- •6 Геометричні тіла в прямокутних проекціях та розгортки їх поверхонь
- •6.1 Проектування піраміди
- •6.2 Точка на поверхні піраміди
- •6.3 Розгорнення поверхні піраміди
- •6.4 Проектування призми
- •6.5 Точка на поверхні призми
- •6.6 Розгорнення поверхні призми
- •6.7 Проектування прямого кругового циліндра
- •6.9 Розгорнення поверхні прямого кругового циліндра
- •6.10 Проектування прямого кругового конуса
- •6.8 Знаходження точок на поверхні циліндра
- •6.11 Точки на поверхні конуса
- •6.12 Розгорнення поверхні прямого кругового конуса
- •7 Перетин геометричних тіл площиною, знаходжен-
- •7.1 Перетин поверхні багатогранника – піраміди sabcd – із фронтально проектуючою площиною δ.
- •7.3 Перетин тіла обертання - кругового циліндра площиною
- •7.4 Перетин прямого кругового конуса площиною
- •7.5 Перетин поверхні кулі площиною
- •7.6 Знаходження точок перетину прямої лінії з геометричними тілами
- •8 Побудова лінії взаємного перетину геометричних тіл
- •8.1Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь багатогранників
- •8.2 Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь обертання
- •8.3 Знаходження лінії взаємного перетину багатогранників та
- •9 Основи технічного креслення
- •9.1 Формати, основні написи, специфікація
- •9.2 Масштаби
- •9.4 Шрифти креслярські і картографічні
- •Види, розрізи, перетини, виносні елементи
- •Нанесення розмірів на кресленнях
- •10 Геометричні основи побудови спряжень
- •10.1 Спряження двох прямих
- •10.2 Сполучення прямої з дугою кола
- •10.3 Сполучення двох дуг кола
- •11 Аксонометричні проекції
- •12 Зображення і позначення роз’ємних та нероз’ємних з’єднань
- •12.1 Різьблення на кресленнях
- •12.2 Креслення нерознімних з'єднань
- •13. Еескізи. Виконання, читання й деталювання складальних креслень
- •13.1 Послідовність виконання ескізів
- •13.2 Складальне креслення
- •13.3 Специфікація
- •13.4 Порядок читання складальних креслень
- •13.4 Деталювання
- •14. Схематичні креслення
- •14.1. Загальні вимоги
- •14.2. Правила виконання принципових електричних схем.
8.1Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь багатогранників
Перетин поверхонь багатогранників дає ламані лінії, які є відрізками лінії перетину граней одного багатогранника з іншим. Положення одного багатогранника стосовно іншого може бути досить різноманітним. Залежно від цього і різні лінії перетину. У тому випадку, якщо один багатогранник «проходить» скрізь інший, такий перетин називають
повним перетином, у результаті виходять дві замкнуті плоскі ламані лінії перетину (рис.115а ).
У тому випадку, якщо один багатогранник як би «врізається» в інший, не перетинаючи всю її поверхню (рис.115б) , такий перетин називають неповним перетином, у результаті одержують одну замкнуту просторову ламану лінію перетину.
а б
Рис.115 – Перетин призматичної та пірамідальної поверхонь
Побудова лінії взаємного повного перетину призматичної і пірамідальної поверхонь. У цьому випадку повний перетин поверхонь. Неправильна трикутна піраміда як би «входить» в одну грань призми по трикутнику DEF і «виходить» із призми по трикутнику ABC в іншу грань. У перетині виходять дві плоскі замкнуті ламані лінії (трикутники). Бічні грані призми є горизонтально проектуючими. Тому горизонтальні проекції А1 В1 С1 і D1 Е1 F1 точок перетину ребер трикутної піраміди з бічними гранями призми вже визначені. Користуючись вертикальними лініями зв'язку, знаходять їхні фронтальні проекції А2, В2, С2 і D2, E2, F2. Потім точки А2, В2, С2 і D2, Е2, F2 з'єднують суцільними лініями, як видимі ділянки лінії перетину, а точки А2, С2 і Е2, F2 штриховими – як невидимі. Одержують фронтальні проекції двох плоских ліній перетину.
Побудова лінії взаємного неповного перетину призматичної та пірамідальної поверхонь. У цьому випадку – неповний перетин поверхонь. Неправильна трикутна піраміда тільки двома бічними ребрами S2 і S3 перетинає бічні грані призми, а правильна трикутна призма тільки одним бічним ребром п перетинає дві бічні грані піраміди. У перетині – одна просторова замкнута ламана лінія. Бічні грані призми, як і в першому прикладі, є проектуючими. Горизонтальні проекції А1 С1, і G1 E1 точок перетину бічних ребер S2 і S3 піраміди із гранями призми на площині П1, уже визначені. Їхні фронтальні проекції А2, С2 і G2 Е2 одержують, використовуючи вертикальні лінії зв'язку. Для визначення проекцій точок перетину ребра призми п із гранями піраміди вводять площину-посередник – горизонтально проектуючу площину δ, що проходить через ребро n призми.
Площина δ перетинає бічні грані піраміди по двох прямих Sm і Sk. Фронтальні проекції S2m2 і S2k2 цих прямих перетинають фронтальну проекцію п2 ребра призми в точках В2 і F2, які є фронтальними проекціями перетину ребра п призми із гранями піраміди. Потім фронтальні проекції точок, розташовані на гранях призми і піраміди, з'єднують прямими лініями, наприклад точку А2 із точкою В2, точку В2 із точкою С2 і т.д. Одержують фронтальну проекцію лінії перетину. Причому ділянки А2В2, В2С2 і G2F2, F2Е2 проекції ламаної лінії перетину, як розташовані на видимих гранях призми й піраміди, зображують суцільними товстими лініями, як видимі, а ділянки A2G2 і C2E2, розташовані на невидимих гранях призми й піраміди – штриховими лініями, як невидимі.
Горизонтальні проекції В1 і F1 зливаються із проекцією n1, ребра призми.
