3.Розроблення і моделювання технології зведення об’єкта.

3.1.Загальні умови моделювання з використанням узагальнених сітьових моделей.

Доцільніше подавати технологію зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі, оскільки вона більш повно відбиває взаємодію складних виробничих процесів і значною мірою позбавлена недолік класичних сітьових моделей.

Узагальнена сітьова модель складається із трьох основних елементів: роботи, залежності й обмеження.

Роботу зображують прямокутником , у лівий частині якого зображується номер роботи і, її ранній t _i^рп та пізній початки t _i^пп у правій – тривалість роботи t _i і її раннє t _i^рз та пізнє закінчення t _i^пз . У середині прямокутника записується найменування роботи.

Залежність характеризується напрямком, часовим параметром τ, що може бути в межах 0≥ τ≥0, та зображується суцільною стрілкою. Залежності можуть бути чотирьох видів:

-закінчення-початок:

Роботу j можна розпочати не раніше ніж через τ одиниць часу після закінчення роботи і: t _j^п ≥ t _i^з + τ ;

-початок-початок

Роботу j можна розпочати не раніше ніж через τ одиниць часу після початку роботи i: t _j^п ≥ t _i^з + τ ;

-початок-закінчення

Роботу j необхідно закінчити не раніше ніж через τ одиниць часу після початку роботи і: t _j^з ≥ t _i^п + τ ;

-закінчення-закінчення

Роботу j необхідно закінчити не раніше ніж через τ одиниць часу після закінчення роботи і: t _j^з ≥ t _i^з + τ .

Резерви часу визначаються за формулами:

• початковий резерв:R_i ^п = t _i^пп - t _i^рп ;

• кінцевий резерв: R_i ^к = t _i^пз - t _i^рз .

Якщо узагальнена сітьова модель не містить зворотних зв’язків, то її розрахунок подібний до розрахунку традиційних сітьових моделей.

3.2. Моделювання зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьовий моделі.

Завданням даного курсового проекту є розроблення графічної моделі зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьової моделі. Складання такої моделі дозволить перекинути місток між технологією зведення об’єкта й організацією будівельного виробництва , обґрунтувати розрахунок часових параметрів кожної роботи й усього будівельного виробництва.

4. Проектування приоб’єктних зон монтажних кранів.

При розміщенні будівельних машин варто установити небезпечні для людей зони, у межах яких постійно діють чи потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори. До зон постійно діючих виробничих факторів, зв’язаних з роботою монтажних і вантажопідйомних машин, відносять місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами. Ця зона огороджується захисними огородженнями. Під захисними огородженнями розуміють пристрої, призначені для запобігання ненавмисного доступу людей в зону.

Виконання робіт у цих зонах вимагає спеціальних технічних заходів, що уможливлюють безпеку працюючих.

З метою створення умов безпечного введення робіт, діючи нормативи передбачають різні зони:

• монтажну зону;

• зону обслуговування крану;

• зону переміщення вантажу;

• зону розсіювання вантажу;

• зону можливого падіння стріли;

• небезпечну зону роботи крану;

• небезпечну зону шляхів;

• зону роботи підйомника.

Монтажною зоною називають простір, де можливе падіння вантажу при установці й закріпленні елементів. Ця зона є потенційно небезпечною. Вона дорівнює контуру будинку плюс сім метрів - при висоті будинку до 20 м і 10 м – при висоті до 100 м.

На будгенплані монтажну зону позначають пунктирною лінією, а на місцевості попереджувальними написами чи знаками. У цій зоні можна розміщувати тільки монтажні механізми, включаючи місця обмеження огородження підкранових колій. Складувати матеріали у цій зоні не можна. Для проходження людей у будинок призначають визначені місця. Місця проходів до будинку через монтажну зону роблять під навісом.

Зони обслуговування крана чи робочі зони називають простір, що знаходиться у межі лінії описаної гаком крана.

Для стрілових кранів зону обслуговування визначають радіусом, що відповідає максимальному робочому вильоту стріли крана на окремих стоянках.

Зона переміщення вантажу крана – це простір, що знаходиться в межах можливого приміщення вантажу, підвішеного на гаку крана. Визначається зоною обслуговування плюс половина довжини самої довгої конструкції.