини її рідною мовою, потреба кожного народ, мати свою власну рідну школу, яка б відповідала народним потребам і психічному складові народу". Сам же М.Драгоманов писав:"...переносячи здобутки вселюдської науки на рідний грунт, треба дбати, щоб за них могли скористатися рівно всі люди, а для цього треба ширить науку рідною мовою, бо з науки чужою мовою, незрозумілою для наших дітей, пуття не буде". Ї

У праці, присвяченій місцевому елементу в навчанні, М.Драгоманов з дружиною Л.Кучинською узагальнили досвід західної та східної європейської педагогічної думки (А.Дістервега, Й.Песталоцці), а також К.Ушинського. На їхню думку, це є "необхідним наслідком основного принципу новітньої педагогіки - рухатися від близького, оточуючого, відомого учителеві до далекого, нового, від часткового до загального.

Великого значення надавав М.Драгоманов вихованню дитини в сім'ї, тобто саме батьківському вихованню. Дбаючи про виховання тогочасної української молоді, М.Драгоманов орієнтує її на найвищі людські взірці духу і праці, нагадуючи ще й про неодмінну високу моральну якість самовіддано служить рідному народу, а не бути його "провінційним родичем, прихвоснем чужого".

Отже, можна простежити думку про те, що основними напрямками концепції національного виховання М.Драгоманова є етичне, естетичне, патріотичне, моральне виховання дітей, що включає в себе виховання у дітей любові до батьківщини, рідної мови. Значне місце надається у працях М.Драгоманова батьківському вихованню, а також підготовці кваліфікованих кадрів для здійснення процесу виховання в умовах освітньої діяльності.