- •6 Геометричні тіла в прямокутних проекціях та розгортки їх поверхонь
- •6.1 Проектування піраміди
- •6.2 Точка на поверхні піраміди
- •6.3 Розгорнення поверхні піраміди
- •6.4 Проектування призми
- •6.5 Точка на поверхні призми
- •6.6 Розгорнення поверхні призми
- •6.7 Проектування прямого кругового циліндра
- •6.9 Розгорнення поверхні прямого кругового циліндра
- •6.10 Проектування прямого кругового конуса
- •6.8 Знаходження точок на поверхні циліндра
- •6.11 Точки на поверхні конуса
- •6.12 Розгорнення поверхні прямого кругового конуса
- •7 Перетин геометричних тіл площиною, знаходжен-
- •7.1 Перетин поверхні багатогранника – піраміди sabcd – із фронтально проектуючою площиною δ.
- •7.3 Перетин тіла обертання - кругового циліндра площиною
- •7.4 Перетин прямого кругового конуса площиною
- •7.5 Перетин поверхні кулі площиною
- •7.6 Знаходження точок перетину прямої лінії з геометричними тілами
- •8 Побудова лінії взаємного перетину геометричних тіл
- •8.1Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь багатогранників
- •8.2 Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь обертання
- •8.3 Знаходження лінії взаємного перетину багатогранників та
- •9 Основи технічного креслення
- •9.1 Формати, основні написи, специфікація
- •9.2 Масштаби
- •9.4 Шрифти креслярські і картографічні
- •Види, розрізи, перетини, виносні елементи
- •Нанесення розмірів на кресленнях
- •10 Геометричні основи побудови спряжень
- •10.1 Спряження двох прямих
- •10.2 Сполучення прямої з дугою кола
- •10.3 Сполучення двох дуг кола
- •11 Аксонометричні проекції
- •12 Зображення і позначення роз’ємних та нероз’ємних з’єднань
- •12.1 Різьблення на кресленнях
- •12.2 Креслення нерознімних з'єднань
- •13. Еескізи. Виконання, читання й деталювання складальних креслень
- •13.1 Послідовність виконання ескізів
- •13.2 Складальне креслення
- •13.3 Специфікація
- •13.4 Порядок читання складальних креслень
- •13.4 Деталювання
- •14. Схематичні креслення
- •14.1. Загальні вимоги
- •14.2. Правила виконання принципових електричних схем.
6.3 Розгорнення поверхні піраміди
Розгорнення поверхні багатогранника є плоскою фігурою, що отримана в результаті сполучення всіх його граней із площиною в тім порядку, у якому вони розташовані в багатограннику. Побудова розгорнення багатогранника зводиться до побудови форм його граней у справжніх розмірах. Розгорнення бічної поверхні піраміди отримується у результаті прилеглих один до іншого трикутників із загальною вершиною.
Побудуємо повне розгорнення поверхні неправильної чотирикутної піраміди SABCD (рис. 89а).
а б
Рис. 89 - Розгортка неправильної чотирикутної піраміди
Спочатку потрібно знайти натуральну величину кожного бічного ребра, тому що на комплексному кресленні всі бічні ребра піраміди є лініями загального положення, тобто нахили до площин П1 і П2 і їхньої проекції не визначають їхню натуральну величину.
Використовують метод обертання:
– проводять через проекцію S2 вершини піраміди – вісь обертання перпендикулярно до площини П1;
–
обертають
горизонтальні проекції С1
і
В1
бічних
ребер SC
і
SB
піраміди
до паралельного положення до осі х12.
Отримані точки
за допомогою перпендикулярів переносять на вісь х12;
– точки
з'єднують
прямими лініями із точкою S2,
одержують натуральні величини ребер
SC
і
SB;
– ребра основи представлені в натуральну величину на горизонтальній проекції основи;
– при побудові бічної поверхні піраміди застосовують спосіб побудови трикутників по трьох заданих сторонах. Будують трикутники S0A0B0, S0BoCo, SoDoAo SoDoCo – розгорнення бічної поверхні піраміди;
– для одержання повного розгорнення піраміди добудовують основу піраміди до однієї із сторін бічних граней розгорнення, наприклад до A0D0 грані S0A0D0. На рис.89 б наведений приклад повного розгорнення поверхні неправильної чотирикутної піраміди, у основі якої трапеція ABCD.
6.4 Проектування призми
Призма – багатогранник, дві грані якого, що є основами, рівні багатокутники з відповідно паралельними сторонами, інші грані, яки є бічними – паралелограми. Якщо бічні ребра призми перпендикулярні основі, то призма називається прямою, у противному випадку призма називається похилою. Якщо основою прямої призми є правильний багатокутник, то призма називається правильною. У правильної призми всі бічні грані – прямокутники рівні між собою.
Проектування призми. Для проектування призми треба мати задані два елементи – фігуру основи і напрямок ребра, а також положення призми до площин проекцій.
|
Дана для проектування пряма призма (рис.90), її основа – неправильний чотирикутник, довільно розташований на площині П1. Висота дорівнює Н: – проектуємо нижню основу, чотирикутник, як плоску фігуру, розташовану в площині П1; – проектуємо бічні ребра, як рівні паралельні відрізки, перпендикулярні площини П1, (рис.91 ); |
|
– проектуємо верхню основу, як фігуру, розташовану в горизонтальній площині рівня і тотожну нижній основі. Для одержання її фронтальної проекції з'єднують прямою лінією проекції Е2 К2 F2, G2 кінцевих точок ребер. Горизонтальна проекція зливається з горизонтальною проекцією нижньої основи; – визначають видимі і невидимі бічні ребра призми і обводять їх відповідними лініями; |
– будують третю проекцію на площину П3 .
