- •1. Предмет і завдання психології її значення для військово юридичних кадрів
- •2. Поняття особистості в психології . Особливості особистості вс і їх урахування у військово юридичній діяльності
- •Зміст і характер потреб та інтересів людини
- •3. Фактори які зумовлюють формування та розвиток особистості воїна їх урахуваня у військово-юридичній діяльності
- •4. Психологічна структура особистості воїна: сутність і зміст, її урахування у військово-юридичної діяльності.
- •5. Психологічні властивості особистості: сутність, зміст та характеристика.
- •6. Темперамент воїна та військова діяльність.
- •7. Характер особистості воїна сутність, зміст та методика вивчення.
- •9. Спрямованість особистості воїна: сутність,зміст, методика
- •10. Психічні процеси і особливості прояву
- •8. Здібності особистості воїна: сутність, зміст, методика
- •11. Психічні пізнавальні процеси: сутність, зміст і характеристика
- •12. Відчуття: сутність, зміст, їх розвиток у воїнів
- •13.Сприйняття: сутність, урахування та розвиток у воїнів
- •14.Уявлення: сутність, урахування та розвиток у воїнів
- •15.Пам’ять: сутність, урахування та розвиток у воїнів
- •16. Мислення: сутність, урахування та розвиток у воїнів.
- •17. Мова: сутність, урахування і розвиток у воїнів
- •18. Емоційні психічні процеси: сутність, зміст і шляхи впливу.
- •19. Вольові психічні процеси: сутність, зміст і шляхи впливу.
- •20. Психічні стани: сутність, зміст і шляхи впливу.
- •21. Психічні утворення: сутність, зміст і шляхи впливу.
- •2 2 Військовий колектив: характерні риси і особливості, етапи формування.
- •23. Поняття сутності та структури психології військового колективу, їх значення для діяльності військо-юридичних кадрів.
- •Колективні настрої
- •24. Взаємовідносини у військових колективах: принципи, види, характеристика і особливості.
- •25. Авторитет у військових колективах і шляхи його формування.
- •26. Громадська думка військового колективу: сутність, зміст і особливості формування.
- •27.Колективні настрої військового колективу
- •28. Військові традиціі сутність зміст і врахування у військово юридичній діяльності
- •29. Психолого-педагогічна характеристика особистості військовослужбовців: сутність, зміст та методика складання.
- •Зміст і характер потреб та
4. Психологічна структура особистості воїна: сутність і зміст, її урахування у військово-юридичної діяльності.
Псих. структура: псих. процеси, псих. властивості, псих. стани, псих. утворення. Псих. процеси: - пізнавальні (відчуття, сприйняття, увага, уявлення, пам’ять, мислення, мова); - емоційні, - вольові. Псих. властивості: - спрямованість, темперамент, характер, здібності. Псих. утворення: - знання, - навики, - вміння, - звички, - переконання. Псих. стани: - підйом, спадок, - впевненість, - пригнобленість, - бадьорість, - рішучість, - розгубленість.
Відіграють дуже важливу роль у діяльності воїна. Вони дають йому змогу успішно досягати поставлених перед собою цілей. У функціонуванні психіки воїна в бойовій обстановці проявляється ряд закономірностей структури.
5. Психологічні властивості особистості: сутність, зміст та характеристика.
Психічні властивості – сталі, стійкі душевні якості суб’єкта, яким притаманні закріпленість і повторюваність в структурі особистості: темперамент, характер, здібності, спрямованість.
Спрямованість – це, зумовлена світоглядом, системою потреб і провідних мотивів, відносно стала властивість особистості, яка виявляється в життєвих цілях людини, її настановах, перспективах, намірах, прагненнях і активній діяльності щодо їх досягнення і визначає життєву позицію людини взагалі.
В основі темпераменту лежить особливість функціонування нервової системи (тип нервової діяльності).
Характер – це психічна властивість особистості, яка зумовлює лінію поведінки людини і має свій вираз у ставленні до навколишнього світу, діяльності, до інших людей та самого себе.
Здібності – це психологічна особливість особистості, яка виражає прояв таких її особливостей, що дозволяють успішно займатися та оволодівати одним або декількома видами діяльності
6. Темперамент воїна та військова діяльність.
В основі темпераменту лежить особливість функціонування нервової системи (тип нервової діяльності).
Сангвінік - досить висока нервово-психічна активність, багатство міміки та рухів, емоційність, вразливість, лабільність.
Холерик – високий рівень нервово-психічної активності та енергії дій, різкість і поривчастість рухів, сильна імпульсивність та яскравість емоційних переживань.
Флегматик – порівняно низький рівень активності, ускладнення у переключенні, повільність і спокійність у діях, міміці та мовленні, рівні, спокійні та глибокі почуття і настрої.
Меланхолік – низький рівень нервово-психічної активності, стриманість і приглушеність моторики та мовлення, значна емоційна реактивність, глибокі та стійкі почуття, але слабкий їх зовнішній вираз.
7. Характер особистості воїна сутність, зміст та методика вивчення.
Характер – це психічна властивість особистості, яка зумовлює лінію поведінки людини і має свій вираз у ставленні до навколишнього світу, діяльності, до інших людей та самого себе. Важливою психічною властивістю особистості взагалі і військовослужбовця зокрема є характер. Характер являє собою особливі прикмети або риси , котрих людина набуває в суспільстві. Таких рис психологи налічують декілька тисяч. Характер утворюється із сукупності стійких індивідуальних особливостей особистості, які складаються і виявляються у спілкуванні та спільній діяльності людей. Характер зумовлює типові для особистості засоби поведінки, вчинки у стосунках з іншими. Знаючи характер людини, можна передбачати, як вона буде діяти за тих або інших умов. В цьому плані характер являє собою певну програму поведінки. В ньому можна виділити провідні та другорядні риси. Структура та зміст характеру кожної людини визначається:
а) динамікою волі (від того, наскільки людина здатна здійснювати свої цілі, тобто слабка чи сильна його воля);
б) специфікою прояву емоцій людини та емоційного фону (наприклад, конфліктного), який супроводжує ті або інші його вчинки;
в) інтелектуальними здібностями людини;
г) взаємозв’язком усіх цих елементів (для структури характеру важливо те, наскільки вони злиті воєдино, гармонічно взаємопов’язані між собою, або ж навпаки, суперечать один одному).
