Детермінація поведінки особистості в управлінській діяльності

Таким чином, психологічні здібності особистості до управлінської діяльності включають – атенційні (розвиток процесів уваги), імажинативні (розвиток процесів уявлення), соціально-перцептивні (набуття навичок у сприйнятті, розумінні та оцінки людьми у відповідності з існуючими умовам соціальних об’єктів – себе, інших, соціальних груп, об’єктів тощо), організаційно-комунікативні (спрямовані на розвиток навичок взаємодії та організації діяльності групи у певних соціальних умовах), когнітивні (призначені для розширення пізнавальної сфери людини), а також практичний психологічний розум, психологічний такт, емоційна стабільність, упевненість у собі.

Менеджер має володіти методами психологічної діагностики (самоаналіз, прийоми описування психологічних станів членів колективу), психокорекції (набути навичок щодо зміни психологічних станів людини шляхом використання спеціальних психологічних технологій). Сучасний керівник має ставити перед собою та вирішувати проблеми виявлення особистісного потенціалу персоналу, створення умов для його всебічного використання та забезпечення на цій основі розвитку особистості та процвітання організації. Якщо менеджер використовує лише кваліфікаційний та психофізичний потенціал, значить, він не розуміє, ким він керує, які глибини можливостей приховані у душі кожного співробітника, яку користь можна отримати і для організації, і для працівників, і для нього самого, якщо намагатися задіяти всі елементи трудового потенціалу. По суті, нерозуміння керівником можливостей підлеглих обмежує можливості розвитку організації.

Тестовий контроль

1. Який потенціал працівника повинен використовувати сучасний керівник?

а) кваліфікаційний;

б) психофізіологічний;

в) особистісний.

2. Виберіть елементи трудового потенціалу особистості:

а) здоров`я;

б) освіта;

в) кваліфікація;

г) рівень моральності;

д) творчі здібності.

3. Які якості особистості належать до генетичних та психофізичних?

а) стать;

б) воля;

в) сприйняття;

г) вік.

4. Воля – це:

а) свідоме регулювання людиною своїх дій та вчинків, що вимагають внутрішнього подолання;

б) дія, що саморегулюється, в якій бере участь свідомість людини;

в) сукупність динамічних характеристик поведінки людини.

5. Визначить психічний стан за наступною характеристикою: «Короткочасний стан сильного емоційного збудження, що виникає в результаті сильно діючої на психіку причини, зазвичай пов’язаною із незадоволенням дуже важливих для людини потреб”.

а) почуття;

б) фрустрація;

в) афект;

г) емоції.

6. Самость (теорія К.Юнга) – це:

а) інтегративний центр психічної структури особистості;

б) здатність адаптуватися до зовнішнього світу;

в) особистісне несвідоме.

7. Визначить психічну структуру особистості за З.Фройдом:

а) „Над-Я” – „Я” – „Воно”;

б) „Самость „– „Я” – „Персона” – „Тінь” – „Аніма-Анімус”;

в) Несвідоме – Особистісне – Колективне несвідоме – Свідомість.

8. Що є рушійною силою у теорії А.Маслоу?

а) несвідомі потреби;

б) усвідомлені потреби;

в) сексуальне тяжіння;

г) все вище перераховане.