- •1. Визначення параметрів робіт зі зведення каркаса, покриття і стін об’єкта.
- •1.1.Визначення переліку та обсягів будівельно-монтажних робіт.
- •1.2 Визначення трудомісткості та тривалості робіт зі зведення підземної та надземної частин об’єкта.
- •2.Технологія зведення об’єкта потоковим методом.
- •2.1. Основні методи зведення промислових об’єктів.
- •2.2 Розрахунок варіантів потокового виконання робіт монтажу об’єкта.
- •2.3. Вибір монтажних кранів за параметрами монтажу і конструкцій, що монтуються.
- •2.3.1 Визначення параметрів монтажних кранів із умов монтажу.
- •2.4 Вибір оптимального варіанта технології монтажу об’єкта.
- •2.3.2 Вибір марки монтажних кранів
- •3.Розроблення і моделювання технології зведення об’єкта.
- •3.1.Загальні умови моделювання з використанням узагальнених сітьових моделей.
- •3.2. Моделювання зведення об’єкта у вигляді узагальненої сітьовий моделі.
- •4. Проектування приоб’єктних зон монтажних кранів.
- •5. Проектування будгенплану на стадії пвр
- •5.1 Розрахунок площі тимчасових складських
- •З таблиці 5.1 визначаємо сумарну кількість матеріалів, які повинні зберігатися на складах, і ці дані зводимо у таблицю 5.2.
- •5.2 Розрахунок площі інвентарних споруд санітарно-побутового та адміністративного призначення
- •5.3 Забезпечення будівельного майданчика електроенергією
- •5.4 Забезпечення будівельного майданчика водою
- •5.5 Розроблення графічної частини будгенплану
- •Література
5.3 Забезпечення будівельного майданчика електроенергією
Електрична енергія потрібна для живлення електродвигунів будівельних машин, механізмів, електропристроїв та електроінструментів, електрозварювальних робіт, для освітлення робочих місць, адміністративних, санітарно-побутових приміщень, а також задоволення технологічних потреб будівництва, верстатів і обладнання підсобних виробництв.
Потрібна потужність джерела електроенергії визначається за формулою
,
де а – коефіцієнт утрат потужності в мережах залежно від їх довжини, перерізу (а =1,05,... 1,10);
К1п,К2п,К|3п – коефіцієнти попиту залежно від кількості споживачів [6, с.263, табл. 16.2];
Рс — потужність силових споживачів (додаток 4.2);
Рт- потужність для технологічних потреб;
Ро.в. і Ро.з. – потужність приладів для внутрішнього та зовнішнього освітлення;
-
коефіцієнт потужності залежно від
кількості і завантаження силових
споживачів [6, с. 263, табл. 16.2].
Значення коефіцієнтів попиту К1п,К2п,К3п, коефіцієнтів потужності , дані про потужність споживачів Р, типи прожекторів та інвентарних електростанцій приймаються за додатковими даними і за [4, с. 10–14, дод. 8–17].
Перед розрахунком потреби в електроенергії будівельного майданчика на календарному графіку визначається період часу з найбільшими витратами електроенергії. У розглянутому прикладі можливе суміщення робіт: бетонування фундаментів під обладнання, монтаж фундаментів під колони, монтаж стрічкових фундаментів.
Складається таблиця потрібних потужностей за видами споживачів для виконання вказаних робіт і їх обслуговування (табл. 5.5).
Таблиця 5.5 - Потужність електроспоживачів
Рр=1,1*(863,6+2,4+8,6)=962 кВтА.
Приймається інвентарна пересувна електростанція ПЭ-1 потужністю 1260 кВтА.
5.4 Забезпечення будівельного майданчика водою
На будівельному майданчику вода використовується для виконання будівельно-монтажних робіт, санітарно-побутових потреб і протипожежних заходів.
Потреба у воді визначається за формулою
,
де
–
потреба у воді відповідно на виробничі,
господарські та
протипожежні заходи, л/с.
Витрати води на виробничі потреби, л/с, складають
,
де
–
питомі витрати на виробничі потреби
(дод. 15);
– кількість
виробничих споживачів у найбільш
завантажену зміну;
– коефіцієнт годинної нерівномірності
водоспоживання – 1, 5;
– коефіцієнт
неврахованих витрат води – 1,2 ;
Тз – урахована кількість годин за зміну.
Витрати води для забезпечення господарсько-побутових потреб, л/с,
,
де
– питомі
витрати води на господарсько-питні
потреби [4, дод. 16];
– кількість
працюючих у найбільш завантажену зміну;
– коефіцієнт
годинної нерівномірності водоспоживання
– 1,5...3;
– витрати
води на прийом душу одним робітником;
– кількість
користувачів (40 %);
– тривалість
роботи душової – 45хв.
Мінімальні витрати води на протипожежні заходи визначають із розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5л за секунду на кожний струмінь. Тобто Qп=5*2=10 л/с. Такі витрати можуть бути прийняті для невеликих об’єктів, площа забудови яких до 10 га, на площах до 50 га включно приймається 20 л/с; при більшій площі на перші 50 га території – 20 л/с, на кожні додаткові 25 га – 5 л/с.
Діаметр Д (мм) водопровідної напірної мережі можливо визначити з формули
,
де V – швидкість руху води по трубах, приймають для великих діаметрів 1,5...2 л/с , для малих 0,7 ... 1,2 л/с.
Діаметр зовнішнього протипожежного водопроводу приймають не меншим від 100 мм.
Визначимо потребу у воді для нашого випадку, що розраховується для періоду з найбільшою втратою води.
Витрати води для забезпечення господарсько-питні потреби, л/с,
,
Визначається кількість води на виробничі потреби
л/с.
Мінімальні протипожежні витрати води склали
л/с.
(площа забудови до 10 га)
Обчислюється загальна потреба у воді
л/с.
Визначається діаметр водопровідної напірної мережі
Приймаємо мінімально можливий діаметр водопровідної напірної мережі 100мм.
