- •6 Геометричні тіла в прямокутних проекціях та розгортки їх поверхонь
- •6.1 Проектування піраміди
- •6.2 Точка на поверхні піраміди
- •6.3 Розгорнення поверхні піраміди
- •6.4 Проектування призми
- •6.5 Точка на поверхні призми
- •6.6 Розгорнення поверхні призми
- •6.7 Проектування прямого кругового циліндра
- •6.9 Розгорнення поверхні прямого кругового циліндра
- •6.10 Проектування прямого кругового конуса
- •6.8 Знаходження точок на поверхні циліндра
- •6.11 Точки на поверхні конуса
- •6.12 Розгорнення поверхні прямого кругового конуса
- •7 Перетин геометричних тіл площиною, знаходжен-
- •7.1 Перетин поверхні багатогранника – піраміди sabcd – із фронтально проектуючою площиною δ.
- •7.3 Перетин тіла обертання - кругового циліндра площиною
- •7.4 Перетин прямого кругового конуса площиною
- •7.5 Перетин поверхні кулі площиною
- •7.6 Знаходження точок перетину прямої лінії з геометричними тілами
- •8 Побудова лінії взаємного перетину геометричних тіл
- •8.1Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь багатогранників
- •8.2 Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь обертання
- •8.3 Знаходження лінії взаємного перетину багатогранників та
- •9 Основи технічного креслення
- •9.1 Формати, основні написи, специфікація
- •9.2 Масштаби
- •9.4 Шрифти креслярські і картографічні
- •Види, розрізи, перетини, виносні елементи
- •Нанесення розмірів на кресленнях
- •10 Геометричні основи побудови спряжень
- •10.1 Спряження двох прямих
- •10.2 Сполучення прямої з дугою кола
- •10.3 Сполучення двох дуг кола
- •11 Аксонометричні проекції
- •12 Зображення і позначення роз’ємних та нероз’ємних з’єднань
- •12.1 Різьблення на кресленнях
- •12.2 Креслення нерознімних з'єднань
- •13. Еескізи. Виконання, читання й деталювання складальних креслень
- •13.1 Послідовність виконання ескізів
- •13.2 Складальне креслення
- •13.3 Специфікація
- •13.4 Порядок читання складальних креслень
- •13.4 Деталювання
- •14. Схематичні креслення
- •14.1. Загальні вимоги
- •14.2. Правила виконання принципових електричних схем.
Нанесення розмірів на кресленнях
Нанесення розмірів на кресленнях – один із самих складних і відповідальних процесів виконання креслення. Труднощі цього процесу полягають в тім, що навіть при гарному знанні великої кількості вимог стандартів розміри треба не просто розставити на зображенні, а нанести так, щоб ними було легко й зручно користуватися при виготовленні деталей. Шлях рішення цієї задачі один – достатня практика. Необхідно знати, що процес нанесення розмірів відповідальний ще й тому, що допущену помилку в числовому значенні розміру можна не помітити, тоді як помилка в зображенні предмета виявляється легко. Нижче наведені загальні вимоги до нанесення розмірів на кресленнях.
Основою для визначення розмірів зображуваного виробу і його елементів служать розмірні числа. Вони вказують номінальний розмір (незалежно від масштабу і точності виготовлення креслення).
Лінійні розміри на кресленнях наносять у міліметрах без позначення одиниці величини, кутові розміри показують у градусах, хвилинах і секундах з позначенням одиниці (4° 20' 30"). Застосовувати прості дроби для розмірних чисел не допускається, за винятком розмірів у дюймах.
Загальна кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення і контролю виробу. Не допускається повторювати розміри одного і того ж елемента на різних зображеннях. Виключення мають довідкові розміри.
При розташуванні елементів предметів (отворів, пазів, зубів і т.п.) на одній осі або на одному колі розміри, що визначають їхнє взаємне розташування, наносять такими способами;
від загальної бази (поверхні, осі) рис. 132;
а б
Рис.132- Нанесення розмірів від загальної бази
від декількох загальних баз – рис. 133а;
задаючи розміри між суміжними елементами (ланцюжком) – рис. 133б. Нанесення розмірів у вигляді замкнутого ланцюжка (від одного кінця деталі до іншого) не допускається, за винятком, коли один з розмірів зазначений як довідковий. На будівельних кресленнях розміри наносять у вигляді замкнутого ланцюга.
а б
Рис.133- Нанесення розмірів від декількох загальних баз (а) та ланцюжком (б)
Указують розміри на кресленнях за допомогою розмірних чисел, розмірних і винесених ліній. На кінцях розмірна лінія має стрілки, розміри яких вибирають залежно від товщини ліній видимого контуру (6…10)S. На одному кресленні всі стрілки повинні бути приблизно однакових розмірів.
Якщо довжина розмірної лінії недостатня для розташування стрілок, то їх зображують із зовнішньої сторони винесених ліній. При нестачі місця для стрілок, допускається заміняти їх зарубками (під кутом 45° до розмірної лінії) або точками. При нестачі місця для стрілки через близько розташованої контурної або винесеної лінії, ці лінії допускається розривати (рис. 134).
Винесені лінії повинні виходити за кінці стрілок на 1...5 мм.
Наносити розмірну лінію потрібно поза контуром зображення. Проводять її паралельно лінії елемента, розмір якого показують. Розмірна лінія не повинна служити продовженням лінії контуру, осьовий, центровий. Не допускається використовувати як розмірні лінії контуру, осьові, центрові, винесені.
Видалення розмірної лінії від паралельної їй лінії контуру, осьової, винесеної і інших ліній, а також відстань між паралельними суміжними розмірними лініями повинні бути 7...10 мм.
Якщо вид або розріз симетричного предмета зображують до осі симетрії або з обривом, то розмірні лінії, що ставляться до цих елементів, обривають далі осі або лінії обриву предмета.
Рис.134- Нанесення розмірів |
З обривом розмірні лінії допускається проводити в наступних випадках: 1) указуючи розмір діаметра кола, незалежно від того, повністю або частково воно зображено, при цьому розмірну лінію проводять далі центра кола (рис. 134); 2) наносячи розміри від бази, не зображеної на даному кресленні (рис. 135а). |
На зображеннях з розривом розмірну лінію не розривають (рис. 135б).
Надписують розмірні числа над розмірною лінією можливо ближче до її середини з нахилом 75° до розмірної лінії і не торкаючись неї. У випадку нанесення декількох суміжних паралельних або концентричних розмірних ліній розмірні числа розташовують у шаховому порядку (рис. 135в)
а б в
Рис.135 - Нанесення розмірів
Розмірні числа лінійних розмірів при різних нахилах розмірних ліній розташовують так, як показано на рис. 136а. Якщо необхідно нанести розмір у заштрихованій зоні, його наносять на полку лінії-винесення (рис. 136б). Кутові розміри наносять так, як показано на рис.136 в. У заштрихованій зоні наносити їх не рекомендується. У цьому випадку розмірні числа вказують на горизонтально проведених полках ліній-винесень. Для малих кутів при нестачі місця розмірні числа поміщають на полках ліній-винесень у будь-якій зоні.
а б в
Рис.136- Розташування лінійних та кутових розмірів
Якщо для написання розмірного числа недостатньо місця над розмірною лінією, то розмір наносять так, як показано на рис. 137, якщо недостатньо місця для нанесення стрілок, їх наносять, як показано на рис. 67.
Рис.137 - Написання розмірних чисел
Розміри до того ж конструктивного елемента (пазу, виступу, отвору й т.п.), рекомендується групувати в одному місці, розташовуючи їх на тому зображенні, на якому геометрична форма даного елемента показана найбільш повно.
Р
ис.138
– Нанесення стрілок
Рис.139 - Нанесення розмірів |
При великому радіусі дуги, її центр допускається наближати до дуги, виконуючи при цьому злам розмірної лінії радіуса під кутом 90° (рис.139). Якщо розміри, що визначають положення центра дуги кола, указувати не потрібно, то розмірну лінію радіуса допускається не доводити до центра й навіть зміщати щодо центра. |
Рис.139 - Нанесення розмірів квадрата |
Розміри квадрата наносять так, як показано на рис.139 |
а б в
Рис. 140 - Нанесення розмірів фасок
Розміри фасок, виконаних під кутом 45°, наносять так, як показано на рис. 140 а. Розміри фасок, виконаних під іншими кутами, показують за загальними правилами – лінійним і кутовим розмірами (рис. 140 б) або двома лінійними розмірами (рис. 140 в).
а б в
Рис.141
Наносячи розміри елементів, рівномірно розташованих по колу, замість кутових розмірів, що визначають взаємне розташування елементів, указують тільки їхню кількість (рис. 141а). При однакових діаметрах допускається зображувати один отвір, а інші фіксувати центровими лініями.
Зображуючи деталь в одній проекції, її товщину або довжину наносять згідно рис. 141б,в.
